Відлуння Москви

Версія про лобіювання Дональдом Трампом російських інтересів з газетних домислів стає предметом розслідування ФБР. Якщо вина президента Америки буде доведена, історія обернеться для його країни найбільшим скандалом, а для нього самого — імпічментом

Анна Павленко

У 2013 році Дональд Трамп прибув до Москви як власник конкурсу Міс Всесвіт. На святі краси американський бізнесмен розраховував зустріти російського президента Володимира Путіна, якому надіслав особисте запрошення через Твіттер.

І хоча господар Кремля на заході не з'явився, московський вікенд Трампа пройшов досить продуктивно. Після офіційної частини і афтепаті в компанії учасниць конкурсу бізнесмен встиг обговорити з потенційними російськими партнерами свій план щодо будівництва першого в Росії хмарочоса власного імені. За його розрахунками, вежа Трампа повинна була вирости на березі Москва-ріки і об'єднати готельний комплекс, житловий і офісний блоки.

Хоча грандіозні задуми американського мільярдера так і не збулися, Трампу в Москві сподобалося. "Я зустрічався з людьми вищого рівня, олігархами і генералами, а також високопоставленими представниками уряду",— розповідав він пізніше пресі.

А коли Трамп заявив про свій намір стати президентом США і почав передвиборчу кампанію, у свою команду він запросив чимало тих, хто так чи інакше був пов'язаний з бізнесом і політичною елітою Росії.

Так, деякий час на Трампа працювали радник Газпрому Картер Пейдж і політтехнолог олігархів і проросійських політиків Пол Манафорт. Нинішній держсекретар Рекс Тіллерсон, за власним визнанням, 15 років підтримував "близькі стосунки" з російським президентом Володимиром Путіним. А екс-радник Трампа з національної безпеки Майкл Флінн і генеральний прокурор Джефф Сешнс таємно зустрічалися з російським послом напередодні виборів.

Під час передвиборxої кампанії Трамп сипав компліментами на адресу президента Росії, тоді як американські спецслужби фіксували кібератаки російських хакерів на сервери штабу його головного суперника — Гілларі Клінтон.

З того часу до російських зв'язків Трампа експерти, політики і західна преса ставилися з особливою увагою. А 20 березня з'ясувалося, що вони хвилюють і спецслужби: директор ФБР Джеймс Комі заявив про те, що його відомство веде розслідування вже більше півроку — відтоді, як Москва була помічена в прагненні втрутитися в американські вибори.

Факт зацікавленості ФБР дозволив оглядачам говорити: якщо вдасться довести, що Трамп дійсно пов'язаний з Росією і це якимось чином загрожує інтересам США, вибухне грандіозний скандал, який може призвести до імпічменту президента. "Головне питання тепер настільки ж монументальне, наскільки просте: чи була зрада?" — міркує Ніколас Крістоф, колумніст американського видання The New York Times, володар двох Пулітцерівських премій.

І це питання вимагає ретельного публічного розслідування незалежною комісією за участю двох головних партій США, наголошує він.

В адміністрації Трампа працюють кілька осіб, які мають тісні бізнес-зв'язки з Росією. У їх числі міністр торгівлі Вілбур Росс, який з 2014 року і до призначення обіймав посаду віце-президента кіпрського Bank of Cyprus. Найбільшими акціонерами банку є російські бізнесмени Дмитро Риболовлєв і Віктор Вексельберг, а посаду одного з віце-президентів фінустанови з 2013-го по 2015 рік обіймав екс-агент КГБ Володимир Стржалковський.

Державний секретар Рекс Тіллерсон в бутність керівником американського нафтового гіганта ExxonMobil працював у тісній зв'язці з урядом РФ в рамках спільних проектів на Далекому Сході Росії. А в 2013 році він навіть отримав з рук Путіна орден Дружби.

"Тіллерсон — це насамперед зв'язковий між Путіним і Трампом",— впевнений Юрій Фельштинський, доктор історичних наук, який проживає у США. Держсекретар США може розмовляти з міністром іноземних справ Росії, російським послом у Вашингтоні, представником Росії в ООН і навіть безпосередньо з російським президентом — і всі ці контакти не виглядатимуть підозрілими, вважає експерт.

Сам же Трамп давно цікавився Росією як майданчиком для свого бізнесу і не приховував симпатій до господаря Кремля. Під час передвиборчої кампанії відпускав компліменти на адресу Путіна, називаючи його сильним і впливовим лідером. А також висловлювався за зняття санкцій, накладених на Росію у зв'язку з анексією Криму і військовою агресією на сході України.

