Мене привезли в дуже закритий англійський клуб, де один сивочолий джентльмен з сигарою довго дивився на мене. Я набрався сміливості – бо коли ще випаде можливість поспілкуватися із сером – і запитав:
– Що у вас означає бути джентльменом?
Він задимів сигарою і без поспіху вимовив:
– Джентльмен – це той, хто народжений у спокої і поблажливості, і живе в стриманості й незворушності попри будь-які, навіть дикі й трагічні, обставини.
– Добре, – зробив я паузу. – А нігті в нього можуть бути нестриженими і брудними?
– Чому б і ні, якщо він саджав троянди в своєму саду?
– Припустимо, – продовжив я. – А чи може джентльмен носити білі шкарпетки зі смокінгом? Адже належить носити тільки чорні!
– Ну, це не головне, – невблаганно продовжував він, – смокінг він може взяти напрокат. А шкарпетки джентльмен носить такого кольору, якого хоче. Та й штани можуть бути підрізаними, короткими. А ось чорні шкарпетки носить шофер джентльмена.
Згадавши телесюжет. що обійшов весь світ, в якому голова Світового банку Пол Вулфовіц з'явився на люди у рваних шкарпетках з величезною діркою на п'ятці, я увійшов у раж:
– А з діркою на п'ятці можна собі уявити джентльмена?
– Так, звичайно, пихнувши сигарою, продовжив він. – Просто за ним зараз нікому доглядати. Але він від цього не перестає бути джентльменом.
– А може... джентльмен спізнюватися? – Ну, це буває рідко, і йому зазвичай вибачають.
– А якщо він повинен вирішити проблему, а не може?.. – Ну, буває, просто джентльмен не метушиться, він терпить незручності й несправедливість, їздить на невеликій машині, керуючись здоровим глуздом і ввічливістю, виділяючи навколо себе спокійну ауру та ні на що не витрачаючи нерви.
– Навіть якщо війна?
Тут він задимів своєї сигарою і промовив: «Джентльмен вбиває ворогів холоднокровно».
Текст опублікований з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени