Економіка XXI сторіччя

Головна проблема України сьогодні — відмова відповідати загальноприйнятим світовим практикам керування

Андрій Юхименко,
редактор НВ Бізнес

Давня єврейська мудрість, яку приписують цареві Соломону, говорить: "Багато хліба буває і на ниві вбогих, але дехто гине від безладдя". Саме це відбувається з нашою країною, багатою ресурсами і талантами.

Україна все не спроможеться вирватися з бідності не тому, що у нас немає для цього коштів, а тому що вони використовуються вкрай нераціонально.

Сьогодні ресурси викидаються на вітер і на окремо взятому підприємстві, так і на державному рівні. Роздуті штати, що з'їдають зарплатний фонд, злочинне марнотратство енергоносіїв, застарілі, ще радянські підходи до планування виробничих, логістичних та інших процесів — все це лише частина причин неефективності української економіки.

Особливо гнітючою здається ситуація в нашій країні на тлі успіхів держав, які лише чверть століття тому перебували на одному з Україною рівні розвитку або навіть поступалися їй. За цей час Польща, Словаччина та країни Балтії зуміли стати європейськими економічними тиграми. А населення цих країн, яке нещодавно стояло у чергах за дефіцитними товарами, сьогодні в 3-4 рази багатше за українців. У чому ж причини такого принизливого становища?

Хвороби української економіки давно відомі. І говорити про них — все одно, що товкти воду в ступі. Інший шлях — запропонувати шляхи для зміни цієї ситуації. У цьому спеціальному додатку до журналу Новое Время ми пропонуємо нашому читачеві ознайомитися з підходами, які допомогли розв'язати подібні проблеми в інших країнах, а також на окремо взятих українських підприємствах.

Випуск підготовлено у співпраці з компанією IT-Enterprise, яка вже змогла допомогти раціональніше використовувати ресурси й організувати бізнес-процеси найбільшим представникам української промисловості, зокрема фармацевтичній компанії Лекхім, авіабудівному підприємству ФЕД, Інтерпайпу та Київміськбуду.

Ми сподіваємося, що матеріали цього додатка надихнуть на позитивні зміни українських державних діячів, керівників компаній і промислових підприємств, а також усіх, хто хоче бачити нашу країну заможнішою й успішнішою.