Двигуни прогресу
1 січня 1970, 03:00
Не полишаючи допомоги хворим і переселенцям, благодійні організації стають потужним генератором змін в країні. Сьогодні вони взялися за просування реформ і розвиток громадянського суспільства
Галина Корба
У декількох хвилинах ходьби від залізничної станції провінційного містечка Шепетівка розташувався мозковий центр небайдужих жителів Хмельницької області — громадський хаб, заснований влітку цього року благодійним фондом Зміцнення громад. Графік роботи приміщення з яскравим, креативним інтер'єром розписаний по годинах: тут проходять тренінги, круглі столи та воркшопи для місцевих активістів, бізнесменів, представників влади та всіх зацікавлених у змінах.
"Це місце комунікації півночі Хмельницької області, — каже директор фонду Тетяна Василик.— Місце, де ідеї небайдужих людей втілюються в життя, де вирішують найважливіші питання для регіону".
Хаб в Шепетівці — лише вишенька на торті. Досягнення організації, яка зароджувалася як маленький регіональний фонд з точковими проектами на кшталт благоустрою застарілих шкіл та фельдшерсько-акушерських пунктів, куди більш значні.
За сім років Зміцнення громад охопив майже всю країну, вклав десятки мільйонів гривень у розвиток інфраструктури, освіти, медицини, культури і спорту в сотнях населених пунктів, провів тисячі освітніх заходів з розвитку громадянського суспільства.
"Ми зрозуміли, що латання дірок, на зразок ремонту сільських клубів, нічого не змінить, пояснює Василик.— Наша місія — дати людям не рибу, а вудки, щоб вони самі змогли вирішити свої проблеми і стали господарями на своїй землі".
Цей фонд — одна з багатьох благодійних організацій, які змінюють країну на краще. У рейтингу, складеному Українським форумом благодійників (УФБ) за підсумками 2016 року, він посідає 18-е місце з витратами в 13,8 млн грн і 1-е місце за кількістю залучених волонтерів, а це понад 300 осіб.
Всього свою звітність для участі в рейтингу цього року подали 89 фондів — 24 великих (з витратами на благодійність більше 10 млн грн), 41 середній (витрати від 1 млн до 10 млн грн) і 24 маленьких фонди (до 1 млн грн).
В сумі вони в 2016 році витратили на благодійність в різних сферах 1,8 млрд грн. Це на 384 млн грн більше в порівнянні з минулим роком. Деякі фонди показали особливо вражаючу динаміку зростання бюджетів. Наприклад, фонд Я вірю в Україну виріс на 669%, до 10,1 млн грн, а Сучасне село та місто — на 3558%, до 9,3 млн грн.
Татьяна Василик, директор фонду Зміцнення громад
Поки рейтинг покриває лише 27% суми всіх благодійних витрат в країні. В 2016-му вони склали 6,5 млрд грн, за даними Державної фіскальної служби (ДФС). Одна з головних причин — в тому, що багато великих фондів продовжують відмовлятися від участі в рейтингу.
Як і в минулому році, подавати свою звітність не стали два торішніх лідери за версією ДФС — міжнародний фонд Альянс громадського здоров'я та фонд донецького олігарха Ріната Ахметова Розвиток України. За підрахунками експертів, тільки на них припадало близько 1,5 млрд грн благодійних витрат.
Проте позитивна динаміка проглядається. За словами директора УФБ Поліни Нюхіної, в цьому році до участі в рейтингу приєдналися 15 нових фондів, і в майбутньому ця цифра зросте.
"Благодійні організації вирішують цілий пласт соціальних питань в будь-якій країні, — пояснює Наталія Теленкова, керівник комітету з питань корпоративної відповідальності EY в Україні.— При цьому в Україні традиційно низький градус довіри до благодійного сектору. Усунути недовіру можливо тільки через відкритість, підзвітність і діалог, на що і спрямований цей рейтинг".
А от підтримка армії, яка сягнула піку в 2014 році з початком військових дій на сході України, невблаганно падає. Якщо в 2015 році на військових доводилося 7% благодійних витрат, то в 2016-му цей показник становив лише 0,7%. Зокрема, найбільший фонд допомоги армії Регіональний фонд благочестя урізав витрати на армію на 56%, до 16 млн грн.
"Якщо два роки тому люди заміняли державу там, де вона не справлялася, то зараз армія все-таки забезпечена на державному рівні, — пояснює соціолог Ірина Бекешкіна І у людей просто немає необхідності брати це на себе".
За її словами, вже простежується новий тренд: після волонтерського підйому 2014-2015 років благодійність в Україні йде на спад. Цю тенденцію підтверджують цифри. Якщо в 2015-му, за даними ДФС, на благодійність в країні було витрачено рекордних 9 млрд грн, то в 2016-му — тільки 6,5 млрд.
