І водночас ми бачимо, як скорочується підтримка капіталізму в усьому світі. Чи пов’язані ці дві тенденції, і якщо так, то яким чином?
Спокусливо сказати, що зростання непопулярності капіталізму є лише симптомом «луддизму» — того пориву, який на початку Промислової революції мотивував працівників ручної праці ламати машини, що загрожували їхнім робочим місцям. Але таке пояснення не відображає всієї складності сучасного руху проти капіталізму, яке очолюють не так працівники, що потрапили в скрутне становище, скільки інтелектуали та політики.
Нинішня хвиля антикапіталізму піднялася в період, коли ринковий неолібералізм і глобалізація майже повсюдно зазнають гострої критики. Опір неолібералізму спочатку виходив з лівого флангу, але потім його підхопили (можливо, навіть ззавзятіше та з більшою ненавистю) праві популісти.
Можна було відчути не надто слабкий присмак антикапіталістичних настроїв у старому стилі міжвоєнної доби, коли в своїй промові, яку він виголосив у 2016 році, колишній прем'єр-міністр Британії Тереза Мей засудила космополітичних «громадян світу» як «громадян нізвідки». Або, як ще лаконічніше висловився її наступник, нинішній прем'єр-міністр Британії Борис Джонсон: «До біса бізнес» («Fuck business»). Аналогічним чином у США зірка телеканалу Fox News Такер Карлсон транслює пафос правих Трампа в своїх довгих тирадах проти капіталізму, скаржачись на «найманців, що не відчувають своїх довгострокових зобов’язань перед народом, яким правлять», і «навіть не намагаються зрозуміти наші проблеми».
Частково цей новий zeitgeist («дух часу») пояснюється передбачуваною реакцією на фінансову дестабілізацію. Монетарні умови після Першої світової війни здавалися несправедливими і викликали гостру реакцію, і точно так само фінансова криза 2008 року сприяла широкому поширенню думки, що система є нечесною. Поки уряди і центральні банки рятували великі фінансові установи, щоб не допустити колапсу всієї глобальної фінансової системи і повторення Великої депресії, мільйони людей, які втратили свої домівки й роботу, залишилися напризволяще.
Однієїо тільки фінансової кризи було б достатньо, щоб посіяти насіння антикапіталістичних настроїв. Але воно збіглося з набагато ширшоюї технологічною та соціальною трансформацією. Ціла низка інновацій, наприклад, смартфони (IPhone з’явився в 2007 році), а також нові інтернет-платформи фундаментально змінили методи спілкування між людьми та ведення бізнесу. Багато в чому ця нова модель бізнесу стала антитезою капіталізму, бо вона заснована на непрозорих платежах і асиметричних або двосторонніх мережевих ринках. Сьогодні ми отримуємо послуги, «продаючи» нашу особисту інформацію. Але насправді ми не усвідомлюємо, що беремо участь у ринковій угоді, бо ми не бачимо жодного цінника: ціна, яку ми платимо, — це конфіденційність нашого життя і наша особиста автономність.
Водночас домінантою формою економічного аналізу стало мислення гри з нульовою сумою. Коріння цього явища теж, очевидно, лежать у фінансовій кризі. Але йому сприяли ще й нові інформаційні технології (ІТ), що пояснюється силою мережевого ефекту на ринках, що працюють за принципом переможцю дістається все, і це особливо стосується економіки інтернет-платформ і розробок штучного інтелекту (ШІ). Чим більше людей виявляється в мережі, тим ціннішим стає кожен новий користувач, і тим менше простору залишається для будь-якого другого гравця на ринку. Відоме рекламне оголошення 1962 року компанії Avis проголошувало: «Коли ти лише № 2, ти сильніше намагаєшся». Але сьогодні, якщо ти № 2, намагатися немає сенсу. Ти вже програв.
Крім того, у нового капіталізму інформаційних технологій і штучного інтелекту є специфічна географія. Він базується у США і Китаї, водночас китайці мають намір домогтися домінування до 2030 року. Капіталізм завжди приводив до геополітичних змін, але сьогодні, коли він все частіше асоціюється з Китаєм (хоча, починаючи з міжвоєнного періоду, був синонімом Америки), у нього з’являються інші, ніж раніше, джерела опору.
Якщо зазирнути наперед, видається, що ми станемо свідками подальших радикальних змін у посткризовому світі, водночас революція ІТ/ШІ змінить природу майже всієї економічної діяльності. Банки згасатимуть, і не тому, що вони є злом чи системно небезпечні, а тому, що вони менш ефективні, ніж нові альтернативи. Незважаючи на всі поліпшення в електронних комунікаціях, витрати банків та їх комісійні практично не знижуються; більше того, для багатьох споживачів у країнах з нульовими або негативними процентними ставками банківські комісійні в реальності виросли. В якийсь момент, до того ж у не такому вже й віддаленому майбутньому, більшість банківських послуг будуть, найімовірніше, розділені на складові частини та попонуватимуться індивідуально — новими й поліпшеними способами — через онлайн-платформи.
Геній капіталізму полягає в його здатності давати органічні відповіді на більшість проблем, пов’язаних з дефіцитом і розподілом ресурсів. Ринкам властиво природним чином винагороджувати ті ідеї, які виявляються найкориснішими, і карати дисфункциональну поведінку. Вони здатні досягати широких результатів (на які не здатні держави), бо вони змушують величезну кількість людей коригувати свою поведінку у відповідь на цінові сигнали.
У сьогоднішньому розпеченому світі є гостра потреба в обмеженні викидів парникових газів. Але навіть настільки складну проблему, як зміна клімату, не можна віддавати на відкуп технократів. Нам усім треба бути залученими в цю роботу — як громадянам і як учасникам ринку. А захисникам капіталізму, зі свого боку, треба зрозуміти, як зробити цю систему більш інклюзивною, так щоб вона змогла знову претендувати на підтримку суспільства.
Новое Время має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок ProjectSyndicate. Републікацію повної версії тексту заборонено.
Copyright: Project Syndicate, 2019
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