Минулого тижня виконавчий директор Facebook Марк Цукерберг давав свідчення у Конгресі, а це говорить про те, що соцмережі все ж деградували: колись володарі світу перетворилась на непідконтрольних франкештейнів. І Конгресу конче треба врегулювати цю проблему законодавчим шляхом – допоки це ще можливо.
Соцмережі стали велетенськими монополіями. Там не все так прозоро, але замість того, щоб скористатись цим та почати маніпулювати, Facebook і сам став об’єктом маніпуляцій. Про це говорить скандал з аналітичним центром Cambridge Analytica: соцмережа не лише дозволяла розміщувати політичну рекламу анонімно, а й посприяла вторгненню у цю сферу іноземців. Таким чином дані перетворились на нову нафту, плата за яку навряд чи оподатковується.
Щоб покласти край цій загадці, Конгрес має задекларувати чотири принципи: прозорість, конкурентна політика, рівність оподаткування, а також ставлення до соцмереж як до ЗМІ.
Прозорість – це найбільш очевидний засіб. Ніхто не має страждати від агресивної поведінки анонімних російських ботів. Патріотичний акт, укладений у 2001 році, наполягає на тому, що банки повинні знати своїх клієнтів. Те ж саме має бути з соцмережами: там зобов’язані ідентифікувати своїх користувачів, або ж – тримати їх подалі.
Дані перетворились на нову нафту, плата за яку навряд чи оподатковується
Люди ж зі справжніми профілями мають взяти на себе зобов’язання представляти про себе завідомо правильну інформацію. Індивіди мають право знати, які їхні дані підлягають збору і для чого їх планують використовувати. Загальне положення про захист персональних даних, яке дало початок новому режиму конфіденційності на теренах ЄС, буде виходити саме з таких принципів. Це має стати прикладом для США.
Довгий час соцмережі були інтернет-платформами, які не несли відповідальності за контент. Очевидно, що так більше тривати не може.
Соцмережі користуються алгоритмами, які водночас є редакційною політикою. А отже – мали би відповідати своїй назві.
Перш за все, до політичної реклами в інтернеті треба висувати такі ж вимоги, як до політичної реклами в будь-якому іншому місці. Соцмережі потрібно примусити брати на себе відповідальність за якість матеріалів, що розповсюджуються. Робота над цим вже триває, та темпи треба значно прискорити – і приводом для цього мають стати нові принципи, а не скандали.
Дивовижно, але США виключили соцмережі зі списку компаній, які мають дотримуватись принципів конкурентної політики. І це в той час, коли Європейський комісар, що опікується цими питаннями, завдав чималої прочуханки за їх порушення таким великим технологічним гігантам, як Microsoft та Google. І США варто не тільки наслідувати такі приклади, а й піти значно далі.
Наразі ці технологічні мастодонти купляють одного конкурента за іншим. Чому в 2012 році Facebook дозволили за якийсь нікчемний $1 млрд купити Instagram, а в 2017-му за $19 млрд – WhatsApp? За перше десятиліття після першої такої угоди Google спромігся купити 145 компаній, в тому числі YouTube за $23 млрд.
Цей процес потребує урегулювання. Дехто закупляє компанії з метою ліквідувати багатообіцяючих конкурентів, а інші, здається, просто створюють монополії. Така концентрація компаній в руках кількох техногігантів становить загрозу для розвитку нових технологій та інновацій.
Тож перший крок – ретельно проаналізувати всі ті домовленості, завдяки яким компанії скупили стільки собі подібних. Наступний – розірвати зв’язки між такими очевидними конкурентами, як Instagram та Facebook, YouTube та Google. Третім потенційним кроком може стати застосування положень Акту Шермана 1890 року, спрямованого на боротьбу з монополіями. Ну й на сам кінець – розбити монополістичні технологічні гіганти на частини.
Застосування цього закону не призвело до закриття жодної американської компанії з часів завершення роботи AT&T у 1982-му. У 2001 році спроба демонополізувати Microsoft зазнала поразки, але нова хвиля домінування Facebook, Apple, Amazon, Netflix та Google мала би змусити США повернутись до старої практики.
З огляду на стрімке зростання ще такої юної індустрії, соцмережі тривалий час не обкладали стандартними податками, та як-не-як, а система оподаткування повинна мати однакові умови для всіх. Заради створення справедливого ігрового поля, онлайн-сервіси, що спеціалізуються на роздрібній торгівлі, мають виплачувати той самий державний податковий збір. Застарілий вердикт, виданий Верховним судом у 1992 році на користь поштових замовлень, слід відмінити.
Податкова реформа 2017 року мала певний успіх у вирівнюванні умов оподаткування для прибутків високотехнологічних компаній та інших підприємств. Та все ж Європейський комісар з питань конкуренції Маргарете Вестагер на $13 млрд оштрафувала Apple за невиплату податків.
Конгрес зобов’язаний видати закони з урегулювання роботи соцмереж до того, поки ці монстри остаточно втратять себе у громіздких монополіях, які самі ж створили.
Переклад НВ
Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Андерса Аслунда. Републікація повної версії тексту заборонена
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени