Україна вибрала президента і скоро вибере Верховну Раду. У нових лідерів буде декілька основних завдань, виконання яких чекає суспільство: боротьба з корупцією і монополіями, тісніша співпраця з ЄС і залучення інвестицій. Все це приведе країну до економічного зростання.
Але на минулих виборах всі кандидати мало уваги приділяли енергетичній незалежності України, хоча від того, де країна братиме газ, добробут українців залежить не менше, ніж від боротьби з корупцією. Тим більше, наша країна може не тільки купувати газ (тобто віддавати за нього гроші), але й продавати його (отримувати гроші). В 2019 тема газової незалежності повинна стати однією з найважливіших для влади, і ось чому.
Нас чекає серйозне випробування – виплати за боргами
2019 буде складним для української економіки. На нинішній рік припадає пік виплат за державним боргом – 478,2 мільярда гривень, зокрема 149,4 мільярда зовнішнього боргу (станом на 1.05.2019). Україна повинна буде віддати кредиторам суму, рівну 12,1% ВВП. Великий відтік грошей зробить нашу країну більш вразливою до світової нестабільності. А до того, що вона настане в найближчі роки, потрібно готуватися вже зараз – МВФ вже попереджає про нову глобальну економічну кризу.
На додачу до цього, Україна може втратити 90 мільярдів гривень через російський "потік".
Саме таку суму Росія, яка зараз активно будує "Північний Потік-2", платить Україні за транзит свого газу в ЄС. Незважаючи на опозицію цьому проекту в Європі, після 2019 року Україна, можливо, перестане бути основним транзитером російського газу. Хоча навіть Росія визнає, що повністю виключити Україну з поставки російського газу не вийде, десятки мільярдів – це занадто серйозна сума, щоб її втратити безболісно.
Фактичні втрати будуть ще більшими, і точно спрогнозувати їх не можна, оскільки невідомо, як зупинка транзиту змінить ринок праці і скільки грошей Україні доведеться витрачати на утримання неприбуткової ГТС. А також не можна спрогнозувати, як зростання витрат на утримання газової труби відіб'ється на тарифах.
Крім прямих економічних втрат, ми повинні пам'ятати і про політичні (які обов'язково відіб'ються й на економіці): коли Україна припинить володіти головним шляхом, по якому йде російський газ в ЄС, вона стане менш значущою для Європейського союзу. Якщо прихильники "Потоку" здобудуть перемогу, у Європи буде менше стимулів підтримувати економічні реформи в нашій країні.
Збільшити запас міцності можуть тільки інвестиції, яких поки що дуже мало
Приватним компаніям в Україні складно добувати газ, головним чином через низьку інвестиційну привабливість нашої країни і високі ставки податків на видобуток газу. Згідно з аналізом Deloitte, в Європі рентні платежі набагато нижчі, ніж в Україні, і в більшості країн в останні роки вони знижувалися. А В Україні – 29%, це один з найвищих показників у Європі.
У державній компанії "Укргазвидобування" теж не все гладко – в 2016-2018 роках компанія отримала 63 відмови в дозволі на використання надр від Полтавської облради. А це область з найбільшими запасами газу в країні.
Це призводить до того, що щорічно в Україні видобуваються тільки 2% запасів газу, в той час як, наприклад, в Норвегії – 6%, в Італії – 12%. А існуючі родовища виснажені на 60-75%. У 2014 році Україна видобувала 20,1 млрд кубометрів газу, а в 2017 – 20,5. Таке невисоке зростання показує, що політичні загрози Росії не стали стимулом для України нарощувати видобуток блакитного палива.
У цьому питанні в України є підтримка головного партнера – США
Можливо, ця новина пройшла непоміченою більшістю, але Сполучені Штати за законом повинні сприяти енергонезалежності України. США ввели санкції проти енергетичної сфери Росії, "Північного Потоку 2", і підтримують реформу енергетичного сектора України. Американські інвестори готові вкладати гроші у видобуток газу в Україні.
Є у американців і ще одна опція для України: постачати нам (і іншим європейським країнам) скраплений газ по морю. Для адміністрації Дональда Трампа енергетична незалежність Європи і України – питання національних інтересів.
Чи зможе Україна домовитися з Росією про транзит, ми поки що не знаємо. Але точно зрозуміло, що треба збільшувати власний видобуток. Хоча вище я й писала, що поки Україна з цим завданням не дуже справляється, є і приводи для оптимізму.
Запрацював прозорий спосіб отримання ліцензій
По суті, нашій енергетичный незалежності загрожують підкилимна боротьба і корупція. Коли в будь-якій справі немає прозорості і простих критеріїв прийняття рішень, воно обростає численними "рішалами" і тіньовими схемами. Так було і з газом. На щастя, тепер в Україні є прозорий механізм отримання ліцензій на видобуток газу – через відкритий аукціон на електронному майданчику, тому самому легендарному ProZorro. "Укргазвидобування" на такому аукціоні вже почала придбавати ліцензії на нові родовища.
Також іноземні (і українські, звичайно, теж) інвестори зацікавлені підписувати з українським урядом угоду про розподіл продукції між державою та інвестором. Відповідно до такої угоди, інвестор проводить роботи з вивчення родовища, його розвитку та видобутку газу, а за це отримує частину самого газу. Це прості, справедливі і надійні умови (бо договір укладається безпосередньо з Кабміном).
Крім цього, в 2018 Україна зробила крок до дерегуляції галузі: скасовані 20 дозволів і процедур, які ускладнювали доступ до земельних ділянок для видобутку газу.
Загалом, зараз в України є можливості наздогнати програму з видобутку газу і в доступному для огляду майбутньому навіть продавати його ЄС. Давайте ще раз: Україна може не транспортувати російський газ до Європи, а продавати Європі свій газ. Тому, у кого ще недавно газ купувала. Захопливі перспективи, правда?
Але перед цим нам потрібно чесно відповісти на запитання: що робить країна, щоб реалізувати цей вражаючий сценарій? Як швидко ми зможемо перекрити нестачу 90 мільярдів грн від транзиту і як довго нам доведеться утримувати неприбуткову ГТС? Хочу вірити, що цього не станеться взагалі.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени