Літаки F-16 і наступ. Яких можливостей не мають ЗСУ на фронті

Адже літак — це одне, але важливі також до нього ракети, крилаті ракети, авіаційні ракети, керовані авіаційні бомби різних типів, які здатні бити точно і летіти далеко.

Окрім іншого, ці літаки здатні зберегти життя пілоту. Тому що сьогодні наші льотчики на Су-27, на МіГ-29, Су-24, і Су-25 ризикують своїм життям, виконуючи бойові завдання на старій радянській техніці. Тому ми чекаємо якомога швидшого отримання F-16.

Навчання пілотів на цих винищувачах — це комплексний процес. Тут має бути первинна підготовка — теорія, ознайомлення. Далі йде робота на авіасимуляторах, на авіаційних тренажерах і — найголовніше — практичні польоти. Спершу вони відбуваються з інструктором, потім — самостійні польоти в простих, складних метеорологічних умовах, виконання деяких фігур пілотажу і так далі. І головне — навчитися застосовувати на цьому літаку різні типи авіаційного озброєння.

F-16 здатні зберегти життя пілоту

F-16 має дуже широкий спектр озброєння, на якому треба навчитися воювати, і робити це ефективно. Тому що одразу після навчання льотчики не будуть мати можливість тренувальних польотів, як це було раніше — із 2014-го по 2022 рік. Тоді вони мали по дві-три-п'ять-шість льотних змін на тиждень, щоб вдосконалити свою майстерність. Також це робилося на навчаннях. Зараз фактично одразу після перенавчання льотчики змушені будуть вступати безпосередньо в бій з противником, який сьогодні суттєво переважає в кількості і в технологіях. З F-16 вони зможуть перевагу вирівняти, оскільки зможуть протистояти російській авіації.

Зараз представники Командування Повітряних сил вивчають можливості наших партнерів в Європі та в інших країнах. Зокрема, які є майданчики і у кого можна навчатись. Навіть в країнах, де немає F-16, таких як Франція та Велика Британія, наші фахівці можуть вже проходити первинну підготовку. Тому дивимося пропускну можливість цих навчальних центрів, де можуть займатися пілоти, і яка країна зможе цих фахівців навчати. Власне списки пілотів, які поїдуть на навчання по F-16, уже давно готові. Вони поїдуть хвилями. Ми не можемо одразу всіх відправити вчитися, тому що льотчики щодня виконують десятки бойових завдань.

А коли льотчики будуть навчені і вже техніка буде передаватися партнерами, тоді вони виконуватимуть завдання на F-16 поряд з льотчиками, які будуть літати ще на радянській техніці. Таку практику зокрема має Польща, яка літає і на F-16, і МіГ-29. Потім увесь парк радянської авіатехніки буде поступово замінено на західну.

Кілька десятків пілотів можуть виїхати в першій хвилі. Потім буде друга хвиля. Є достатньо пілотів, які можуть опанувати цей літак. Пріоритет будуть мати ті, хто знає англійську мову і має перспективу проходження служби, тобто є порівняно молодими пілотами. Тому що пілот, який буде готуватися на новий тип літака F-16, можливо, в перспективі пересяде на на новіші типи, які ми будемо мати. Тому що F-16 може стати тим перехідним літаком, скажімо, до F-35. Чому Україна не може собі дозволити в перспективі такий літак з такими сусідами, як РФ? Ми ж розуміємо, що ми маємо мати сильну армію. Ось всі країни, які хочуть віддати F-16, зняти його з озброєння, хочуть отримати F-35. Зокрема Данія, Нідерланди чи Бельгія. Весь світ хоче F-35. Тому Україна теж може в якийсь більш мирний час чи в недалекому або далекому майбутньому розраховувати на такий літак як F-35. А, можливо, і інший. Тому пріоритет буде в тих пілотів, які мають перспективу проходження служби, а також знають англійську мову, і професійні.

Всі пілоти, які будуть навчатися за кордоном, мають бойовий досвід у боротьбі з окупантом. Вони брали участь у бойових діях. Тому це не будуть пілоти з нуля, їм не потрібно вчитися літати і воювати, — вони вже це вміють. Їм потрібно перенавчитися на новий тип літака, на сучасну техніку. Це наче пересісти із Жигулів у БМВ з коробкою автомат. Тобто треба перелаштуватися, зрозуміти, як це все працює: які системи є в цій машині, які повністю автоматизують той чи інший процес у літаку. Зокрема там уже ручка не посередині розташована, а як джойстик — справа. Багато процесів там автоматизовані: нема тумблерів, немає індикаторів так багато, як у МіГ-29. Тобто льотчик не відволікається на ті процеси і може присвятити більше часу саме відстеженню повітряної обстановки, і власне знищенню противника більш ефективно.

