Глобальне нашестя

Майже завжди великими групами, без знання англійської мови і з особливим інтересом до шопінгу — так китайські мандрівники пізнають світ. Це найбільш чисельна, найбільш швидкозростаюча армія інтуристів, яка витрачає найбільше, стає ласим шматочком для орієнтованих на туризм країн

 

Анна Павленко

 

 

Цієї весни Су Ченгуан, 28‑річний помічник аудитора з міського округу Хух-Хото на північному сході Китаю, разом зі своєю дівчиною вирушив у подорож Центральною Європою. Пара побувала в Чехії та Австрії.

“До цього нас підштовхнули четверо друзів-чехів, які колись у мене гостювали,— розповідає Ченгуан.— Вони жартували, пили багато пива і завжди були раді поспілкуватися; я захотів побувати в їхній країні, щоб з'ясувати, чи всі там такі ж, як вони".

Ченгуан стверджує, що подорожує насамперед для того, щоб дізнатися більше про людей з різних країн: про їх повсякденне життя, звички, спосіб мислення. Число тих, хто прагне пізнати інший світ серед його співвітчизників, стрімко зростає.

Так, Китайська Народна Республіка з населенням 1,3 млрд людей ще в 2012 році здобула титул світового рекордсмена за кількістю виїжджаючих за кордон. Тоді число туристичних поїздок з Піднебесної на півмільйона перевищило показник Німеччини у 82,7 млн поїздок, фіксують у Світовому банку. А вже у 2015 році китайці здійснили майже 117 млн виїздів, тоді як німці, які вважаються найбільш мандрівною нацією світу, лише незначно збільшили свій результат трирічної давності — до 83,7 млн. поїздок.

І хоча у процентному співвідношенні від загальної кількості жителів, як і раніше, лідирують громадяни 81‑мільйонної Німеччини, експерти все одно ставлять на китайців: останні 10 років динаміка зростання їхнього  туризму залишається найвищою в світі. Починаючи з 2009‑го кількість поїздок з Китаю за кордон збільшується в середньому на 10 млн за рік.

Правда, якщо не рахувати відвідування китайцями спеціальних адміністративних районів КНР Макао і Гонконгу, кількість їхніх закордонних поїздок виглядає скромніше — приблизно 40 млн. І все ж галузеві експерти визнають: останніми роками мандрівники з Піднебесної стали головною рушійною силою розвитку міжнародного туризму.

Обсяг їхніх витрат за кордоном щорічно збільшується на 20% ось уже сім років поспіль, зазначають у Всесвітній раді з туризму та подорожей (WTTC). Причому на китайців припадає п'ята частина всіх витрат туристів світу, у 2016 році вони витратили за кордоном більше $260 млрд. Для порівняння: це в півтора раза більше всієї економіки Греції.

Збільшенню купівельної спроможності громадян КНР сприяє активне зростання ВВП, який до 2014‑го в середньому додавав по 10% на рік. І хоча в 2016 році він сповільнився до 6,7%, добробут жителів Піднебесної постійно поліпшується.

"Середній клас у Китаї швидко зростає, з'являється все більше громадян з додатковим чистим доходом, який вони використовують для подорожей по країні та за кордон",— підтверджує НВ Рошель Тернер, директор з досліджень WTTC.

Тим часом влада Китаю усвідомлює значущість власної армії туристів для чужих економік. І використовує цей фактор у міжнародних відносинах.

На початку березня південнокорейські ЗМІ облетіла новина: співробітники Національного управління туризму Китаю обдзвонюють пекінські турагентства з інструкцією не продавати своїм клієнтам путівки в Південну Корею. Варто відзначити, що туристична галузь цієї країни серйозно залежить від гостей з КНР: у 2016 році ті становили майже половину всіх туристів і забезпечили 80% продажів місцевих магазинів д'юті-фрі.

Всього за місяць ініціатива китайської влади призвела до 40‑процентного скорочення числа гостей з Піднебесної. За попередніми прогнозами, тільки в першому півріччі туристичний бойкот загрожує завдати економіці Південної Кореї збиток в $1 млрд.

