Голос Ізраїлю

Посол Ізраїлю в Україні Еліав Бєлоцерковські розповідає про унікальну якість його країни — вміння не просто виживати, а процвітати в умовах війни

Мирослава Макаревич

Останні два роки ізраїльського дипломата Еліава Бєлоцерковські часто запитують, звідки він родом — чи, бува, не з міста Біла Церква, що під Києвом? Два роки він очолює посольство Ізраїлю в Україні та є очевидцем постреволюційних процесів в країні.

Що ж до Білої Церкви, то посол стверджує, що, за сімейною історією, його предки дійсно колись жили в цьому місті, а потім перебралися в Молдову. Там і народився сам Бєлоцерковські, а потім дев'ятирічним поїхав з батьками до Ізраїлю.

Як би там не було, йому добре відомо, що українці для ізраїльтян не чужі: 5% населення Ізраїлю — вихідці з України. До того ж новітні історії обох держав робить схожими війна.

Як виживати в таких умовах і на що робити ставку, щоб з тобою рахувалися недруги? Про це і багато що інше розмірковує посол Бєлоцерковські.

— Ізраїль перебуває під постійною загрозою війни. При цьому країна має високий індекс людського розвитку (ІЛР) і ВВП. У чому секрет?

— Секрет нашого успіху в тому, що засновники держави Ізраїль розуміли: наш найголовніший ресурс, а в Ізраїлі практично немає природних ресурсів,— це люди. Ми багато вкладаємо в освіту, починаючи з дитячих садків. Стимулюємо можливості постійного навчання. В Ізраїлі є плата за освіту. Вона не висока, але є. Коли людина платить за навчання, вона це більше цінує.

За рівнем ІЛР Ізраїль перебуває на 18‑му місці в світі [Україна — на 81‑му]. ВВП Ізраїлю в перерахунку на душу населення перевищив $30 тис. на рік [України — $2,3 тис.]. Ми є єдиним неєвропейським членом програми науково-технологічного розвитку ЄС. Нас туди запросили, бо сьогодні Ізраїль — один із визнаних світових центрів розвитку високих технологій. Щороку створюється близько тисячі стартапів. За їхньою кількістю ми посідаємо одне з перших місць у світі. Приблизно 250 найбільших світових компаній мають свої науково-дослідницькі центри в Ізраїлі.

Армія в Ізраїлі — це частина навчального процесу. Бо ті молоді люди, які з різних причин не отримали відповідних знань у школі, можуть компенсувати це під час проходження служби. В армії є елітні підрозділи, які готують унікальних фахівців і де розробляються найбільш інноваційні проекти в сфері технологій. Тож юнаки та дівчата, які проходять армію, набагато розвиненіші, ніж їхні однолітки.

— Ви часто наголошуєте у публічних виступах, що Україна для Ізраїлю — особлива країна, а не просто "ще одна".

— Усі ізраїльтяни добре знають, що більша частина засновників нашої держави приїхала з України. Наприклад, у Києві народився четвертий президент Ізраїлю Ефраїм Кацир, легендарна Голда Меїр. До Другої світової війни в Україні була найбільша єврейська громада Європи. У нас спільні культурні корені. Ізраїль — це країна емігрантів. На сьогодні в Ізраїлі налічується близько 450 тис. осіб, які приїхали з України. Коли Україну відвідують різні діячі [державні, науки, культури], а приїжджають вони сюди досить часто, майже у всіх тут хтось є або був, простежується зв'язок.

Відносини між нашими країнами процвітають. Якщо подивитися на розклад повітряного сполучення, то навряд чи хтось може конкурувати за частотою рейсів з українських міст до Ізраїлю та навпаки. Щорічно в Україну приїжджає понад 100 тис. ізраїльтян, приблизно така само кількість українців відвідують Ізраїль.

— На початку 2016 року поновилися переговори про зону вільної торгівлі між Україною та Ізраїлем. Які ваші очікування у пожвавленні економічних відносин між двома країнами?

— 2014 року товарообіг між нашими країнами становив понад $1 млрд. Минулого року ця цифра значно знизилася. Український експорт в Ізраїль залишився таким самим. Ізраїльський експорт знизився переважно через девальвацію гривні.

Зараз у процесі реалізації великий проект спільно з урядом Канади та українським міністерством сільського господарства. Мова про південь України, де кліматичні умови схожі на Ізраїль і теж бракує води. Проект розрахований на п'ять років, в ньому братимуть участь кілька десятків українських фермерських господарств. Мета — впровадити ізраїльські методи крапельного зрошення та новітні наукові розробки.

Друга сфера — це інформаційні технології. У Ізраїлю великий досвід у цій галузі. А в Україні мені було дуже приємно відкрити для себе велику кількість високоосвічених фахівців з серйозною технічною базою. І тут, як мені здається, є гігантський потенціал.

— За два роки потік мігрантів з України до Ізраїлю істотно зріс. Які, на вашу думку, причини цього сплеску?

— Кількість тих, хто приїжджає з України, зросла переважно за рахунок вихідців з Донецької та Луганської областей. Однак я хочу сказати про інший цікавий тренд. Спостерігається і зворотне явище: чимало ізраїльтян приїжджають сьогодні в Україну для ведення бізнесу. В Ізраїлі звикли жити під загрозою конфлікту, але при цьому жити добре. Бізнесмени бачать у сьогоднішній Україні чимало можливостей для успішного ведення бізнесу, які за мирних часів не виникають.

— Головна доктрина безпеки Ізраїлю — покладатися на себе. Як на вашу думку, українці за останні два воєнних роки дійшли такого розуміння?

— Люди в Україні часто намагаються провести якісь аналогії, зокрема з досвідом Ізраїлю. Але не завжди це виправдано. Ізраїль перебуває в стані конфлікту з дня свого заснування. Це, на жаль, вже в нашій ДНК. Люди народжуються з цим, особливий світогляд розвивається вже протягом десятиліть. Я б сказав, що дуже важко дійти цього, а, можливо, і не потрібно. Мене іноді запитують, які уроки ми можемо винести з досвіду Ізраїлю? А я завжди відповідаю: які уроки — це ви вирішуєте для себе самі. Ми готові пояснити і допомогти. Наприклад, минулого року ми провели 15 семінарів з українськими психологами, соціальними працівниками, священиками, де ділилися практичними порадами, як працювати з людьми, які пройшли АТО й зазнали психологічних травм. Реабілітація таких людей надзвичайно важлива для Ізраїлю, а сьогодні і для України.