Сьогодні в нашому прокаті стартував фільм «Фантастичні звірі. Злочини Гріндельвальда», друга частина нової франшизи Джоан Роулінг, приквела до світу Поттеріани. Ранковий сеанс пристойно набитий фанбазою, вона довірливо регоче над першим-ліпшим гегом (каюсь, нарахував півтора вдалих жарти), але мовчить під час повернення в Хогвартс і не аплодує в кінці фільму. Що ж, давайте включати світло і розбиратися.
Отже, на чому ми зупинилися два роки тому: дві сестри і парочка потенційних свояків збирають втрачених фантастичних звірів, купують зло в Нью-Йорку, стирають пам'ять жителям міста і розходяться у справах. Напередодні фіналу глядачеві «засвічують» Джонні Деппа, чий персонаж, злий чарівник Геллерт Гріндельвальд (не плутати з однойменним швейцарським лижним курортом) і стає головною бякою нової франшизи, такою собі предтечею незабутнього Волдеморта.
Другий фільм стартує причепом – нового лиходія пускають по етапу, але він, природно, втікає з метою зіпсувати життя всьому людству, що магам, що маглам. За підсумками першої частини «Звірів» у пам'яті відклався жарт: дорогою до Америки магія Поттеріани кудись поділася, можливо, вона зійшла на пересадці в Гренландії. Так це чи не так, але дію швиденько повертають до Старого Світу, неодноразово ганяючи розповідь через Ла-Манш.
З метою освіження натури Бяка поселяється в Парижі (при цьому відкрито заявляючи про нелюбов до французької столиці) і починає збирати сепаратистів. Паралельно у вир запускають цілу купу нових другорядних персонажів і знайомлять нас з молодим Албусом Дамблдором. До речі, Джуд Лоу тут нормально відпрацював, на тлі нових героїв, які цілком могли виявитися в паралельній франшизі типу «Сутінків», він виглядає верхом досконалості. А ось про Деппа, на превеликий жаль, цього не скажеш – всі його гримаси знайомі, причому давно.
Взагалі глибина опрацювання персонажів нагадує не найкращі екранізації коміксів – ось вам купа персонажів, у кожного по розбитому серцю, живіть тепер з ними, намагаючись не забути, хто з них хто. Для більшої драми більшість героїв ще й перебуває в родинних стосунках, як говорилося: всі брати – сестри.
Тільки ледачий не потоптався на Роулінг за гомосексуальність Дамблдора (їх юнацька дружба з Гріндельвальдом, схоже, була занадто міцною), але і це можна було б пережити, не виявися фільм настільки розбалансованим. Здавалося б – прекрасний світ, освіжили кумедними звірятами, намалювали нових трюків (та що там, в сам Гогвартс заглянули під знайому музику!), але чомусь не бере. Хоч ти трісни.
Перша частина непогано себе показала в прокаті, і вирішено було нічого не змінювати – Йейтс режисує за Поттерівськими лекалами, Редмейн старанно кривляється, зображаючи манірного Діоніса, а Роулінг... Роулінг так ретельно слідує глобальним трендам, що в наступну частину обов'язково впише який-небудь харассмент, а до п'ятого фільму, дивись, уже й діти-геї в кіно будуть за положняк.
У загальному і цілому клуб розбитих сердець сержанта Дамблдора не вразив – черговий фільм про обраного, на старому багажі. Напевно у Роулінг і співтоваришів є свої далекосяжні плани в стилі: «Цього розкриємо в третій частині, цю – в четвертій», але на трійцю запланованих фільмів ще треба себе вмовити, а після другої частини ентузіазм дещо вичерпався. Разом – 6 з 10 з тегом #БХВ – Блажений, Хто Вірує.
P.S. Але окреме спасибі за українські написи, це надає ваги локалізації. Поважаю.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени
Читайте тематичні колонки на НВ:
Кінопошук з Фоззі – щочетверга
Сьогодні в світі з Іваном Яковиною – щодня
Особисті фінанси з Іваном Компаном – щовівторка
Діловий тиждень з Сергієм Фурсою – щоп'ятниці
Відкриття з Олексієм Бондарєвим – щотижня
Більше поглядів тут