Екс-міністр фінансів України та архітектор реструктуризації її держборгу, а нині — керівник фінансами Пуерто-Ріко називає головні помилки уряду Володимира Гройсмана і ставить завдання перед переможцем у виборах-2019
Павло Шеремета
Після двох десятків років роботи на українському інвестиційному ринку і півтора року — головою українського Мінфіну Наталія Яресько очолила Раду фінансового управління Пуерто-Ріко. Ця американська провінція переживає складний період економічної кризи, і завдання Яресько — витягнути острів із боргової ями.
Провівши болісну реструктуризацію українського держборгу в 2015 році, вона заслужила репутацію жорсткого кризового менеджера, який не боїться радикальних кроків. В інтерв'ю Радіо НВ вона обґрунтовує необхідність саме радикальних реформ в Україні. Водночас Яресько демонструє оптимізм і впевненість у тому, що якщо країна продовжить зміни, то перетвориться на справжнього східноєвропейського тигра.
1 З новим пуерториканським досвідом у вас, напевно, з'явився свіжий погляд на українську економіку. Як ви оцінюєте фінансове становище країни і насамперед стан державних фінансів?
Я вклала велику частину життя в те, щоб допомогти Україні подолати фінансово катастрофічні 2014 і 2015 роки. Багато що було зроблено, щоб повернути економіку в правильний бік. Тому мені складно дивитися на те, що відбувається зараз.
Парадокс ситуації в тому, що коли немає кризи, зникає політична воля проводити реформи
Я була дуже горда тим, як ми управляли Державним казначейством. Люди регулярно отримували пенсії. Вже до кінця 2015 року заборгованостей за пенсіями не було. Люди до цього звикли, а влітку цьогоріч почалися проблеми з виплатою пенсій. Це мене дуже засмучує.
Також мене засмучує боргова політика нинішнього уряду. Виявляється, у нього не було плану щодо обслуговування державного боргу. Але ж борг не виник за один день, це не якісь нові платежі — ми про них знали давно. В мою каденцію Мінфін провів реструктуризацію держборгу, яка дозволила країні вільно дихати до 2018–2019 років. Зараз платежі відновлюються. До бюджету треба було закласти гроші для цього. І зараз я дуже здивована тим, що всі незадоволені розміром боргових платежів.
2 Бюджет розраховував на транші МВФ. Однак з останнім траншем ми спостерігаємо тривалу затримку. Як ви оцінюєте якість співпраці України з фондом?
Я дуже розчарована тим, як ми загальмували за програмою МВФ. Вона була досить складна, але вся система публічних фінансів вибудувана на її основі. Ми повинні були отримувати транші в обмін на реформи. Коли наш уряд підписував програму в 2015 році, то для страховки попросили всіх міністрів поставити під документом свої підписи. Щоб ніхто потім не сказав, що йому не подобається програма реформ.
Реформи потрібні нам. МВФ може прекрасно себе почувати і без них. Це нормально — скоротити дефіцит бюджету. Це нормально — мати прозору податкову сферу. Це нормально — вичистити систему соціальних платежів, щоб їх отримували реально ті, кому потрібна бюджетна підтримка.
Є підстави вважати, що фонд запропонує Україні нову програму — Stand By. Імовірно, за фінансовими обсягами вона буде меншого розміру. Відповідно, і вимог у неї теж менше, а термін програми — коротший. Думаю, міжнародні партнери будуть дивитися на вибори наступного року й оцінювати, чи є у переможців цих виборів бажання продовжувати реформи.
3 Останнім часом змінилися настрої як у Вашингтоні, так і в усьому світі. Під загрозою вільна торгівля. Місце верховенства права посідає верховенство сили. Як ви ставитеся до глобальних політичних тенденцій?
Ситуація у світі виглядає досить загрозливо. Там, де існує незалежна преса, суспільство хоча б має достатньо інформації для того, щоб реалізовувати свій політичний вибір. Але в багатьох країнах влада вважає пресу своїм головним ворогом. Сподіваюся, у Вашингтоні ця атмосфера довго не протримається. Напруга у столиці США ретранслюється на весь світ.
Коли я приїхала в Україну на початку 1990-х, то вже тоді вірила, що середній клас — найважливіша частина суспільства. Ті самі американці дуже напружені нерівністю доходів, яку ще більше посилила податкова реформа Дональда Трампа. Річ не в тім, що не повинно бути багатих, та й бідність нікуди не дінеться. Річ в іншому: середній клас повинен бути більшим і сильнішим.
Коли уряд не готує суспільство до технологічних та економічних змін, а потім різко закриваються заводи, і зростає безробіття, то виникають торгові війни й інші конфлікти. Люди починають шукати відповідь на питання: хто винен, хто їхній ворог? Ми в Україні теж пережили це в 1990-х, коли масово закривалися виробництва.
4 Що ви думаєте щодо виборів в Україні у 2019 році?
Я чекаю хороших результатів. Хочу, аби була і політична воля для реформ, і компетентна команда, і ефективна парламентська коаліція. Ми чекаємо великих кроків від майбутнього уряду на зразок тих, які ми зробили в 2014–2015 роках. Тому що всім очевидно: Україна загальмувала на шляху змін. Окрім того, вже ж немає кризи, курс гривні стабілізувався, заспокоїлася інфляція, немає масового закриття банків. У цьому і парадокс: коли немає кризи, зникає політична воля проводити реформи. Це не тільки особливість України, в Пуерто-Ріко відбувається те ж саме.
5 Що Україні треба зробити, щоб її економіка зростала не на 2–3% в рік, а на 8–10%?
Впевнена, що на 8–10% у нинішньому світі рости практично неможливо, але на понад 2–3% — завдання цілком під силу. Я багато років працювала в інвестиційному секторі і тоді ще зрозуміла: треба підвищити конкурентоспроможність українських товарів і сервісів. Для цього потрібна дерегуляція бізнесу, потрібна податкова реформа в частині адміністрування податків.
Податки в Україні не дуже високі, але є проблеми з їх підрахунком і збиранням. Важливою є фіскальна децентралізація, щоб регіони могли самостійно розв'язувати свої проблеми. І бізнес, і інвестори дивляться на децентралізацію дуже позитивно. Необхідно вкладати інвестиції в освіту. Потрібно, щоб кожна дитина мала доступ до інтернету. Це привчить її до життя у світі, де технології стрімко розвиваються.
Не забуваймо і про судову реформу. Для інвесторів вона за пріоритетністю йде одразу після податкової та митної систем. Україні потрібна міжнародна підтримка, а для цього треба постаратися обійтися без пауз у процесі реформ. Очевидно, потрібно закінчити війну, але це не повністю в наших силах.
CV
Наталія Яресько народилася в сім'ї українських мігрантів у Чикаго в 1965 році. Вивчала бухгалтерський облік в Університеті де Поля, після чого закінчила Інститут державного управління Джона Кеннеді у Гарвардському університеті.
У 1992 році вона приїхала в Україну працювати економічним експертом у посольстві США. Після дипслужби продовжила кар'єру в українському інвестиційному секторі — у фондах Western NIS Enterprise Fund і Horizon Capital. Очолюючи Horizon Capital, Яресько здійснювала операції на сотні мільйонів доларів.
У грудні 2014-го Яресько замінила Олександра Шлапака на посаді міністра фінансів у другому уряді Арсенія Яценюка. На цій посаді провела реструктуризацію українського держборгу, скоротила дефіцит держбюджету, знизила ставку єдиного соціального внеску і підписала програму співпраці з МВФ після революції гідності.
Після того, як Верховна рада відправила уряд Яценюка у відставку у квітні 2016 року, Яресько отримала посаду керівника реструктуризації боргів Пуерто-Ріко. Вона регулярно буває в Україні, щоб брати участь у конференціях із реформ та інвестицій, а також у заходах Аспен Інституту.