Це треба любити

Успіх — це результат наполегливої й обов'язково улюбленої роботи, стверджує в автобіографії Тоні Шей, один з найвідоміших підприємців Америки

Ірина Ілюшина

 

Тоні Шей. Доставляючи щастя.
Від нуля до мільярда: історія створення видатної компанії з перших рук.—
Манн, Іванов і Фербер, 2016

Як заробити мільярд? Придумайте собі заняття, яке вам буде справді цікавим, і пориньте в нього головою.

Такий рецепт успішного стартапу пропонує 42‑річний американський бізнесмен Тоні Шей, колишній СЕО компанії Zappos.com, який торгує одягом, взуттям та аксесуарами через інтернет. У нього цей принцип вже спрацював: у 1996 році Ший став співзасновником компанії LinkExchange, яка розміщала рекламу на сайтах. В 1998 році вона була продана Microsoft за $265 млн.

Потім він інвестував в інтернет-магазин Zappos, став його CEO і підняв компанію з нульових продажів у 1999 році до обороту в $1 млрд в 2008‑му. 2009 року Zappos за $1,2 млрд придбав Amazon.

"Переважну частину життя я був підприємцем",— зізнається Шей. Створення власного бізнесу і можливість заробити цікавили його більше, ніж навчання та кар'єра.

Причому Ший ріс завзятим книголюбом, вивчив французьку, іспанську, японську і навіть латину, вивчав програмування. Це не заважало йому підробляти: в університеті він продавав у тамтешньому кафе по $3 гамбургери, які сам купував в Макдональдсі за $1.

Потім він відкрив перший серйозний стартап — компанію LinkExchange, через роки принесла мільйони. Саме з цього досвіду він виніс другий головний урок — про те, як багато уваги потрібно приділяти корпоративній культурі.

Ший визнає, що зробив помилку, приймаючи на роботу людей освічених і мотивованих, але лише на отримання зарплати та рядка в резюме. Зрештою він продав компанію — частково тому, що робота там перестала приносити задоволення. "Я усвідомив, що почувався щасливим, коли створював команду, творив і винаходив",— зізнається Шей.

Наступний проект не забарився. Бізнесмен інвестував гроші в онлайн-магазин Zappos, а коли справи стали кепські, почав продавати свою нерухомість і вкладати в магазин. Так він розпродав всі квартири, крім тієї, в якій жив, і пентхауса для вечірок — Шей продав би і його, але не знайшов покупця.

Компанія пережила складні часи і домоглася успіху. Значною мірою завдяки тому, що Шей особливу увагу приділяв трьом ключовим сферам: обслуговуванню клієнтів, корпоративній культурі та розвитку співробітників.

На думку Шея, колибазові потреби людини задоволені, гроші опускаються на нижні місця у списку потреб, поступаючись у важливості нематеріальним благам на кшталт якості відносин із керівником та можливості професійного зростання.

Сумлінний і безжальний аналіз глобальної економіки від одного з провідних експертів з питань інвестицій

Ruchir Sharma. The Rise and Fall of Nations:
Forces of Change in the Post-Crisis World, 2016

За останні роки світова економіка радикально змінилася. До кризи у світі нараховувалося понад 60 країн, чиє щорічне економічне зростання дорівнювало або перевищувало 7%. Зараз їх дев'ять. Колись найперспективніші з погляду інвестицій країни БРІКС нині розглядаються як "невиправданий ризик".

Рушір Шарма, головний глобальний стратег інвестиційної компанії Morgan Stanley Investment Management, формулює правила економічного оцінювання країни. По-перше, це демографічні дані, що дають уявлення про робочу силу. По-друге, політична складова — чи націлений лідер країни на реформи. Також важливі настрої громадян. В грудні 2013-го Шарма подорожував Індією, і скрізь люди розповідали йому про те, як подорожчали картопля та цибуля. Тобто інфляція хвилювала їх більше, ніж корупція чи безробіття.

Шарма також вважає інфляцію ще одним важливим критерієм для прогнозу, що впливає на економічне зростання, ціну капіталу та політичну стабільність.

Наступний чинник, який тягне Індію донизу,— це важка рука уряду на кермі економіки. До того ж тут уряд володіє 70% банківської системи. В цю само компанію потрапляє і Франція, де держава суттєво втручається в економіку.

Також Шарма вводить поняття "хороших" і "поганих" мільярдерів. "Хороші" — це ті, хто створює робочі місця і продукцію, як засновники Alibaba в Китаї та магнати Кремнієвої долини в США. А "погані" мільярдери зробили статки за допомогою політичних зв'язків, корупції та отримання ліцензій на природні ресурси.

Як негативний приклад він називає Росію: 70% багатства її мільярдерів з'явилися завдяки нафті та газу.

Зате Шарма оптимістичний щодо США — завдяки міцним торговельним зв'язкам, сильному виробництву та технологіям, а також "хорошим" мільярдерам, як-от Білл Гейтс. Позитивно висловлюється і про Німеччину, Чехію, Румунію. Причому він зауважує: довгострокове прогнозування — це дурість і обман. Не можна видивитися щось за обрієм на строк понад 5-10 років.

Американський журналіст і письменник упевнений: заради успіху не варто роздувати власну значимість
  

Ryan Holiday. Ego Is the Enemy, 2016

Багато хто впевнений у тому, що головною перешкодою на шляху до успіху є зовнішній світ і об'єктивні перешкоди. Насправді ворог перебуває всередині: це наше его. На початку кар'єри воно перешкоджає навчанню та розвитку талантів. А коли приходить успіх, его підштовхує заплющувати очі на вади й таким чином відчиняє двері майбутнім проблемам. А під час провалів воно посилює кожен удар і робить відновлення важчим. Тобто на кожному етапі его утримує нас від просування вперед.

Водночас людську цивілізацію будували люди, які боролися з їхнім власним его на кожному кроці та ставили суспільно важливі цілі вище особистого прагнення до визнання, пише журналіст, письменник, редактор The New York Observer Райан Холідей у своїй книзі Ворог — его, що стала національним бестселером у США.

В епоху тотального захоплення соціальними медіа, реаліті-шоу, а також іншими формами безсоромної самореклами боротьба з его перетворюється на складну задачу, підкреслює він.

На думку Холідея, ірраціональна або безглузда впевненість у собі довгий час була нерозривно пов'язана з успіхом і прагненням до мети. Але насправді досягти її можна і без самозамилування, яке має і темний бік. Тож приборкання его — діяльність, яка має повторюватися знову і знову, зокрема після досягнення успіху.

"Як ви вимірюєте свій успіх?" — запитує автор. Якщо стандартно, в "солодощах" для его, тобто в грошових одиницях, переглядах і лайках, нагородах і трофеях — на жаль, це шлях в нікуди. Розробіть своє власне мірило успіху, і побачите, як швидко зростає рахунок на вашу користь.