Довела до цугундера
25 листопада 2016, 09:00
У Південній Кореї відбуваються найбільші за останні 30 років протести. Корейці хочуть позбутися дивного тандему — президента і її подруги, яка призначає чиновників у найвищі кабінети влади і вибиває хабарі з найбільших корпорацій країни
Анна Павленко
Південнокорейці розлютилися не на жарт. Вже протягом місяця щовихідних натовпи містян заповнюють центральні квартали південнокорейської столиці Сеула. Вони тримають у руках свічки і плакати з написами "Геть Пак Кин Хе" і "Хто справжній президент?", голосно скандуючи вимоги про відставку чинної глави держави.
На одній з площ група активістів розігрує вуличний перформанс: половина з них у масках першої жінки — президента країни Пак Кин Хе танцюють з прив'язаними за руки мотузками. Ролі ляльководів грають люди в масках давньої подруги президента — Чхве Сун Силь. Саме така алегорія постає в уяві корейців для найточнішого опису того, хто і як керує країною.
Ці дві жінки опинилися в епіцентрі корупційного скандалу ще наприкінці жовтня. Тоді місцева телерадіокомпанія JTBC розповіла про те, як Чхве монетизувала свої відносини з президентом у благодійні внески від найбільших корейських компаній і безпосередньо втручалася в державні справи.
"Президента контролювала жінка (Чхве), за яку ми ніколи не голосували",— обурений Геюхеон Джо, 22‑річний студент з Сеула. Як і десятки тисяч його земляків, Геюхеон вийшов на акцію протесту, щоб захистити демократію, яку вони будували протягом останньої чверті століття. "Це [скандал] означає, що система, яку ми створювали потом і кров'ю, валиться",— коментує НВ студент.
З моменту закінчення військового правління в 1987 році Південна Корея взяла курс на формування прозорих інститутів влади, боротьбу з корупцією і розвиток економіки. Завдяки державній підтримці бізнесу та обмеженню імпорту в країні розквітла високотехнологічна промисловість. У 2004 році Південна Корея приєдналася до клубу світових економік з ВВП більше $1 трлн, до якого належать півтора десятка країн. А розмір ВВП на душу населення тут виріс з $3,6 тис. у 1987 році до $27,2 у 2015‑му.
Успіхи держави у боротьбі з корупцією виявилися менш приголомшливими. Хоча південнокорейці позбулися побутового хабарництва в поліції та освіті, бізнес і еліта все ще не вибралися з брудних схем. Протягом останніх двох десятиліть позиція Південної Кореї в рейтингу сприйняття корупції міжнародної неурядової організації Transparency International коливалася між 27‑м і 52‑м місцем. Сьогодні країна посідає 37‑му сходинку зі 167.
За словами аналітиків, тісні зв'язки між бізнесменами і політиками створюють сприятливий клімат для змови і корупції. У період авторитарного керівництва корупція була більш компактною через жорсткий контроль військових президентів і їхнього оточення над політичним і економічним життям країни, розповідає Кетрін Мун, старший науковий співробітник Центру політичних досліджень Східної Азії в Інституті Брукінгса. "З початком демократизації більше людей отримали доступ до політики і бізнес-діяльності",— називає вона одну з передумов розвитку сірих схем.
Все це і раніше помічали прості південнокорейці. Але скандал з подругою президента став для них останньою краплею. На вулиці вийшли спочатку тисячі, а потім десятки і сотні тисяч людей. За даними організаторів, на масовій акції 12 листопада кількість протестувальників досягла 1 млн осіб, що зробило її найбільшою за останні 30 років. Рейтинг президента Пак впав із зафіксованих влітку цього року 34% до 5%. Вже найближчим часом прокуратура має намір провести перший в історії країни допит президента.
“Нинішня ситуація виходить далеко за межі порушення політичних процедур і фаворитизму,— підкреслює Шихоко Гото, експерт з Північно-Східної Азії в Міжнародному науковому центрі імені Вудро Вільсона у США.— Її розглядають як прояв системної корупції та кумівства в Кореї". Під питання поставлено власне компетентність чинного президента та її здатність керувати країною.
Коли нинішньому президенту Пак було 22 роки, вона втратила матір. Саме тоді Чхве Тхе Мін, релігійний наставник її батька, на той момент військового президента Південної Кореї, запропонував дівчині допомогти зв'язатися з духом небіжчиці. Коли через п'ять років був убитий і батько Пак, вплив пастора Чхве на сироту зміцнився ще більше.
Він мав "повний контроль над тілом і душею Пак під час її становлення, в результаті чого його діти нагромадили величезні багатства",— писав у своїй доповіді, пізніше опублікованій WikiLeaks, посол США в Південній Кореї Александр Вершбоу в 2007 році.
В особливо вигідному становищі опинилася дочка релігійного лідера Чхве Сун Силь, яку сучасні опозиціонери охрестили ворожкою. Молодша від Пак лише на чотири роки, вона ще у середині 70‑х років стала вірною подругою майбутньому президенту країни.
Перші підозри про зиск, який мала Чхве від близьких стосунків з лідером Південної Кореї, з'явилися ще влітку цього року. Тоді щоденне південнокорейське видання Chosun Ilbo опублікувало кілька статей про належні Чхве фонди MIR і K-Sports, які залучили 86 млрд вон (близько $68 млн) від провідних фінансово-промислових груп, включно із Samsung Electronics, Hyundai Motor Group і LG, на підтримку і розвиток корейської культури і спорту. При цьому журналісти аргументовано припустили, що кошти були не використані за призначенням, а переведені на рахунки контрольованих Чхве компаній.
Геюхеон Джо,
22-річний студент із Сеула
Протягом місяця після публікацій адміністрація президента оголосила Chosun Ilbo рупором корисливих інтересів і висунула звинувачення у корупції головному редактору видання, який швидко пішов з посади. Історія з махінаціями Чхве зникла зі шпальт місцевих ЗМІ.
Проте члени парламенту продовжили публічне обговорення цієї теми. У відповідь на звинувачення політиків Пак парирувала: всі пожертви були добровільними, і "всі, хто вчинив протиправні дії щодо фондів, включно з керівництвом останніх, буде жорстко покараний". До покарань справа не дійшла — практично відразу ситуація набула нового характеру.
У вечірньому ефірі 24 жовтня журналісти телерадіокомпанії JTBC оприлюднили документи з компроматом зі знайденого в сміттєвому баку ноутбука Чхве. У пам'яті викинутого пристрою зберігалося 200 документів із секретною державною інформацією, а також підтвердження того, як Чхве давала президенту політичні поради, впливала на призначення і редагувала промови глави держави. При цьому подруга президента навіть не перебувала на державній службі.
Вже наступного дня Пак публічно перепрошувала. "Президент хотіла, щоб все це швидко вирішилося",— зазначає Гото. Вона звільнила вісьмох чиновників з президентського апарату, пов'язаних з доступом Чхве до глави держави, зробила низку пересувань у Кабінеті міністрів і передала парламенту право призначити нового прем'єр-міністра. Однак обурені жителі Південної Кореї не визнали ці заходи достатніми і зажадали відставки самої Пак.
Витік документів, який у Південній Кореї вже охрестили Чхве-гейтом, відкрив низку обурливих фактів про президентські призначення. Так, з'ясувалося, що в адміністрації Пак чиновником високого рівня працював син Чхве від першого шлюбу. Посаду він дістав, маючи за плечима лише досвід комп'ютерного техніка.
Ще один епізод стався з президентським секретарем з петицій. Після втручання Чхве його оперативно звільнили і замінили іншим кандидатом. Сім'я останнього одразу ж переказала близько $84 тис. як благодійний внесок до фонду Університету Іхва, де вчиться дочка Чхве.
