За даними The Washington Post, у Пхеньяна значний арсенал ядерної зброї і ракети з боєголовками, в тому числі інтерконтинентальними балістичними, здатними ударити по США. Іншими словами, гра закінчена.
І ось ще: Я говорив, що так буде (...)
Отже, Північна Корея провела п'ять ядерних випробувань. Це насправді багато. Судячи з досвіду інших країн, ми повинні розуміти, що у Пхеньяна досить невеликі ядерні боєголовки, щоб їх можна було розмістити на балістичну ракету, і він близький до випробування термоядерної – саме так – зброї.
Багато хто повірив в те, що після першого провалу Північна Корея стала проводити випробування меншого масштабу, ніж могла б. З'явилася думка, що створити ядерну зброю Пхеньяну так і не вдалося. Я теж так спочатку вирішив. Однак, за даними розвідки, КНДР намагається створити компактну ядерну зброю, щоб нею можна було озброїти балістичні ракети і використовувати відносно невелику кількість плутонію. Цьому не варто дивуватися: і Ірак, і Пакистан аналогічним чином пропустили етап створення та випробування більш громіздкого пристрою типу "Товстуни" (назва однієї з атомних бомб, скинутих США на Японію в кінці Другої світової війни - НВ). Невтішні результати перших ядерних випробувань Північна Корея отримала не через некомпетентність. В цьому винні амбіції. Так що поки світ сміявся над їх першими ядерними випробуваннями, корейці вчилися – і багато.
І ще є проблема з ядерним полігоном Північної Кореї. Країна випробовує зброю в тунелях під дуже великими горами. Дослідницький інститут, використавши топографічні дані з космосу, побудував 3D-модель полігону і стало ясно: гори дуже високі, і вони можуть приховувати масштаби вибухів. Деякі "розчарування" могли зовсім не бути такими, а успіх випробувань був більше, ніж ми собі уявляємо. Думаю, краще пояснення наявним доказам таке: Пхеньян технічно ризикнув на ранній стадії програми, щоб швидше просунутися в створенні боєголовок.
Той факт, що для північнокорейської зброї потрібно менше ядерного палива, ніж ми очікували, пояснює і ідею того, що у країни більше бомб, ніж повідомлялося. Розвідка заявляла, що перша ядерна зброя Північної Кореї містить всього 4 кг плутонію, виробленого на реакторі Йонбен (довгий час експерти говорили, що реактор не діє, хоча теплові зображення показували зворотнє). Корейці самі повідомили, що під час першого випробування використовували лише 2 кг плутонію. Багато хто, в тому числі і я, вважали цю інформацію неправдоподібною. Але тільки тому, що такі випробування, швидше за все, зазнають невдачі – так і сталося. Проблема в тому, що Північна Корея продовжила спроби і досягла успіху.
Нам також варто врахувати той факт, що Північна Корея, можливо, зуміла використати свої запаси плутонію в більшій кількості бомб, додавши трохи збагаченого урану в кожну бомбу і розробивши проект повністю на урані. Невідомо які у країни потужності для збагачення урану (...) А ще розвідуправління не знає напевно, де саме корейці збагачують уран і в яких масштабах. Так що ми просто намагаємося вгадати, скільки ж у країни ядерної зброї. Але 60 боєголовок – до безглуздого велика цифра (...)
Питання в тому, що робити далі. Деякі колеги досі вважають, що США можуть переконати КНДР відмовитися від ядерних і ракетних програм або, принаймні, заморозити їх. Але я не впевнений. Підозрюю, що нам варто спробувати послабити напругу, щоб прожити досить довго, щоб знайти рішення цієї проблеми. Але є тільки одна можливість з'ясувати, хто правий – говорити з північнокорейцями.
Інший сценарій абсолютно жахливий. Надійного військового варіанту немає. У Північній Кореї є невизначена кількість ракет, оснащених ядерними боєголовками, може близько 60, в тому числі ті, що можуть долетіти до США. Ви правда думаєте, що всі вони полетять в Америку? Що жодна з них не приземлиться в Сеулі чи Токіо? Або що американська протиракетна оборона буде працювати краще, ніж це передбачено і буде перехоплювати не більшість ракет, націлених на США, а абсолютно всі? Ви готові поставити на це своє життя? Якщо все буде добре, нам вдасться зупинити більшу частину ракет і врятувати більшу частину міст, таких як Сеул або Нью-Йорк, але щось ми втратимо – наприклад, Токіо. Два з трьох – це ж непогано?
Я жартую, але не зовсім. Ласкаво просимо в наш новий світ. І не кажіть, що я вас не попереджав.
Повну версію колонки читайте на The Foreign Policy
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени