Спецпроект

Вдома у Ігоря Луценка

Лонгріди

26 червня 2017, 00:00

Новое Время показує, де і як живуть найвпливовіші люди держави

Нардеп Ігор Луценко показує, як живе, і розповідає про особисте

 

Юлія Артамощенко

 

 

Нардеп Ігор Луценко у ВР прийшов з вуличної політики. Зараз він – представник фракції Батьківщина, член Комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції. Торік депутат задекларував дохід в розмірі 496 тис. 314 гривень, з них 152 тис. – зарплата і 343 тис. – відсотки за депозитами. У готівці він зберігав 700 тис. гривень, 100 тис. доларів і 14 тис. євро.

Також нардеп задекларував два автомобілі – Volkswagen Tiguan 2010 року випуску і Opel Vectra 2004 року випуску – і мотоцикл HYOSUNG GT250, квартиру в Києві площею 72,3 кв. м і дачний будиночок площею 200 кв. м в Севастополі. Такі статки Луценка торік опинилися в центрі скандалу, ними зацікавився навіть Центр протидії корупції, найбільш відома в Україні антикорупційна громадська організація.

У гості до Ігоря Луценка їдемо на вулицю Звіринецьку в Києві. Він живе у багатоповерхівці, зведеній за радянських часів.

 За 10 хвилин до зустрічі Луценко телефонує нам, питає де ми, і запрошує підніматися на сьомий поверх. Проте двері господар не відкривав досить довго.

 – Привіт! Я ще так швидко ніколи не прибирав, заходьте, - врешті запрошує він нас, продовжуючи при цьому «доприбирати».

 Квартира у Луценка – трикімнатна, площею 73,3 кв. м. Ігор каже, що живе у ній з 1999 року. Зараз хазяйнує там сам: він розлучений, дочка живе з колишньою дружиною, а бабуся переїхала до мами на дачу.

– Хочете пиріжків? Ще є сирі перепелині яйця, хочете? Можу гречку зварити. В пленарний тиждень я її не варю, тому що в Верховній Раді снідаю. Гречка – 20 хвилин максимум, - намагається він зібрати на стіл та пригостити нас.

Втім я роблю висновок, що пиріжків лишилось мало, а об’їдати депутата не пасує. Натомість прошу його розповісти про ресторан – ЗМІ писали про те, що Луценко має власний заклад на Великій Житомирській у Києві.

– Років шість у в мене є частка в компанії, яка володіє нерухомістю, яка в свою чергу орендує ресторан, - відказує він.

Мати власний ресторан – зараз модна фішка у політиків, веде далі Луценко, втім, каже, він – не ресторатор: Я ще був у цій «моді» до того, як вона стала модою. Поки щось не дуже йде. Не можу нічим похвалитися.

Я продовжую випитувати, чи має він додаткові доходи, окрім зарплати у Верховній Раді.

– Є ще виплати на депутатську діяльність. Плюс ще 2,5 тисячі гривень виходить компенсація на проїзд. Іноді мені привозять їжу, що теж можна рахувати за дохід: пиріжками от мама пригостила, були ще налисники, - розказує.

Луценко має депозитні рахунки. Гроші з банків Київська Русь та Укрінбанк не міг повернути. Тримає гроші ще у Приваті , який не так давно став державним. Питаю, як справи з поверненням заощаджень.

– Я отримав компенсацію за один з депозитів в минулому році, що вказано в декларації. Й інші два депозити я вказую, і сподіваюся, що буде від них толк.

При цьому Луценко має серйозний «блат» у банківському секторі: його вітчим – екс-голова НБУ Володимир Стельмах. Питаю його, як так що з таким родичем він не може вибити свої гроші з банків.

– А що вітчим тут допоможе? Він був при владі ще при Ющенку, це давня історія.

Торік у вересні у Ігоря Луценка вкрали мотоцикл. Питаю, чи купив новий? Чи, шуткую, може, отримав у подарунок. Свого часу екс-міністр аграрної політики і продовольства України Ігор Швайка стверджував, що Harley-Davidson йому презентував нардеп-підприємець Олександр Мирний.

Розмовляючи, ревізуємо квартиру. Ось кімната, де Ігор проводить найбільше часу. Тут робочий стіл. З вікна – гарний вид на лівий берег Києва. На стінах – картини, на одній з них зображена балерина. Ремонтом і дизайном займалася мама.

Спальне місце – маленьке. Ігор відказує: менше ліжко – менше стелити.

У іншій кімнаті на поличці помічаю старе посвідчення з написом «Преса». Перш ніж прийти в політику, Луценко був журналістом. Працював у таких виданнях як Кореспондент, Економічна правда тощо.

– Так, ностальгую, - каже він, помічаючи мій мій погляд. - Був дедлайн завжди в журналі, ніч з середи на четвер. Дедлайни я ніколи не зривав. Ще є таке посвідчення – рядовий міліції. В 2014 році видали.

Бачу музичні диски. На них – твори Дмитра Луценка, поета-пісняра, автора гімну столиці – Як тебе не любити, Києве мій!. Він – брат Ігоревого дідуся.

 – У нього дочка померла у ранньому віці, і він написав цю сонату, - розповідає Луценко. - Він написав не тільки Як тебе не любити, Києве мій!, а й Мамину вишню, і багато відомих пісень, які зараз вважаються народними.

У кутку лежать сумки. Луценко випереджує моє традиційне питання, чи то бува не гроші.

– Коли багато кеша, треба рахувати на вагу. Читав, що один мільйон доларів купюрами по 100 – це десь 14,5 кілограмів. Але там у мене АТОшно-туристичний куточок – два варіанти рюкзаків, безпілотник, їжа.

Лежать там ще й якісь труби. Невже теж для походів? - питаю.

– Та ні, це на дачу. В мами є.

Розпитую, чи є в родини городи, чи він їх копає, чи картоплю садить?

 – Є картоплі пара соток. Я іноді допомагаю, та я не фанат цих речей. Я саджу полуницю і всяку дрібницю. Полуниця в мене багаторічна, хороша.

Мене саму у дитинстві бабуся з дідусем теж призначали старшою над полуницею, тож я питаю його зі співчуттям, невже йому так само доводиться мучитися з нею, як мені колись – підгортати, розполювати…

– Коли я не розполюю, воно краще чогось починає рости, - ділиться він, сміючись.

Дізнавшись все про грядки, я хочу знати й про будівлю біля них. Що там – палац? – шуткую.

 – Ну, нормальна дача, не скаржуся, - каже Луценко.

 Насамкінець я питаю його про спорт і дивні ремені, які лежать на полиці. Виявляється, що Ігор регулярно тренується на турніку, а «дивні штуки» на полиці – то спеціальні кріплення для цього.

Я, звісно, вірю, але перевіряю – прошу його показати і турнік, і вправу. Він показує, ще й під дзвін монет, які сиплються з його кишень.

На одному з двох балконів Луценка я помічаю ще й сноуборд. Питаю, наскільки це серйозне захоплення.

– Колись мотоцикл у мене знову буде, - відказує він. - Я не частина субкультури байкерів. Починав з 50- кубового моторолера, у в мене в Криму такий залишився. Я зараз в активному пошуку варіантів, але все залежить від ціни.  Мотоцикли люблю всякі. Єдине, що не сприймаю – кастоми і круізери. Вони не практичні, на них їздити щодня не дуже зручно. Harley-Davidson – це річ ближче до хобі, ніж до практицизму. Отримати у подарунок – це навіть буде некрасиво виглядати. Покататися теоретично можна було би брати, але в нас, у байкерів,  не прийнято давати кататися, тому не кожен дасть. Але минулого літа я брав мотоцикл у одного товариша, який просто охолонув до нього.

Йдемо далі. У третій кімнаті є маленький телевізор. Видно, що його не вмикають.

– Не дивлюся телевізор, - каже Ігор. - Проте не викидати ж його, він робочий. Хай буде.

Тут лежить дрон, який Ігор колись і проносив в Раду. Це – Фантом 4. Луценко розповідає, що заніс в сесійну залу апарат у рюкзаку без проблем, оскільки охорона речі депутатів не перевіряє. Я перепитую, чи означає це, що депутати можуть зайти в зал зі зброєю. Він каже, що запросто, але сам такого не робив і не планує:

– У мене навіть нема такої зброї, яку я міг би принести в Раду. Є карабін мисливський.

Цієї зими катався, - каже він. - Купив, щоб з малою було як кататися. Зараз рідко бачимось. Вона живе у іншому місті, у Переяславі-Хмельницькому.

Нарешті я прощаюсь, питаю Луценка, чи радий він, що ми йдемо геть.

Він у відповідь сміється: Приходьте ще. Тоді в мене завжди прибрано буде.

Фото – Наталія Кравчук

Оформлення – Вікторія Примак 

 

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ У ПРОЕКТІ VIP-ЖИТЛО ПЕРШИХ ОСІБ:

 

П’ять запитань Ігорю Луценку

–  Прожитковий мінімум в місяць?

–  На себе я практично нічого не витрачаю, крім того, що їм в їдальні. Одяг я за час депутатства мало купував. Костюми не ношу, жодного разу краватки в Верховну Раду не одягав. Є дві вишиванки десь по 1,5 тис. грн. Ну, ще купив лижний одяг, бо цієї зими почав кататися з дочкою. Квартплата за комунальні послуги весь час росте. З зарплати майже нічого не лишається.

– На чому пересуваєшся містом?

– Volkswagen Tiguan. Це машина, на якій довгий час їздила моя мати. Потім вона прийшла в такий технічний стан, що зараз на ній мені зручніше їздити. Зараз вона ще й трошки побита стала, в легеньке ДТП ми потрапили.

 – Улюбленне заняття?

– Безпілотники. Це настільки глибока і цікава річ. По-перше, це техніка. По-друге, коли ти виїжджаєш на випробування безпілотника, то ще й маєш змогу просто поспілкуватися з природою. По-третє, дронографія, зйомки з відео та фото – це дуже красиво. Про користь на фронті я взагалі мовчу.

Що дрон в сесійному залі запускав? Всі забули, що то було як елемент боротьби з кнопкодавством.. Я за це получив дуже сильно від Народного Фронту і БПП, вони мені згадують це до сих пір.

[Спікер] Андрій Парубій шашками кидався свого часу. Тож я більш продвинутий парламентський чоловік, ніж спікер навіть.

– Яка книга вразила тебе останнім часом?

– Останніх п’ять років я мало читаю. Я слухаю книги. Ось кілька місяців висів на серії Шантарам Тінь гори [Грегорі Девід Робертс]. Серія дуже біографічна, близька мені.

Я в Індії їздив саме на такому мотоциклі, як він – це 350-й  Royal Enfield . Я жив в такому ж приблизно режимі, як і він. Єдине, що в нього був кримінал, а в мене –  вулична політика, що не так далеко одне від одного втекло: і там б'ються, і там, і там поножовщина, і тут. Я був шокований, коли перших 100 сторінок прослухав.

– Що ти вважаєш головною перевагою України і що – її головною бідою?

– Перевагою є те, що ми європейська нація, але не балувана, не на стадії пересиченості. Україна – це та частина Європи, з якою, можливо, ще щось буде в майбутньому.

А недолік? Все ж таки в нас багато якоїсь дикості. Вона у всіх сферах проявляється. Приміром, якщо походити біля дому, то багато буде собачих екскрементів, ніхто не прибирає. Голосують «за гречку», вважають, що нормально, коли монарх править. Таких прикладів багато.

 

Інші новини

Всі новини