"Чи треба відключити електроенергію Криму?"

НВ запитало у співвітчизників, як вони ставляться до ініціативи влаштувати енергетичну блокаду анексованому півострову

.

.

Це було би вчасно, якби так звана енергетична блокада Криму сталася через кілька тижнів після анексії. А зараз це безглузде марнування часу.

Зрештою, це має бути рішення на рівні держави, а не коли доведені до відчаю кримські татари саботують електропостачання на півострів. Адже, по суті, вони порушують закон і ризикують бути заарештованими. І можуть втратити власну свободу, замість того щоб домогтися свободи Криму.

Володимир Тихий,
кінорежисер

.

Відключення електроенергії, як і інші види блокади, — це дієві інструменти. Питання лише в тому, як і навіщо їх застосовувати.

Безглузде витрачення таких інструментів — злочин.

Держава має всі механізми для того, щоб запровадити продуктову і енергетичну блокади без підривів електроопор і перекриття доріг. Достатньо лише заступнику голови Меджлісу Аслану Омер Киримлі, уповноваженому з питань Криму в Кабміні, внести відповідний проект рішення. І тоді не Правий сектор буде "шмонати" машини, а українські прикордонники і митники будуть виконувати свою роботу згідно з законом.

Крім того, є закон України про вільну економічну зону в АРК. Цей закон дозволяє торгувати з Кримом. Якщо торгувати — це погано, то можна внести зміни в закон.

Словом, підривати стовпи і перекривати дороги — це дуже дивна тактика, як входити в будинок через димар при відкритих дверях.

Але найприкріше, що всі ці події не тільки не наблизили повернення Криму, а відштовхнули навіть проукраїнськи налаштованих кримчан.

Олександр Лієв,
радник міністра аграрної політики
і продовольства України,
екс-міністр курортів і туризму АР Крим

.

Так. Маючи масу знайомих і родичів — які втекли з Криму, і тих, котрі, як і раніше, перебувають у Криму, — я не просто вболівальник, а особа зацікавлена. І спілкуюся з зацікавленими особами. Безумовно, це [відключення електроенергії] виявилося дуже корисною і потрібною акцією. Тому що вона дійсно всіх якось привела до відчуття реальності.

Це дуже нагадує перші коктейлі [Молотова], які полетіли на [вулиці] Грушевського. Там теж не мало значення, хто саме кинув. А результат був очевидний.

Олег Тістол,
художник

.

Якщо ми Крим вважаємо Україною, то потрібно брати на себе відповідальність за цю територію. Але іноді виглядає кумедно, коли ми говоримо, що Крим наш, але поїхати туди не можемо і блокаду влаштовуємо. Так Крим наш чи не наш?

Якщо ж погоджуємося з анексією, тоді потрібно робити певні економічні висновки і переходити на інші комерційні відносини. Скажімо, я не розумію: якщо відбувається відторгнення територій, то яким коштом Україна має їх забезпечувати? Коштом державного бюджету чи брати кредити, щоб забезпечувати ці території? У цьому разі — або блокада, або ринкові відносини. Однак це в першу чергу повинна бути позиція держави.

Павло Гудімов,
арт-менеджер, музикант

.

Ситуація з відключенням електроенергії в Криму — індикатор відчаю активної частини українських громадян від бездіяльності Києва щодо Криму та непрозорої політики відносин з Росією.

Цей інцидент змусив президента і уряд згадати про Крим. Але тут у них повинен бути системний підхід, який дозволить брати відповідальність за прийняття стратегічних рішень, в тому числі про обмеження постачання електроенергії.

У самих же кримських татар і проукраїнськи налаштованих жителів Криму — і на материковій частині України, і на півострові існує величезний запит на виразну стратегію деокупації їхньої батьківщини, яку вони готові спільно з українською владою впроваджувати.

Алім Алієв,
співзасновник громадської
організації Крим SOS

.

Я думаю, що не можна легковажно приймати такі рішення. І мені було б легко відповідати, якби тут була однозначна відповідь.

З точки зору здорового глузду все‑таки існують ризики прийняття подібних рішень [відключення електроенергії]. І ці ризики пов'язані з тим, що майже 2 млн українських жителів зненавидять Україну. А це буде саме так, адже їм про це розкаже російська пропаганда.

Але я прекрасно розумію емоційний стан кримських татар, які вже доведені до такого стану, що змушені так діяти. Але, на жаль, товариш Путін не буде реагувати на це, тому що йому, на мій погляд, наплювати і на ці 2 млн жителів Криму.

Тому, думаю, держава Україна має поводитися більш розумно й осмислено.

Семен Глузман,
президент Асоціації психіатрів України,
правозахисник і дисидент

.

Вирішувати це питання повинні не партизани, а держава. Але державної стратегії взаємодії з окупованими територіями — крім декларацій, що Крим і Донбас наші, — ніхто не бачить.

Тому спостерігаємо непрозоре постачання туди енергоресурсів та нарахування пенсій всім підряд, навіть відкритим сепаратистам. І це не додає любові до України в українофобів, які живуть там, — вони сприймають це як належне.

Думаю, відключення електроенергії і закритий для великовантажного транспорту транзит не збільшить загострення їхньої ненависті до нас, воно і так зашкалює.

Олександр Соколовський,
президент об'єднання
роботодавців Укрлегпром

.

Я не фахівець і не знаю, які ризики для енергосистеми України несе відключення. Але я розумію почуття кримських татар, яких двічі за століття намагаються знищити на очах у всієї Європи.

Виглядає, ніби Україна застрягла між війною і миром, комбінуючи мирні й воєнні підходи у вибухонебезпечні комбінації. Все це розчаровує не тільки кримських татар, але і мільйони інших громадян України. Відсутність стратегії і її комунікації до людей породжує ось такі акції відчаю. І я боюся, що їх буде ставати більше, і не тільки в Криму.

Валерій Пекар,
підприємець, викладач
Києво-Могилянської бізнес-школи,
співзасновник проекту Нова Країна