Реваншизм Росії поширився далеко за межі військових дій на Донбасі. Цей гібридний конфлікт перекроїв баланс сил у Східній Європі і призвів до протистояння двох найбільших світових ядерних держав.
«Коли одна країна може втручатися у вибори в іншій країні – це війна», – заявила Ніккі Хейлі, посол США в ООН, маючи на увазі інформацію про втручання Росії в американські президентські вибори в США в 2016 році.
Росія вже майже чотири роки вдосконалює методи своєї гри, ведучи гібридну війну в Україні. Тому, коли мова заходить про війну Росії проти Заходу, починати аналізувати ситуацію потрібно з України. «Ми повинні, нарешті, прокинутися і об'єднатися проти цієї імперіалістичної нео-червоної загрози, що виходить для всього вільного світу від кремлівської адміністрації», – заявив Павло Клімкін, міністр закордонних справ України.
У березні 2014 року в Крим було введено рядових російських військових – «зелених чоловічків». Нічого подібного між Росією і Заходом ніколи не було. Через місяць Росія окупувала східну частину Донбасу. Війна, яка досі триває, поряд із захопленням кримських земель, – це неприкриті атаки Росії проти західних демократій, гамбіт, покликаний докорінно змінити світовий порядок після Другої світової війни.
«Росія розв'язала конфлікт на Донбасі, неодноразово порушувала повітряний простір кількох європейських держав, проводила кампанії з кібер-шпигунства. Дії Росії загрожують світового порядку», – заявила напередодні прем'єр-міністр Великої Британії Тереза Мей.
Насування загрози
Війна в Україні – це не громадянський конфлікт. Це було і є російське вторгнення.
«Це не етнічний і не внутрішній конфлікт місцевих жителів. Це конфлікт, у якому однією зі сторін командують російські військові і контролюють все, що там відбувається», – заявив спеціальний представник США Курт Волкер.
Росія вибудувала всесвітню імперію пропагандиКрім того, війна вже не просто регіональний конфлікт. Зараз Україна перебуває на стику різних геополітичних інтересів. Так Україна стане ключовим пунктом на китайському панєвразійському транспортному маршруті «Новий шовковий шлях». Згідно з китайською ініціативою, українське портове місто Одеса має стати важливою точкою для торгівлі Китаю з Європою. Китайські інвестиції в Україну вже зростають. На недавньому форумі в Києві посол КНР в Україні Ду Вей заявив, що проект «Один пояс, один шлях» буде «немислимий» без участі України. Тому зараз неясно, наскільки Китай залишиться толерантним до тривалої російської агресії в Україні.
Вітчизняна війна на сході України триває вже чотири роки, по обидва боки від лінії фронту як і раніше гинуть солдати і мирні жителі. Цей заморожений конфлікт, жертвами якого стали вже більше 10 100 українців, створив також довгострокову гуманітарну катастрофу, яка торкнеться мільйонів людей.
Незважаючи на угоду про припинення вогню в лютому 2015 року, відому як «Мінськ-2», війну не закінчено. Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ) доручено контролювати дотримання сторонами «режиму тиші». Тільки в цьому році спостерігачі ОБСЄ зафіксували понад 325 000 порушень перемир'я. Щоб було зрозуміло, кожне порушення «режиму тиші» – це не поодинокий постріл, це ціла серія артобстрілів.
Цей конфлікт, як Дамоклів меч, завис над Східною Європою. Щоб заспокоїти своїх східних членів, НАТО зараз збільшує військову присутність в усьому регіоні, також Західний альянс став частіше проводити військові навчання. Проте, багато східноєвропейських країн розглядають військову агресію Росії в Україні як потенційну загрозу своїй національній безпеці. Країни Балтії – Естонія, Литва і Латвія – зараз є одними з найшвидше мілітаризовуваних країн на землі.
Польща, що межує з Україною, також нарощує свої збройні сили і збільшує і військові витрати. У 2016 році глава Міноборони Польщі Антоні Макеревіч сказав: «Ніколи, з часів Другої світової війни, ми не стикалися з такою ситуацією. Росія не приховує своїх агресивних намірів ні щодо України, чию територію вона окуповує, ні щодо інших країн регіону, включаючи Польщу. Ця ситуація безпрецедентна. Ми повинні ставитися до Росії як до найбільшої загрози миру в Європі ».
