В Україні розпочинається новий навчальний рік. Яким він буде, чи обмежуватимуть дистанційку і що зміниться для школярів за кордоном

Навчальний рік, що розпочнеться 1 вересня 2025 року, триватиме до 30 червня 2026 року.

Як навчатимуться українські школярі на окупованих територіях і за кордоном, чи дійсно в Україні скоротяться можливості для дистанційного навчання — у матеріалі нижче.

За матеріалами Міносвіти, порталів Освіторія, Osvita.ua.

Дистанційне навчання: чи є загроза його скасування

Українські школярі збережуть усі можливості навчатися дистанційно — попри хибні трактування законодавчих змін і чутки про скасування «дистанційки».

Їх спровокувало помилкове розуміння заяви Михайла Федорова, нині першого віцепрем'єра та міністра цифрової трансформації України. У середині липня 2025 року він заявив, що уряд «шукатиме шлях, як досягати цілей і виводити дітей в офлайн, у безпечні школи» та повідомив про скасування наказу Міносвіти № 1112, який стосувався дистанційного навчання і раніше викликав чимало нарікань в освітян та громадськості.

Уже незабаром Федорову довелося спростовувати припущення, що це означатиме скорочення можливостей для «дистанційки».

«Дистанційне навчання не скасовуватимуть. Безпека дітей — наш ключовий пріоритет. Ми живемо в умовах війни, тому дистанційне навчання залишиться елементом освітнього процесу. Якість дистанційки — пріоритет», — наголосив міністр.

Фахівці порталу Освіторія підтверджують, що анульований наказ МОН № 1112 лише встановлював додаткові вимоги до створення дистанційних класів. Такі вимоги тестувалися протягом року і остаточно мали набути чинності 1 вересня 2025 року. Тож скасували саме ці умови та суворіші норми. «Можна сказати навпаки: скасували [не дистанційку, а] обмеження доступу до дистанційної освіти», — пояснюють автори порталу.

Натомість у 2025/2026 навчальному році дистанційний формат освіти дозволено запроваджувати в будь-якій школі, «незалежно від наявності повної лінійки паралелей», уточнює Освіторія. Якщо є хоча б п’ять учнів (а не 20), які потребують дистанційної форми навчання, такі класи вже можна формувати. А діти ВПО (внутрішніх переселенців) зможуть продовжувати дистанційне навчання у своїх «рідних» школах незалежно від місця перебування. З 1 вересня вони не зобов’язані іти в школи за новим місцем проживання, як це передбачав скасований наказ № 1112.

Які форми навчання діятимуть для школярів у 2025/2026 році

На четвертому році повномасштабної війни Росії проти України чинними залишаються два варіанти форм навчання, кожна з яких має декілька підтипів.

Інституційна форма навчання (коли діти навчаються у школах та класах):

• очна
• заочна (дистанційне навчання разом з класом)
• змішана (класи можуть навчатися почергово очно та заочно або кількома змінами, якщо у школі є облаштоване за всіма вимогами укриття, яке вміщує принаймні половину школярів).

Індивідуальна форма навчання:

• екстернатне навчання (коли учень навчається вдома, але зареєстрований у школі і складає всі необхідні річні контрольні, навчається за шкільними підручниками, консультується із вчителями у школі, складає іспити як її учень);
• сімейне навчання (освітній процес дітей самостійно організовують їхні батьки — на рівні не нижчому за стандарти освіти; чотири рази на рік такі діти проходять оцінювання, за результатами якого педагогічна рада може рекомендувати батькам перевести дитину на очну чи заочну, але інституційну форму навчання);
• педагогічний патронаж (індивідуальний супровід вчителя для конкретного школяра, яки також має приділяти значний час самостійному опрацюванню матеріалу).

Пріоритетною формою Міністерство освіти України вважає інституційне навчання, за можливості - очне навчання у школах. Для цього Кабмін дотримується офіційної політики Школа офлайн — програми, що покликана повернути дітей у класи та забезпечити доступ до очної освіти якнайбільшій кількості школярів, де це дозволяє безпекова ситуація. Водночас програма орієнтована і на тому, щоб сприяти якісному дистанційному навчанню для дітей з тих територій, де неможливо відновити доступ до очного навчання.

Підземні школи та вимоги до укриттів

Зараз на «дистанційці» навчаються близько 15% школярів, що мешкають в Україні, нагадує Освіторія. Більшість з них — це учні з прифронтових територій. Однак близько 160 тис. учнів, які минулого року були на дистанційці, цьогоріч повернуться до шкіл на очне навчання, адже матимуть змогу займатися в 15 підземних школах.

Крім того, в Україні розпочали обладнання ще близько 220 підземних закладів освіти. Раніше Міносвіти повідомляло про потребу організувати 330 підземних шкіл для 100 тисяч дітей у прифронтових та прикордонних територіях.

