Гол Єфрема Лукацького

Знаменитий український фоторепортер — про своє багаторічне захоплення футболом

Ф утбол я полюбив ще з часів Союзу, коли грало київське Динамо Валерія Лобановського. Це був 1975 рік, коли Динамо здобуло свій перший Кубок кубків УЄФА.

Ось це відчуття гордості за свою команду, за місто, в якому народився і живеш, і сформувало моє ставлення до футболу. Зрозуміло, тоді я вболівав тільки за київське Динамо.

Надалі моя робота була пов'язана з журналістикою, і я, вже як фотокореспондент, повинен був висвітлювати міжнародні футбольні матчі. Але навіть коли працюєш фоторепортером, неможливо відокремлювати себе від гри, тому що завжди залишається любов до свого клубу, а потім вже — до збірної України.

Зрозуміло, я їздив на всі міжнародні матчі за участю українських клубів. І, звичайно, серед них був донецький Шахтар. Ось на цьому етапі я полюбив і цю команду. І люблю її й досі. Спершу ми, звичайно, сміялися, коли в клубі з'явилися перші легіонери. Жартували, що тепер в Шахтарі справжні шахтарі з'явилися. Але разом з тим клуб ріс на очах.

І потрібно визнати, що Шахтар — це приклад ставлення не тільки до клубу, але і до своїх уболівальників. Я багато їздив по світу, знімав, але те, як все побудовано в Шахтарі, особливо на моєму улюбленому стадіоні Донбас-Арена, який залишився в Донецьку, треба ще пошукати.

Наприклад, недавно клуб презентував розкішний фотоальбом 80 років Шахтарю, в якому зібрані архівні фотографії за час існування клубу, всі футболісти і тренери, історія команди і реєстр офіційних матчів.

Я готовий багато віддати за можливість побачити гру двох моїх улюблених команд — київського Динамо і донецького Шахтаря — на найкращому стадіоні світу — Донбас-Арені. Сподіваюся, це станеться.

Хто з футболістів вразив вас найбільше?

Ігор Бєланов і Віктор Колотов. Гра Бєланова — це було щось особливе. Його неповторний біг вперевалку і найпотужніший удар. А Колотов — це ж був абсолютно геніальний гравець київського Динамо. З якою самовіддачею він грав! Він просто літав. Його неможливо було зупинити, противники підставляли йому ногу, щоб його зламати, але він завжди йшов на м'яч і при цьому залишався джентльменом.

Назвіть найкращу гру, яку ви бачили в своєму житті.

14 вересня 1994, Динамо (Київ)—Спартак (Москва). У першому таймі кияни програвали — 0:2, а в підсумку виграли матч з рахунком 3:2.

Назвіть гру української збірної, яка справила на вас незабутнє враження.

9 жовтня 1999 року, Росія—Україна. Коли Андрій Шевченко на 88-й хвилині забив знаменитий гол у ворота Олександра Філімонова і зрівняв рахунок — 1:1. Я знімав цей матч, як раз був за воротами Філімонова і зловив момент, коли у нього з рук вилетів м'яч.

Чим сильна наша збірна і чого їй бракує?

Їй не вистачає любові до футболу. Я ж журналіст і можу спостерігати емоції гравців перед матчем і після. Наші футболісти після гри, навіть коли програли, можуть посміхатися. І мене це сильно засмучує.

На яку країну слід рівнятися Україні, щоб наша збірна досягала успіхів?

На Ісландію. Головний тренер збірної Хеймір Хадльгрімссон за освітою зубний лікар. І він створює команду, яка грає. За великим рахунком, до Євро-2016 ця команда взагалі мало кому була відома. Ось це ставлення до футболу і до своєї роботи!

CV

Єфрем Лукацький народився в Києві в 1956 році. Працював водолазом в Інституті електрозварювання ім. Євгена Патона. З 1989-го — фотокореспондент інформагентства Associated Press, пізніше — глава представництва цього агентства в Україні. У 2005-му став єдиним в історії України фіналістом престижної Пулітцерівської премії. Лауреат багатьох міжнародних нагород.