Гібридна наддержава
США та їхні союзники з НАТО всім гуртом чинять тиск на Росію. «Кремль не має наміру брати участь у повномасштабному конфлікті з Північноатлантичним альянсом. Росія розуміє, що її технологічна та економічна відсталість призведе до швидкої поразки», – йдеться в доповіді Національного інституту стратегічних досліджень України.
Військові арсенали НАТО перевершують російські. Але, незважаючи на свої слабкі сторони, Росія є гібридною наддержавою. Російські пропагандистські глашатаї, такі як RT і Sputnik, маскуються як джерела, що пропонують неупереджену альтернативну інформацію. Тереза Мей, британський прем'єр-міністр, заявила, що Росія прагне «зробити з інформації зброю» шляхом «створення державних ЗМІ для виробництва фейкових сюжетів у спробі посіяти розбрат на Заході й підірвати наші інститути влади».
Росія побудувала всесвітню імперію пропаганди, яка, завдяки Інтернету і соціальним мережам, здатна налаштовувати напряму цивільне населення проти російських противників. Ось, що сказано в доповіді Національного інституту стратегічних досліджень України: «Не маючи достатніх можливостей для встановлення навіть регіонального панування, але маючи амбітні ревізіоністські плани щодо свого світового впливу, Росія доклала великих зусиль, щоб зруйнувати основи влади західної цивілізації».
Порохова діжка
Дві підтримувані Росією сепаратистські території на сході України є одними з найбільш мілітаризованих ділянок на землі. За словами представників української розвідки, у об'єднаних російсько-сепаратистських сил на сході України в розпорядженні 675 танків, з яких близько 500 – робочі.
«Росія заявляє, що «їх там немає», незважаючи на те, що у них там – до 500 танків. Це вчетверо більше, ніж має британська армія. Крім того, сотні одиниць інших важких озброєнь і тисячі російських військових і найманців», – розповів міністр закордонних справ України Клімкін.
За словами Кремля, сепаратисти нібито викрали вміст українських військових баз на Донбасі. Але, незважаючи на цю заяву, Москва постачає сепаратистам на сході України зброю, гроші, військову техніку та військових – в основному, для командування й контролю.
Київ називає Росію «країною-агресором» і спеціально реформував свою армію для захисту від вторгнення Росії зі сходу. Київ також реструктуризував свій військово-промисловий комплекс, ставши при цьому до лав провідних світових експортерів зброї.
Чотири роки тому Україна мала збройні сили, покалічені десятиліттями корупції при проросійському уряді в Києві. Але в даний час у зоні бойових дій з боку України перебувають близько 250 тисяч військовослужбовців, резервний корпус – ще близько 80 тисяч осіб. Що стосується людських ресурсів, то серед європейських країн тільки у Росії солдатів більше, ніж в Україні.
Після майже чотирьох років російсько-український конфлікт зупинився на стадії «траншейної війни». Жодна зі сторін не бореться за те, щоб зайняти нову територію або знищити ворога. Проте, конфлікт залишається пороховою діжкою, яка може вибухнути в будь-який момент і призвести до пожежі в інших регіонах.
«Україна має вирішальне значення для президента Росії Володимира Путіна, – розповів директор Польського інституту міжнародних відносин Славомір Дебскі. – Президент Росії смертний, і він прекрасно знає, що його запам'ятають або як російського лідера, який програв Україні, або як того, хто переміг Україну. Тому він буде використовувати всі можливі засоби, щоб ні у кого не залишилося сумнівів, хто саме є переможцем. З точки зору Путіна, переможцем повинен бути він».
Переклад НВ
Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Нолана Петерсона. Републікація повної версії тексту заборонена.
Оригінал опубліковано на The Daily Signal
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени
Новое Время запрошує на лекції наших відомих колумністів Діалоги про майбутнє. Детальна програма тут