Так от воно що. Виявилося, що Гарант не проти «грантоїдів», Гарант проти гарантоїдів. Боїться суперників на наступних виборах до парламенту. Ось ця цитата з темників АП ключ до прочитання перипетій минулого тижня: "представники громадськості – це завтрашні політики".
Вся ця історія з деклараціями оголила новий фронт боротьби. Латентне роздратування надто активними організаціями переросло у відкрите протистояння: влада проти громадянського суспільства. Антикорупціонери – раніше партнери - сьогодні офіційно отримали статус конкурентів.
Часом список ворогів більше скаже про бажання влади, аніж сотні озвучених намірів. Ухвалення закону про електронні декларації для громадських активістів, очевидно, було задумане як демонстрація сили, але стало тестом на страх.
Це страх визнати, що в ієрархії викликів перед державою – російська агресія, корупція, економічна криза – успішні антикорупційні організації посідають в цьому переліку почесне місце.
Ініціатива приборкати норовливих з’явилася не для боротьби з квазі-ГО, а для боротьби з такими, як Transparency InternationalТреба зізнатися, що природа громадянського суспільства в Україні, нічим не гірша за природу влади і суспільства в цілому. Так, серед ГО є теж продажні. Але продажними вони стають з подачі тих же політиків.
Далеко не будемо ходити й згадаємо, як свого часу лідер Народного фронту просував фейкову організацію в комісію для обрання керівництва НАЗК. Але питання у тому, що ініціатива приборкати норовливих з’явилася не для боротьби з такими квазі-ГО. А для боротьби з такими, як Transparency International, яка подала в суд на колишнього керівника уряду й виграла його щодо перезапуску конкурсу комісії, яка мала вибирати керівників НАЗК.
Текст опубліковано з дозволу автора