Генштаб ЗСУ оприлюднив відео про небезпеку розголошення чутливої інформації, журналісти обурились
Події16 квітня, 14:42
Оновлено о 22:35. Детектор медіа повідомив, що ролик видалено із соцмереж Генштабу, а також Головного управління комунікацій ЗСУ. Водночас відео залишилось на сторінках Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки та Міністерства оборони України у Facebook.
В анімаційному ролику демонструється, як журналістка показує місце виробництва безпілотників. Працівник підприємства на камеру говорить, що компанія активно випускає БПЛА для фронту. Далі зображуються представники російських спецслужб, які побачили ролик і передали координати російському генштабу для удару.
Після цього в будівлю влучає ракета, а згодом інший журналіст у прямому ефірі заявляє про «влучання балістики і переповнені лікарні».
У дописі до ролика говориться, що усі, хто працює з чутливою інформацією, повинні діяти відповідально, а ролик є нагадуванням про те, що мовчання — це теж зброя.
Інститут масової інформації висловив занепокоєння через те, що ролик, за словами медійників, перекладає відповідальність за російські обстріли на українських журналістів. Такий «хибний наратив підриває довіру» до відповідальних медіа і може поставити під загрозу життя медійників, сказано у повідомленні.
«Такий підхід, зі слоганом Один репортаж — один удар жодним чином не сприяє покращенню інформаційної безпеки. На жаль, це стигматизує всю журналістську професію журналіста, і створює передумови тиску на всіх медійників, які роками чесно виконують свою роботу», — заявила директорка ІМІ Оксана Романюк.
У заяві також йдеться про те, що зараз журналістика відповідально ставиться до чутливої інформації і завжди зважає на ризики публікацій, на відміну від людей в Мережі та невідповідальних блогерів. Експерти підкреслили, що про інформаційну відповідальність варто говорити не конкретно журналістам, а суспільству загалом.
Детектор медіа опублікував реакції інших медійників на ролик.
Редакторка фактчекерського проєкту НотаЄнота і викладачка КНУ ім. Шевченка Альона Романюк зауважила, що ролик створює враження, наче саме журналістські репортажі призводять до ударів, а це не так.
«Дуже хочеться, щоб Генштаб замість того, аби звинувачувати журналістів під прикриттям такого нагадування, все-таки знаходив спільні точки взаємодії, бо журналісти — не вороги, і за останній час чомусь ніхто не може назвати випадків, де б діяльність українських професійних журналістів (а тим паче репортажі) призвела до вибухів. Натомість дії у соцмережах деяких посадовців, політиків і блогерів призводять до цілеспрямованих атак, але в кадрі цього ролика їх немає», — заявила вона.
Голова Української фундації безпекових студій Юлія Каздобіна сказала, що ролик створює негативну репутацію журналістам, водночас вони, на відміну від багатьох блогерів або політиків, діють за правилами, а держава має можливість позбавляти їх акредитації, якщо ці правила порушуються.
«Комунікації Генштабу набувають нових і нових вершин. Тепер вороги — медіа. Один репортаж — один удар», — написав у Facebook засновник Ukraїner Богдан Логвиненко.
Кореспондентка ТСН Наталя Нагорна зазначила, що журналісти і Генштаб під час війни не повинні бути ворогами. Вона нагадала, що сотні журналістів ризикують життям і десятки медійників загинули та були поранені, виконуючи свою роботу.
«Приїжджаючи на місце, наприклад, ракетного удару (де досі лишається небезпечно), ми стикаємося з тим, що обовʼязково знайдуться люди, які стрибатимуть на нас і розказуватимуть, що „щас ви знімете і прилетить“. Це підміна причинно-наслідкових звʼязків. І перешкоджання нашій роботі. І коли виходять подібні „інформаційні мультики“, то це тільки утверджує людей у думці, що „прилетіло через журналістів“. Звісно, на журналістах величезна відповідальність. Але перекладати на них провину за прильоти — це, скажу мʼяко, дуже дивно. Тобто росіяни вже не такі й винні, а саме журналісти?» — сказала кореспондентка.
Згодом Генштаб пояснив, що опублікований ролик має винятково навчально-просвітницьку мету для всіх громадян і не є докором чи звинуваченням на адресу медіа. Військові також заявили, що, враховуючи конструктивні зауваження, ролик буде доопрацьовано з метою донесення інформації як до цивільних, так і до військовослужбовців.
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки також зазначив, що мета ролика — не обмежити свободу слова чи втрутитися у роботу медіа, а виключно — подбати про спільну безпеку.
«Ми також вдячні за пропозицію доопрацювати оприлюднений відеоролик та створити англомовну версію, щоб поширити цю інформацію ще серед іноземних медіа», — сказано у повідомленні.