Просіла Україна і в міжнародних рейтингах. Згідно Всесвітнього індексу благодійності за 2016 рік, країна втратила 17 позицій в рейтингу і посіла 106-е місце.
Поліна Нюхіна, директор УФБ
"Витрати на благодійність насамперед пов'язані з фінансовим становищем українців, а воно, на жаль, не поліпшилося, — пояснює Нюхіна з УФБ. — Впливає на готовність жертвувати також загальна політична ситуація в країні. Реформи не дали швидких і помітних результатів для українців, тому немає підстав для позитивних емоцій".
Підстьобнути потенційних жертводавців могли б нові канали збору коштів, наприклад смс-благодійність. Закон, який звільняє від оподаткування такий вид допомоги, запрацює не раніше квітня 2018 року. Це дозволить оперативно збирати великі суми за короткі терміни і дасть доступ до нових категорій благодійників.
Поки ж фонди, які традиційно збирають левову частку коштів у фізичних осіб, вже починають просідати. Навіть завжди креативні і успішні в зборі жертвувань Таблеточки за підсумками 2016-го скоротили витрати на благодійність на 10%, до 17,3 млн грн.
Рости продовжать насамперед фонди, які залучають гроші від міжнародних донорів, прогнозують фахівці. Мережа ЛЖВ розраховує на стабільне зростання надходжень, принаймні, протягом наступних п'яти років.
"Досвід показує, що інвестиції міжнародних донорів в цивільний сектор і благодійні організації були найефективнішими і найвиправданішими, — наголошує Шерембей.— Вони в рази менше, ніж інвестиції донорів на державу, але результатів в рази більше. За рахунок неурядових організацій України вижила, за їхній рахунок вона розвивається".
Ц ьогоріч році вперше до рейтингу приєдналася найбільша пацієнтська організація України — Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ (ЛЖВ). І одразу ж вийшла в лідери. Витрати організації на благодійність в 2016-му зросли на 52% і склали понад 827 млн грн. Це в 2,5 рази більше, ніж у торішнього лідера і найближчого конкурента Карітас Україна.
Майже всі кошти, що залучені від міжнародних донорів, і про їхнє використання фонд звітує з підкресленою акуратністю під наглядом найбільших міжнародних аудиторських компаній.
Результати роботи мережі ЛЖВ кажуть самі за себе. Організація працює по всій країні, в її лавах 16 тис. Асоційованих членів. Щорічно вона надає безкоштовні послуги 150 тис. пацієнтів, в тому числі 8 тис. на окупованому Донбасі. Причому йдеться не тільки про людей з ВІЛ, але також про лікування туберкульозу і гепатиту С.
Благодійна організація привозить в країну ліки, нові технології лікування, домовляється з міжнародними фармкомпаніями про гуманітарні акції для українців. У 2014 році після Євромайдану мережа ЛЖВ навіть закупила ліки для людей з ВІЛ на всю країну, оскільки держава не змогла забезпечити закупівлю препаратів вчасно.
Плани на майбутнє ще більш амбітні — до 2019 року зупинити епідемію СНІДу в Україні, забезпечивши лікуванням 90% людей з вірусом імунодефіциту.
За рахунок недержавних организацій Україна вижила, за їхній рахунок вона розвиваєтьсяДмитро Шерембей, голова координаційної ради мережі ЛЖВ
"Ми — об'єднання людей, яким колись поставили діагноз ВІЛ, — розповідає голова координаційної ради мережі Дмитро Шерембей. — У нас був вибір — виїхати з України, щоб вижити, або залишитися і спробувати змінити ситуацію. В результаті ми не тільки вижили — ми впливаємо на політику всіх передових проектів в сфері охорони здоров'я в Україні".
Саме благодійні організації, в тому числі найбільший український фонд допомоги онкохворим дітям Таблеточки, активно лобіюють реформу охорони здоров'я і багато проектів в цьому напрямку. Мережа ЛЖВ, наприклад, залучає кошти для введення всеукраїнської системи електронного документообігу E-health.
На глобальні зміни медицини в країні організація витрачає левову частку ресурсів і часу, наголошує Шерембей.
"В Україні за добу вмирають 1.600 пацієнтів, більшість з яких в цивілізованих країнах залишилися б живі, — продовжує він.— Якщо у нас з'явився історичний шанс цю цифру скоротити, заради такої мети повинен працювати будь-який розсудливий фонд".
Актуальність фондів, діяльність яких спрямована на охорону здоров'я і соціальний захист, зберігається другий рік поспіль. На ці напрямки припадає відповідно — 48% і 26% витрачених на благодійність коштів.
"Ми бачимо зростання фондів, спрямованих на соціальний захист і підтримку людей в кризових ситуаціях — переселенців, людей з важкими хворобами або з інвалідністю, — каже Роман Нікітенко, координатор проектів УФБ.— Крім того, активізуються фонди регіонального розвитку. Люди більше не чекають допомоги від влади і діють самі".