Я вже коментував заяви Тома Купера, коли він вперше написав, що F-16 не дуже доцільно Україні отримувати, бо вони дорогі й в обслуговуванні, і це не нові літаки, а 40-річні. Я думаю, що не варто зараз взагалі в такі дискусії впадати, особливо лідерам думок, особливо таким діячам, як австрійський аналітик Купер, який доволі проукраїнську веде діяльність у своїх публічних виступах. І тут потрібно, щоб він дещо, мабуть, переосмислив. Мабуть, йому треба проконсультуватися з іншими експертами та аналітиками в галузі військової авіації, які не бачать іншого виходу як отримувати Україні західні літаки. Так, рахувати гроші потрібно: який бюджет може дозволити собі Україна, який бюджет можуть собі дозволити країни-партнери передати Україні. Так, HIMARS — це важливо. Так, артилерія зробила переворот в цій війні: знищила багато російської техніки, знищила багато окупантів. Це не лише HIMARS і MLRS 270, а такі гаубиці як М777, снаряди Excalibur, які нам дають. Але нехай Том Купер не забуває, що якщо ми втратимо перевагу в повітрі, то прилетять російські літаки та вертольоти, а в них нас атакує 750 таких апаратів, що можна сміливо помножити на два, — це вся авіація, яка є сьогодні в Росії. Якщо вся ця армада буде залітати в повітряних простір України, вони просто зроблять з України Маріуполь або Бахмут, — якщо ми не будемо мати достатньо зенітних ракетних систем, щоб їх діставати, то вони будуть потихеньку нас нищити. Тому що такі системи, як я вам уже сказав, у нас ще старого радянського парку є основою ППО. І плюс літаки 70-років розробки. Система ППО — це не лише зенітні ракетні системи наземні. Винищувачі є складовою системи протиповітряної оборони держави. І вони можуть оперативно реагувати, вилітати в лічені хвилини в той чи інший район і протидіяти російській авіації. Російська авіація — це є та сильна компонента ворожа, яка сьогодні не дозволяє нам виконувати низку завдань. Без переваги в повітрі складно здобути перемогу як в наступальних, так і в оборонних діях наземних військ. Цю перевагу в повітря може забезпечити сучасний багатоцільовий літак, такий як F-16. Якщо ми будемо ще діяти під прикриттям наземної ППО, як це Росія зараз робить… Вона має ЗРК C-400 на землі і має Су-35 в повітрі, — це все вона має на окупованих територіях, і вони мають перевагу в повітрі там. І тому вони можуть робити в повітрі все, що завгодно. Ми не маємо сьогодні достатньо систем таких як Patriot. Ми не маємо взагалі винищувачів сучасних, які можуть на рівні діяти з Су-35. Нам потрібні F-16 для того, щоби здобути перевагу саме в повітрі. І тому без авіації буде дуже складно.

Наші льотчики ступати в повітряний бій з російськими СУшками, на жаль, вже не можуть. Це вони робили з початку війни, коли працювали наші наземні частини. І коли росіяни залітали, наші винищувачі їх просто заганяли під наше ППО. Вороги були змушені реагувати на наших льотчиків. Тобто маневрували вони і попадалися в пастки, розставлені нашими ППОшниками. Так їх тоді знищували. Щось і літаки знищували, безумовно, в ближніх повітряних боях. Але ближніх повітряних боїв було доволі таки мало. Зараз, хто швидше побачив радаром, захопив ціль, той випустив ракету й полетів. От, власне, тому потрібна Україні авіація. Без неї така велика держава в центрі Європи як Україна не може обійтись. І тут не питання ціни, скільки це коштує зараз, і не питання, що один HIMARS замінить F-16. Та не замінить ніколи. F-16 може взяти купу озброєння: крилаті ракети, керовані авіабомби і завдати удару високоточною зброєю з будь-якої точки — з Харківської, з Одеської областей тощо. Це інша зовсім зброя, і порівнювати ефективність, що потрібніше — некоректно.

Літак F-16 пройшов декілька етапів глибокої модернізації. Можна сказати, що він ровесник МіГ-29. І що? Наші літаки підтримувались в боєздатному стані завдяки ентузіазму людей, а також так званому донорству. А F-16 доглядаються зовсім по іншому. На них міняються запчастини, вузли та агрегати повністю, Америка є виробником винищувачів серії «F»: треба крило замінити — замінять і так далі. Справа ж не у віці. Наші МіГи теж ще літають, навіть обслуговуючись на наших базах. І проходять ремонт на наших заводах. До вторгнення функціонувало 12 авіаційно-ремонтних підприємств в Україні, які підтримували суто радянську техніку в боєздатному стані, і донині підтримують. Але, зрозуміло, що не може тривати процес ремонту і незначної модернізації вічно. F-16 це проходили по американських стандартах.

Я думаю, що техніка, навіть якщо вона є десь там в стані, який потребує її довершення, чи якоїсь модернізації, чи ремонту, то воно буде відремонтовано і відправлено в Україну. Питання в тому, що літак пройшов модернізацію, і там встановлено новітній радар, прицільно-навігаційний комплекс та інше корисне обладнання. Саме основне в літаку — це що? Радар, який бачить далеко, не гірше ніж російський, і ракети. Він швидше буде виявляти російський літак і знищувати. F-16 може одразу працювати по багатьох повітряних цілях. Одночасно випустив, скажімо, шість ракет і втік. Ось чому потрібен літак.

Повну версію інтерв'ю з Юрієм Ігнатом читайте тут

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV