«Які плани РФ щодо Сирії? 14 березня російський президент Володимир Путін офіційно наказав почати виведення військ з Сирії. На зустрічі зі своїми радниками в Москві Путін заявив, що, оскільки РФ вдалося радикально змінити ситуацію на полі бою, «основна частина» російського контингенту буде виведена з країни», - пише експерт American Foreign Policy Council Олександр Верман у колонці для USAtoday.
Автор зазначає, що, за словами Путіна, цей крок повинен посприяти деескалації конфлікту, оскільки стане демонстрацією довіри і допоможе мирному розв'язанню смрійського конфлікту.
Проте, аналітик припускає, що реальні цілі Кремля є набагато більш стратегічними, і цей маневр не слід розцінювати як кінець російського втручання у сирійські справи. Більш того, і від своїх імперських амбіцій Росія відмовлятися не збирається.
«Історія Росії сповнена доказів її постійного прагнення до експансії. З часів Катерини Великої російські лідери дотримувалися одного і того самого шаблону у зовнішній політиці: намагалися наростити свою військову міць і захопити то Крим, то всю Україну, то Кавказ. Також Росія історично намагалася використовувати своє домінування в Чорному морі, щоб домовитися про позиції в Середземномор'ї», - нагадує Верман.
За його словами, і зараз нічого не змінилося: з часів Холодної війни Росія постійно намагалася розширити свою зону впливу на Захід і використовувати регіональні конфлікти, щоб встановити політичну і стратегічну присутність у країнах, які раніше були її сателітами. Результати говорять самі за себе.
Автор перераховує позиції, зайняті Кремлем внаслідок такої експансії – Придністров'я, Абхазія, Південна Осетія і, нарешті, Крим. Тепер же Росія вирішила вирушити і в Середземномор'я.
«Російська присутність у Сирії значно збільшилася. З моменту втручання в сирійську громадянську війну у вересні минулого року, російська влада витратила мільйони доларів на масштабну повітряну і артилеристську підтримку диктатора Башара Асада. Але під прикриттям боротьби з Ісламською державою Росії вдалося домогтися куди більшого», - вважає автор.
«База в Тартусі перетворилася з невеликого вантажного центру в потужну базу з персоналом у 1700 осіб. Авіабаза в Латакії була переобладнана. Станом на початок лютого росіяни робили близько 60 вильотів на день проти опонентів режиму Асада», - зазначає Верман.
Ці дії, на думку автора, слід розуміти в контексті: це не короткочасна допомога союзнику, що потрапив у біду, а частина стратегії РФ щодо розширення присутності в Середземномор'ї.
«Іншими словами, Росія нікуди не піде», - підсумовує автор.
Повну версію колонки Олександра Вермана читайте на сайті USAtoday