Незабаром після публічного викриття подругу президента заарештували, а 20 листопада прокуратура висунула їй офіційні звинувачення.
Скандал, що розгорівся, не зводиться до проблеми торгівлі впливом, впевнений Чжон Хун Хан, доцент Вищої школи міжнародних досліджень у Сеульському національному університеті. "Це політичний скандал, причина якого — відсутність у президента Пак потенціалу керувати суспільством",— стверджує він.
З його позицією солідарний і Геюхеон. "Тепер кожен зрозумів, що вона більше не зможе виконувати свою роботу",— каже студент, додаючи, що завжди вважав Пак некомпетентним лідером.
Невдоволення молодих південнокорейців своїм президентом назрівало давно. Протести спалахували в країні з перших місяців вступу Пак на посаду. На виборах 2012 року вона перемогла з мінімальною перевагою: 51,6% голосів виборців проти 48% за опозиційного кандидата.
Старші громадяни країни голосували за Пак з поваги до її батька, який керував країною у 1961-1979 роках і досягнув значного економічного зростання. А молодь хотіла змін за теперішніх часів і замість соратниці попереднього лідера Південної Кореї Пак голосувала за опозиційного кандидата.
При цьому національна служба розвідки маніпулювала виборчою кампанією і громадською думкою на користь Пак, стверджує Кетрін Мун. Молодь протягом півроку після виборів раз у раз організовувала протести на захист демократії та проти новообраного президента, згадує експерт.
Підклала дров у багаття так звана Севольская трагедія, коли в квітні 2014 року біля узбережжя Корейського півострова зазнав аварії пором Севоль. Катастрофа забрала життя 300 південнокорейців, в тому числі 250 школярів-підлітків. "Уряд не намагався врятувати учнів, вони вдавали, що старалися, але це був лише спосіб уникнути відповідальності",— згадує Геюхеон. У цей момент Пак дрімала в салоні краси після зробленої їй під наркозом ін'єкції від зморшок, з обуренням доповнює його 23‑річний сеулець Найсон Ліі.
Невдоволені молоді південнокорейці й бездіяльністю президента у розв'язанні соціально-економічних проблем. Нинішній рівень безробіття серед молоді втричі перевищує загальновіковий показник. "Більше половини молодих співробітників застрягли на тимчасових роботах, часто маючи навіть десятирічний стаж",— описує ситуацію Мун.
За останній рік борги домогосподарств зросли вшестеро, за рівнем статків країна пасе задніх у списку членів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), а ціни на житло зростають вже шостий рік поспіль, перелічує "досягнення" нинішнього президента 30‑річний Тонг Гол Ліі, IT-фахівець із Сеула.
Найближчими вихідними він має намір долучитися до нових акцій антипрезидентських протестів. "Я дійсно хочу, щоб її відсторонили від роботи, яку вона вдає, що виконує. Так, я хочу імпічменту",— ділиться з НВ Тонг.
Більшість експертів сумніваються в тому, що Пак вдасться утриматися в президентському кріслі. Поки південнокорейський лідер активно бореться, щоб зберегти свою позицію, але зрештою її змусять відступити, впевнений Стефан Хаггард, професор Школи глобальної політики і стратегії Університету Каліфорнії в Сан-Дієго. "Хоч би там що, кінець у цієї гри буде радше політичним, ніж правовим",— каже дослідник.
Хоча Пак і хоче втриматися у владі до наступних президентських виборів у грудні 2017 року, їй буде складно керувати країною ефективно, зважаючи на зростання кількості можливих звинувачень проти неї, доповнює колегу Гото.
У разі імпічменту керівництво країною тимчасово візьме на себе прем'єр-міністр, і протягом двох місяців у країні відбудуться вибори нового президента. При цьому Чжон Хун з Сеульського університету вважає такий варіант менш сприятливим, ніж добровільна відставка. І підкреслює: крім рішення про імпічмент з боку парламенту, потрібна політична боротьба і тиск суспільства для затвердження відставки президента конституційним судом.