Причиною економічного тиску Китаю на сусідню державу стала згода південнокорейців, незважаючи на протести Пекіна, встановити на своїй території американську систему протиракетної оборони THAAD.

Це не перший випадок, коли Китай використовує туристичні обмеження як м'яку помсту сусіднім державам. Так, влітку 2016‑го після відмови нового президента Тайваню вести офіційний діалог з Пекіном кількість китайських туристів у цій країні всього за два місяці скоротилася на 30% — в першу чергу за рахунок скасування організованих турів.

Крім Тайваню і Південної Кореї, найпопулярнішими туристичними напрямками для китайців традиційно є сусідні Таїланд, Японія і Сінгапур. Серед європейських країн жителі КНР воліють Францію, Італію і Німеччину.

У 2015‑му тури в Європу склали п'яту частину всіх закордонних виїздів з Піднебесної, підраховують у своєму дослідженні World Travel Monitor 2015 фахівці німецької консалтингової компанії IPK International.

А китайські туристи тим часом прямують на Північно-Американський континент. Після того як адміністрація екс-президента США Барака Обами спростила для громадян КНР візові процедури, число їхніх візитів щорічно зростає на 20% і в 2015 році сягнуло 2,6 млн.

Важливими факторами при виборі туристичного напряму китайці вважають безпеку, мальовничу природу, хороші їжу і вино, наявність водойм або узбережжя, а також вдале співвідношення ціна/якість, відзначають аналітики австралійської консалтингової компанії BDA Marketing Planning.

Для них також важливо, щоб сторона, яка їх приймає, володіла китайською мовою, доповнює Джастін Стіл, директор австралійської компанії China Ready Now, яка надає консалтингові послуги з питань прийому та обслуговування туристів з Піднебесної.

"Хоча багато китайців сьогодні вчать англійську, більшості все ж не вистачає впевненості, щоб використати її під час подорожей",— констатує він.

Крім відвідин пам'яток за кордоном, туристи з КНР люблять бувати в китайських ресторанчиках і відвідувати китайські квартали в мегаполісах Америки і Європи. Незважаючи на інтерес до сучасної культури інших країн, час від часу їм хочеться зануритися в знайому атмосферу, пояснюють фахівці.

Така особливість грає на руку китайським підприємцям, які вирушають за кордон слідом за своїми співвітчизниками та їхніми грошима. Житель Риму Массіміліано Аффеніта зазначає: у його місті багато туристів з Піднебесної, але також багато бізнесменів—вихідців з цієї країни.

"На відміну від італійців чи інших іммігрантів, вони не орендують торгові точки, а купують їх",— говорить Аффеніта, наголошуючи на спроможності китайців.

При цьому римлянин підтверджує: китайські туристи практично завжди переміщуються великими відокремленими групами. За даними дослідження IPK International, в 2015 році 74% бронювань китайців склали замовлення через каталоги і турагентства, що вдвічі перевищує середньосвітовий ринковий показник.

Прихильність до такого формату мандрівник Ченгуан пояснює двома факторами — браком часу і незнанням англійської мови.

"У більшості моїх друзів та родичів немає достатньо часу, щоб їздити за кордон самостійно; найчастіше вони приєднуються до туристичних груп",— говорить він. У самого Ченгуана лояльний роботодавець, і він добре володіє англійською, тому подорожує без допомоги турагентств.

Під час поїздок за кордон жителі Китаю чимало часу приділяють шопінгу. За даними міжнародної консалтингової компанії McKinsey, цілеспрямовані походи по магазинах здійснюють 80% китайських туристів. І вони не скупляться на покупки: тільки у Великій Британії середньостатистичний гість з КНР витрачає вдвічі більше за американського туриста.

Широке розповсюдження в Китаї набув ще й так званий червоний туризм — подорожі до місць, значущих для історії Комуністичної партії Китаю і комуністичної ідеології як такої. За останні десять років жителі Піднебесної здійснили понад 4 млрд таких поїздок по своїй країні.