Такими заявами Трамп викликав обурення не тільки в опонентів, але й у однопартійців. "Його захоплення такими іноземними диктаторами, як Володимир Путін, неприйнятне для лідера найбільшої демократії в світі",— заявили у відкритому листі, опублікованому в березні 2016‑го, політики-республіканці.

Одним з мотивів лояльності мільярдера до Москви міг стати компромат на Трампа, який, за даними американської преси, мають російські спецслужби. Сам же американський президент категорично спростовує цю версію.

Ще одним поясненням "романа" Трампа з Москвою могли стати його давні бізнес-знайомства. Нинішній президент США став обростати приятелями, які мали зв'язки в Росії, починаючи з середини 90‑х. Саме тоді він замислився над новими проектами в цьому регіоні. На прес-конференції в 1996 році Трамп заявив, що готовий інвестувати $250 млн у нерухомість в Москві. Втім, ці наміри бізнесмен так і не реалізував.

Трамп неодноразово намагався показати, що між ним і Росією немає фінансових зв'язків, наголошуючи на відсутності у нього інвестицій або нерухомості в цій країні, констатує британський журналіст Аскольд Крушельницький. "Однак заяви Трампа не виключають російських інвестицій у його бізнес і минулих ділових відносин з Росією",— зазначає він.

У 2000‑х одним із ділових партнерів американського мільярдера стала компанія Bayrock, заснована вихідцем з радянського Казахстану Тевфіком Аріфом, якого сьогодні влада США підозрює у фінансуванні тероризму. Офіс Bayrock розмістився в нью-йоркській вежі Трампа, а права рука Аріфа — Фелікс Сатер — супроводжував дітей нинішнього президента під час ділових поїздок до Москви.

"Я все більше схиляюся до думки, що дивний "роман" Трампа з Путіним пов'язаний виключно з грошима, а імперія нерухомості першого використовувалася як кондуїт для відмивання "брудних" російських грошей",— припускає Крушельницький.

Центром першого скандалу в команді Трампа, пов'язаного з Росією, став керівник його передвиборчого штабу Пол Манафорт. Політтехнолог з 40‑річним стажем повинен був удосконалити суперечливий образ республіканського кандидата, але замість цього підмочив репутацію свого боса.

Влітку 2016‑го відразу кілька впливових американських видань, серед яких газета The New York Times, написали про те, як з 2007‑го по 2012 рік Манафорт лобіював російські інтереси на Заході, а також працював на Віктора Януковича під час його перебування президентом і навіть отримував гонорари з "чорної каси".

Факт виплати Манафорту $12,7 млн за консультування Януковича був зафіксований в журналі "чорної бухгалтерії" Партії регіонів, який опинився в розпорядженні Національного антикорупційного бюро України. А пізніше народному депутату Сергієві Лещенку вдалося з'ясувати, що формально послуги американського політтехнолога були оплачені з формулюванням "за постачання комп'ютерного обладнання" через один з банків Киргизстану.

Зі свого боку американське інформаційне агентство The Associated Press (AP) розкрило нові деталі співпраці Манафорта з Москвою. В його розпорядженні виявилася стратегія, яку соратник Трампа підготував для російського алюмінієвого магната Олега Дерипаски, де пропонував послуги з лобіювання інтересів Росії перед західними урядами, а також сприяння у зміцненні влади проросійських сил в країнах пострадянського простору. За даними AP, Манафорт працював на Дерипаску як мінімум з 2006‑го по 2009 рік і отримав за свою роботу десятки мільйонів доларів.

У відповідь на публікацію AP Манафорт підтвердив, що співпрацював з Дерипаскою, але факт роботи в інтересах російського уряду спростував. А прес-секретар Білого дому Шон Спайсер заявив: опублікований звіт про діяльність Манафорта десятирічної давності ніяк не пов'язаний з президентом або членами його адміністрації.

Офіційно Манафорт покинув команду Трампа, коли пішов у відставку з посади керівника його передвиборчого штабу в серпні 2016‑го. Однак, за даними американських ЗМІ, він і сьогодні підтримує контакт з главою Білого дому.

Скандальний політтехнолог — не єдиний, хто опинився за бортом президентської команди через підозрілі зв'язки з Росією. В середині лютого у відставку пішов радник Трампа з національної безпеки Майкл Флінн. Як з'ясувалося, у грудні він зустрічався з російським послом Сергієм Кисляком і обговорював з ним санкції, введені проти Росії адміністрацією Обами. Флінну довелося подати у відставку, оскільки він поспішив спростувати факт зустрічі, який потім довело ФБР.

