Раніше ми говорили про те, що близько пів року потрібно льотчикам для освоєння F-16, а можливо — і навіть до чотирьох місяців. Таку цифру для навчання наших пілотів називали американці. Тому я уникаю якихось прогнозів чітких. Але, як і всі, висловлюю сподівання, що якомога швидше, можливо навесні, з’являться літаки. Це все залежить від багатьох факторів.
Чому термін такий «плаваючий»? Тому що для їх появи в Україні має збігтися багато факторів.
Передплатіть, щоб прочитати повністю
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Зокрема, підготовка самих пілотів має завершитись відповідними тестуваннями. Американські і європейські партнери, які навчають наших льотчиків, мають протестувати їх, завершити програму навчання і сказати: «Так, вони вже готові для того, щоб воювати». Не просто літати, а воювати та застосовувати авіаційне озброєння.
Авіаційні інженери також мають бути готові обслуговувати літак і утримувати його в робочому стані. Ну і також вміти працювати з усім озброєнням, яке має F-16, — це і ракети, і бомби різних типів.
Далі має відбутись підготовка інфраструктури вже в Україні. Це домашнє завдання, яке робиться тут, щоб наші летовища були адаптовані під F-16. Усі, які можливо буде зробити. У нас їхньою адаптацією будуть займатись аеродромні служби та інші фахівці в Україні. Капітальне будівництво — це у перспективі, а зараз ми не можемо собі дозволити крутого і великого капітального будівництва. Ось усі ці моменти мають бути виконані, — тоді є сенс їх привозити в Україну та працювати. Тому, власне, по термінах йдуть певні моменти зсуву.
Головне в адаптації - підготовка злітно-посадкових смуг
Усі говорили про весну, правильно? Більшість людей, про яких я згадував, говорили про весну. Зараз — початок літа кажуть. А інші - навіть осінь. Чому осінь з’явилася чи кінець літа? Так тому, що різні групи пілотів в різний час почали навчання. Пілоти будуть змінюватись, будуть йти інші на навчання. Не буде такого, що всі навчилися і все — програма закінчена. Процес постійно буде відбуватися. Тобто нові й нові льотчики будуть йти в різні країни навчатися.
От тому ми будемо в різний час отримувати підготовлених фахівців і поступово отримувати літаки та поступово переходити на новий тип літака. І поступово виводити зі складу Повітряних сил стару радянську техніку, яка вже і так серйозно морально та фізично застаріла.
Головне в адаптації - підготовка злітно-посадкових смуг. Треба адаптувати їх до американських літаків F-16, які є більш вибагливими саме до покриття. Майже всі наші оперативні аеродроми мають залізобетонні плити. А невеликі колеса F-16 мають працювати з гарних злітно-посадкових смуг, більш гладких поверхонь. Тому з цим дійсно можуть бути певні труднощі.
Потрібно врахувати, що F-16 уже працювали з таких аеродромів під час Євро-2012, коли забезпечували безпеку. Тому будемо таким чином адаптувати ті злітно-посадкові смуги до прийняття цих літаків. Я думаю, що жодних проблем не має виникнути з тим, щоб працювала ця авіація.
Окрім самої смуги потрібно ще зробити укриття для літаків, для того, щоб ворог не бачив принаймні, де розташована техніка, системи зв’язку та управління. Зараз процес триває. Про це говорили вже на певних зібраннях. Зокрема колишній заступник міністра оборони Олександр Павлюк близько місяця тому, — що проводиться робота з адаптацією. Звичайно, ми не будемо деталізувати, де і як вона проводиться, і на яких аеродромах.
Безумовно, це відбувається. Бо який тоді сенс вчити пілотів і далі тримати літаки? Все відбувається згідно з тим планом дій, який мають наші військові керівники.
Повну версію інтерв'ю з Юрієм Ігнатом читайте тут