«У 2026 РФ доведеться виходити з війни». Путіну кажуть, що за два-три місяці фронт обвалиться: чим керується агресор — Самусь

Виходить, що до кінця осені вони намагаються досягти всіх цілей, хоча до цього вони намагалися до кінця літа всього цього досягти. І до літа 2024 року вони так само намагалися Покровськ узяти.

Але суть у тому, що вони зараз сконцентрували резерви — якраз після того, як наступ на сумському напрямку провалився. Очевидно, зараз вони туди не можуть уже кидати додаткових резервів, у всякому разі суттєвих, а концентруються якраз на кількох напрямках. Здебільшого це покровський напрямок, новопавлівський, куп’янський, лиманський.

Чому лиманський, наприклад? Тому що взяття за два-три місяці Слов’янська і Краматорська неможливе без активізації на лиманському напрямку, як і на куп’янському.

Для того, щоб сформувати таку загрозу для краматорсько-слов'янської агломерації, треба тиснути з півночі і створювати цей тиск для того, щоб розтягувати українські сили і йти до Краматорська і Слов’янська. Щоб захопити Донбас, ці два міста треба брати обов’язково. Покровськом це не може завершитися.

І тому, дійсно, тиск зростає. З нашого боку, звісно, зараз головне — це організація оборони. З точки зору якраз запуску врешті-решт корпусної структури. Тому що корпуси, як на мене, можуть покращити ситуацію, з точки зору координації сил в обороні, використання тих сил і засобів, які в нас є, які можуть переформатуватися; і створити умови для зупинки цього натиску і руху росіян.

Особливо це стосується дронової компоненти і створення, за рахунок посилення можливостей Сил безпілотних систем, кіл-зон — не 10−15, а більше кілометрів, нарощування щільності знищення [ворожих] операторів дронів. Тут якраз активно командувач Сил безпілотних систем [Роберт Бровді з позивним] Мадяр працює в цьому напрямі.

Я думаю, що якраз для росіян немає легкої прогулянки в тому, що вони зараз просуваються, наприклад, у районі Покровська. Це точно не легка прогулянка. Це величезні втрати. Але якщо Путіну це треба, якщо генералам треба доповісти, вони будуть кидати все, що в них є.

На жаль, поки в них є фінанси, рекрутинг будуть продовжувати і «м'ясо» в них буде.

До речі, є факти того, що з’явилися жінки в штурмах. Це теж про багато що говорить. [Рік тому вони були в армії РФ]. Але я не пам’ятаю, чесно кажучи, щоб у штурмах брали участь. Вони могли бути снайперами, вони могли бути в бойових порядках. Але зараз ідеться про малі штурмові групи, які намагаються безпосередньо просочуватися через оборонні позиції. Тобто це така крайня, найнебезпечніша функція піхоти, яку зараз виконують штурмовики. І щоб там були жінки…

Звісно, що це добровільно. Це все робиться якраз на психологічних мотивах, патріотичних якихось, нематеріальних. Тому що матеріально жінку зацікавити йти на смерть, думаю, що немає можливості. Але за рахунок психологічно-патріотичних, ідеологічних мотивів можна це все зробити, і росіяни цим займаються.

Але, до речі, повідомлення буквально вчора було про те, що в Білорусі приводять [правову] базу — воєнний стан, мобілізація — до російської. Тобто оголошення правового режиму воєнного стану в Росії буде означати введення воєнного стану в Білорусі.

У них і так союзна держава існувала, і там є спільне угруповання Збройних сил. Але зараз виглядає так, що у випадку оголошення воєнного стану в окремих регіонах Росії, наприклад, може бути введено одночасно і в Білорусі, а це може означати і проведення мобілізаційних заходів у Білорусі для того, щоб відправляти на фронт білорусів.

Білорусь і так далеко не дружня [до нас] держава. На жаль, фактично найближча до нас в етнічному сенсі нація зараз перебуває під окупацією Росії. Білоруський особовий склад і так використовують. Нещодавно був полонений із Білорусі взятий у російських підрозділах. Тому я думаю, що білорусів будуть усе більше вербувати, втягувати в цю війну.

Щодо цих мобілізаційних заходів. Я не виключаю, що з погіршенням економічної ситуації в Росії, Росія дедалі більше буде переходити на репресивну мобілізацію. По-перше, зараз у них уже повістки будуть розсилати в додатку Держпослуги, і якщо навіть ти не маєш цього додатку, це твої проблеми. Це буде означати, що ти просто відмовився прийти по повістці.

Крім того йде нарощування зусиль щодо переведення строковиків на контракт, фактично щоб відправляти на фронт. Це відмова від дворазового призову весна-осінь, [перехід] на цілорічний процес. Призивати можуть тепер увесь рік, а це означає, що тебе призивають і через кілька місяців можна спокійно підписувати контракт і йти на війну, на «м'ясо».

Ці заходи будуть нарощувати, тому що, очевидно: чим менше буде грошей, тим менше система рекрутингу буде працювати. А їм треба мінімум 35−40−45 тисяч осіб знаходити, щоб відправляти війська. Тому що їм треба нові дивізії формувати. Це означає, що ще більше треба особового складу,. І втрати компенсувати.

Тому я думаю, що цей натиск буде наростати у Росії.

Якщо переходити до того, у якому ми стані перебуваємо. Так, Україні зараз дуже важко, але позитив є в тому, що ми без зброї не залишимося.

Це нова програма, яка називається Prioritized Ukraine Requirements List (PURL). Вона і означає, що зброя в нас буде, гроші в нас будуть. І зі Сполученими Штатами та ж ресурсна угода в нас починає реалізуватися, та і Європа насправді дедалі більше працює в тому, щоб фінансувати нашу оборонну промисловість.

І програма Save починає працювати, у якій уперше українські компанії можуть отримувати кредитування в Європі, у Єврокомісії, через національні бюджети країн ЄС. Це дуже важливо.

У Росії, яка наступає, є свої проблеми, є свої переваги. Зокрема, що в них населення таке, яке дуже важко зрозуміти, як кажуть, «загадкова російська душа», які хочуть умирати, які йдуть умирати по 30−40 тисяч людей на місяць.

Але те, що в Росії є проблеми, і проблеми, насамперед, економічні, це дає нам можливість розраховувати: якщо [президент США Дональд] Трамп усе ж таки дотисне цю ситуацію з тарифами і фактично накладенням ембарго на російську нафту, 2026-й рік, як би ситуація не розвивалася, для Росії стане складнішим, з точки зору реалізації своїх задумів.

Як би вони не крутили, як би вони не намагалися тиснути на фронті, 2026-й рік буде складнішим, зокрема для тих людей — Патрушева, Чемезова, Сєчина, — які сидять довкола Путіна. Тому що їм буде важче пиляти бюджет, їм буде важче тримати цю планку ведення війни. І тому, можливо, у 2026 році точно доведеться якимось чином виходити з цього процесу, виходити з війни.

Але те, що вони до кінця 2025-го року хочуть дотягнути, це однозначно.