Рандеву було розцінене так само, як сигнал Кремлю про перспективи скасування санкцій, якими попередник Трампа відреагував на російські кібератаки на адресу штабу Гілларі Клінтон. Ця версія пояснювала і відсутність реакції на санкції з боку Москви.

Не пройшло і місяця після відставки Флінна, як в сантиментах до Росії був запідозрений ще один член президентської адміністрації. На початку березня міністерство юстиції США підтвердило, що керівник цього відомства — генеральний прокурор Джеф Сешнс — двічі зустрічався з російським послом у Вашингтоні під час президентської кампанії. Хоча до свого призначення на пост Сешнс також рішуче заперечував цей факт.

Зізнання директора ФБР Джеймса Комі в тому, що його відомство розслідує російські зв'язки соратників президента, є одночасно важливим і іронічним, вважає Джошуа Дюпюї, американський юрист і колишній помічник у Сенаті США, який зараз викладає курс глобальної політики в Темпльському університеті.

"Адже до виборів саме Трамп попереджав про небезпеку ситуації, коли президент США перебуває під слідством ФБР",— пригадує експерт нападки республіканського кандидата на суперницю Гілларі Клінтон. Іронія полягає і в тому, що вже тоді відомство вивчало втручання Росії в американські вибори і потенційні зв'язки кампанії Трампа з Москвою, каже Дюпюї.

Підозри на адресу Трампа та його команди, що набирають обертів, негативно позначаються на рейтингу глави Білого дому. Як правило, у перший рік президент має підвищену популярність серед співвітчизників, що експерти називають "рейтингом надії". Однак у випадку з Трампом все не так.

З моменту вступу на посаду підтримка Трампа серед дорослого населення США знизилася з 45% у січні до 37% у березні 2017 року, підраховують в американському Інституті Геллапа.

“Я дуже переживаю за свою країну, і мені соромно, бо, здається, весь світ сміється над нами,— зізнається НВ Лора Сермесан, 39‑річна мешканка Нью-Йорка.— А Путін напевно сміється найбільше за всіх".

При цьому багато американців, які голосували за Трампа, як і раніше, підтримують свого кандидата і жалкують, що нинішнє політичне протистояння розділило країну.

"Трамп не займався політикою, коли робив бізнес з росіянами; але тепер демократи намагаються знайти будь-який привід, щоб оголосити йому імпічмент",— ділиться своїм баченням того, що відбувається, Гай Лінн, 56‑річний підприємець з містечка Браунс Веллі в Каліфорнії. Він шкодує, що звинувачення вбік Трампа нерідко стають темою агресивних дискусій, в які його безрезультатно намагаються втягнути знайомі прихильники Демократичної партії.

Тим часом багато співвітчизників Лінна побоюються сили і впливу Росії. Аналітики Pew Research Center відзначають: якщо в квітні 2016 року лише 42% респондентів називали Росію головною глобальною загрозою, то до січня 2017‑го їхня частка зросла до 54%.

"Може виявитися, що тепер в Америці ставлення до Росії і Путіна стане гіршим, ніж до приходу Трампа, а не кращим; і пропутінська позиція самого Трампа не зможе багато чого змінити",— ділиться своїм прогнозом Фельштинський.

Поки над Білим домом тяжіють розслідування Конгресу і ФБР, Трампу не вдасться реалізувати будь-які значущі ініціативи щодо Росії без їх ретельного зовнішнього аналізу, впевнений і американський юрист Дюпюї.

Деякі експерти також припускають, що команді Трампа доведеться застосувати більш жорстку політику щодо Москви — як мінімум, щоб не підставляти себе під імпічмент. Адже тільки значущого приводу для цього шукають зараз демократи.

"Трампу необхідно тепер бігти попереду антипутінського паровоза",— зазначає Андрій Піонтковський, російський політолог і публіцист.

Першими кроками в цьому напрямку вже стала заява Трампа про збереження санкцій проти Росії до моменту повернення Криму Україні і критика Барака Обами за слабку реакцію на агресію Росії. Все це дало можливість експертам зауважити: президент Трамп сильно відрізняється від Трампа—кандидата в президенти.

При цьому ніхто не сумнівається, що скандал навколо російських зв'язків президентської адміністрації затягнеться надовго. І якщо в підсумку факт змови соратників президента з росіянами буде доведено, це завдасть серйозної шкоди чинному уряду, яке пережило і так нелегкий старт.

"Якщо ж сам Трамп брав участь, сприяв або заохочував російську кібератаку, він може бути підданий імпічменту",— змальовує Дюпюї найбільш несприятливий для 45‑го президента США сценарій.