Поступово географія червоного туризму розширюється. Серед закордонних локацій популярність мають Росія, Німеччина, Велика Британія та Югославія, де китайці подорожують слідами Карла Маркса, Фрідріха Енгельса, Володимира Леніна та Йосипа Броз Тіто. А восени минулого року новим напрямком стала кубинська Гавана, куди Air China запустила прямі рейси.

У світі добре розуміють, яким економічним бонусом для країни-господаря може стати турпотік з Китаю. Для залучення гостей з Піднебесної уряди різних країн вводять лояльні візові умови, а власники бізнесу підлаштовуються під ключові запити.

Так, керівники семизіркового готелю Burj Al Arab у Дубаї вже найняли на роботу китайськомовний персонал, переклали китайською рекламні брошури і додали в меню страви китайської кухні. А деякі готелі у США почали постачати номери посудом для заварювання чаю і підключили китайські телеканали.

"Багато локацій по всьому світу виграли від прибуття китайських туристів, а мільйони малих підприємств отримали нове джерело клієнтів",— формулює позитивний ефект китайського туристичного буму Стіл.

Тим часом у припливу гостей з Піднебесної проявилася і зворотна сторона. У світових ЗМІ почали виходити матеріали про непристойну поведінку китайців: то репортери застали громадянина КНР, який купався в каналі у Венеції, то китайський підліток розмалював стіну в Луксорському храмі в Єгипті. Один авіапасажир з КНР навмисно облив окропом стюардесу, а інший під час польоту спробував відкрити люк, щоб подихати свіжим повітрям.

Представники туристичної індустрії та мешканці країн-господарів навперебій заговорили про те, що китайські туристи галасують, плюються і смітять на вулицях, відкривають товари в супермаркетах до проходження каси, а в розмовах з персоналом ігнорують будь ласка і спасибі.

Проте експерти переконані: порушників етикету та громадського порядку серед китайських туристів — не більше 1%. "Такого можна очікувати від [туристів з] будь-якої країни—новачка в міжнародному туризмі",— каже Стіл. І тут же згадує американських мандрівників, які ще зовсім недавно мали схожу репутацію.

Щоб не допустити формування негативного іміджу своїх співгромадян у світі, китайський уряд ще в 2013 році видав інструкцію про поведінку туристів за кордоном. У 44‑сторінковому документі влада закликала співвітчизників поводитися ввічливо, бути охайними, слідувати встановленим правилам, поважати традиції і табу різних країн.

Галузеві аналітики впевнені: кількість китайських мандрівників, які захочуть досліджувати все більш віддалені від їхньої батьківщини куточки планети, зростатиме. Проте вони стануть менш марнотратними. У поточному році закордонні витрати туристів з КНР зростуть вже не на 20%, як торік, а всього на 12% і складуть близько $312 млрд, підраховують у WTTC.

"При цьому китайські мандрівники будуть більш авантюрними у виборі типу відпустки і [туристичних] напрямів",— прогнозує Тернер.

Вони почнуть частіше організовувати тури самостійно замість того, щоб вдаватися до послуг турагентств. Вже сьогодні чітко проявляється інтерес молодих мандрівників до дослідження інших країн самостійно або в менших групах, ділиться своїми спостереженнями експерт.

Саме молодь буде активнішою за інших вибиратися за межі батьківщини, щоб подивитися світ. Більше половини всіх туристів-новачків складуть китайці у віці від 15 до 34 років, прогнозують аналітики інвестиційного Bank of America Merrill Lynch.

Якщо в 2015 році всього 5% китайців мали паспорти для поїздок за кордон, то вже до 2025 року кількість власників цього документа збільшиться до 12%, прогнозують в інвестиційному банку Goldman Sachs. "Число китайців з паспортами зросте майже на 100 млн осіб, і всі вони будуть з нетерпінням чекати своєї першої поїздки за кордон",— передбачає Стіл.

Знову вирушити в подорож не терпиться і співрозмовнику НВ Ченгуану. "Ймовірно, це буде Туреччина чи Греція: ми з моєю дівчиною вирішили, що наступного разу обов'язково поїдемо в середземноморську країну",— замріяно посміхається він.