Ще одна ланка. Українська пригода Рудольфа Джуліані -The Economist

Видання The Economist у статті Rudy Giuliani’s Ukrainian adventure пояснює передумови протиріччя, що пов’язує внутрішню політику США з Україною.

У серпні 2019 року, коли уряд України намагався домовитися про звільнення ув’язнених з РФ, він отримав новини з Вашингтона. Білий дім заморозив військову допомогу Україні на 250 мільйонів доларів, яка вже була схвалена Конгресом, до подальшого розгляду. США не встановили жодних критеріїв або термінів проведення перевірки.

Ще місяць тому в телефонній розмові з Зеленським Трамп висловив переконання, що «Новий український уряд зможе швидко покращити імідж України та завершити розслідування корупційних справ, які перешкоджали взаємодії» між Україною і США.

Передбачувано, Трампа цікавили два конкретні випадки. Перший — справа сина кандидата в президенти від Демократичної партії і екс-віце-президента США Джо Байдена Хантера Байдена, який був у раді директорів приватної української газової компанії. Другий — справа екс-глави передвиборної кампанії Трампа Пола Манафорта, який отримав $12,7 млн за роботу на екс-президента України Віктора Януковича і зараз знаходиться у в’язниці. Новий президент України повинен був переконати містера Трампа, що знаходиться «на правильній стороні».

Позбутися від сумнівів Зеленському повинен був допомогти особистий адвокат Трампа Руді Джуліані. Через кілька днів після телефонної розмови двох президентів Джуліані вилетів до Мадрида, Іспанія, щоб зустрітися з радником Зеленського Андрієм Єрмаком. Він закликав Єрмака розслідувати питання, що представляють інтерес для Трампа, а також намітив перспективу державного візиту в США і зустрічі з президентом.

Держдепартамент США наполягав на тому, що Джуліані діяв з власної ініціативи, а не від імені держави. Однак в очах будь-якою розумною людини зустріч радників двох президентів була навіть важливіше офіційного візиту, йдеться в матеріалі.

Основним джерелом дезінформації для Джуліані був ексгенпрокурор України Юрій Луценко. Луценко спробував саботувати антикорупційні зусилля українських активістів і слідчих, а потім звинуватив своїх критиків в змові проти Трампа.

Джуліані подобалася неймовірна версія подій Луценка. У травні 2019 року він заявив, що скасував свою заплановану поїздку в Київ, тому що думав, що збирається «Увійти в групу людей, які є ворогами президента, а в деяких випадках ворогами Сполучених Штатів». Одним з ворогів Джуліані назвав журналіста і ексдепутата Сергія Лещенка, який розслідував справу Манафорта.

Сергій Лещенко також працював у команді Зеленського, консультуючи президента з питань закордонних справ. Але заява Джуліані стурбувала нового президента і змусила його відмовити раднику в посаді у новій адміністрації, оскільки це могло поставити під загрозу відносини України зі стратегічним партнером — США.

У підсумку політичні інтриги привели до того, що Рудольф Джуліані та Дональд Трамп стали фігурантами розслідування комітетів Палати представників з іноземних справ, розвідки і нагляду. Однак Джуліані заперечує, що провинився. «Я б у житті не зробив нічого неетичного», — заявив він CNN.

9 вересня глави демократів трьох комітетів направили офіційний запит у Білий дім і Державний департамент, в якому їм було доручено передати документи, пов’язані зі спробами змусити український уряд проводити політично мотивовані розслідування. Якби Трамп дійсно чинив тиск на Україну, щоб вона служила цілям його кампанії з переобрання, «це було б приголомшливим зловживанням владою, вигодою для Москви і зрадою суспільної довіри», говориться в листі.

Менш ніж через тиждень після початку розслідування Білий дім розморозив кошти на військову допомогу Україні, не пояснивши затримку. Але збиток зміцненню союзника з військової точки зору вже було завдано.