Планується, що до кінця 2025 року в Україні будуть готові понад 185 підземних шкіл, а до кінця 2026-го — понад 200.

Для зведення таких шкіл Україна разом з ЮНІСЕФ втілює проєкт Моя фортеця, який передбачає можливість обладнання кількох типових варіантів підземних шкіл та освітніх просторів на базі протирадіаційних укриттів. Детально прописано всі вимоги до таких приміщень, співфінансувати які громадам допомагають донори.

МОН також пропонує використовувати детально розписані рекомендації на порталі Моя фортеця для облаштування шкільних укриттів, використовуючи наявні захисні споруди цивільного захисту.

Ц‍е має бути підвальне або цокольне приміщення, яке підлягає огляду, а в разі потреби — технічному обстеженню в порядку, визначеному Кабміном. Згідно з рекомендаціями, найбезпечніше, щоб укриття розташовувалося безпосередньо в будівлі школи, а не на відстані.‍

Приміщення має відповідати низі нормативно-правових актів, забезпечувати безбар'єрність. У зоні навколо входу до будівлі чи споруди має бути можливість вільно маневрувати на колісному кріслі, а вхід до захисної споруди має забезпечувати вільний доступ усередину, зокрема для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп.

Згадані рекомендації Міносвіти також детально визначають вимоги до захисту укриття від затоплення, особливості стелі та підлоги, висоту та інші параметри дверей, вимоги до інженерних комунікацій, доступу повітря, допоміжних приміщень, входів і виходів, коридорів і проходів, освітлення, пожежної безпеки тощо.

Що зміниться у навчанні для українських школярів за кордоном

За даними Міносвіти, сьогодні майже 380 000 дітей здобувають освіту дистанційно в Україні, ще понад 360 000 — це діти, які перебувають за кордоном, але продовжують дистанційно навчатися в українських школах.

Така можливість для дітей, родини яких через війну виїхали за кордон, збережеться і навіть розшириться у 2025/2026 навчальному році.

У серпні 2025 року Міністерство освіти і науки затвердило зміни до Типової освітньої програми для навчання дітей за кордоном.

Відтепер діти за кордоном зможуть вивчати у форматі дистанційного навчання не лише предмети обов’язкового українознавчого компонента (серед них, залежно від класу, є українська мова та література, географія, історія України, правознавство), але й інші навчальні дисципліни.

Як пояснюють у МОН, нововведення мають надати учням й ученицям можливість обирати додаткові дисципліни відповідно до власних освітніх потреб — наприклад, для підготовки до НМТ. Це можуть бути математика, фізика, англійська мова або інші предмети.

Українознавчий компонент — це скорочена освітня програма для українських школярів, які тимчасово перебувають за кордоном. Вона дає змогу зменшити навчальне навантаження, якщо дитина паралельно навчається очно у країні перебування, та водночас зберегти зв’язок з українською системою освіти.

Загалом Міносвіти рекомендує для українських дітей за кордоном навчатися очно лише в закладі освіти країни перебування учня. При цьому можна поєднувати навчання в місцевій школі з однією із форм навчання по українській програмі (дистанційною, сімейною, екстернатною).

Як навчатимуться діти на окупованих територіях

У липні 2025 року Міносвіти затвердило нову Типову освітню програму для осіб, які проживають або проживали на тимчасово окупованих територіях (ТОТ).

Для таких школярів та їхніх родин, які прагнуть зберегти зв’язок з українським освітнім процесом навіть в окупації, є кілька можливостей організувати навчання:

• дистанційна форма: учні можуть навчатися через інтернет, використовуючи такі освітні платформи, як Всеукраїнська школа онлайн;
• педагогічний патронаж: українські викладачі можуть індивідуально вести та підтримувати навчання учнів на ТОТ;
• сімейна форма навчання: дає змогу батькам самостійно організовувати навчання дитини;
• екстернат: забезпечує можливість прискорено здобути освіту з періодичним контролем українських освітніх закладів.

При цьому, як підкреслює портал Освіторія, Міносвіти розширило можливості для застосування педагогічного патронажу на окупованих територіях і вважає саме такий формат найбезпечнішим для українських учнів у регіонах, захоплених росіянами.

Такий патронаж фактично надає дитині можливість індивідуально здобувати освіту за дистанційної підтримки педагога. Цей гнучкий формат передбачає персональний розклад, зв’язок з учителем у зручний час та адаптацію до безпекових умов і потреб дитини, нагадує Osvita.ua. Тож учні на окупованих територіях можуть здобувати українську освіту навіть тоді, коли регулярної можливості приєднуватися до онлайн-уроків у звичайному шкільному режимі немає.

В режимі патронажного навчання дитина та вчитель мають індивідуальний щотижневий план занять, за яким вони працюють. Для учнів початкової школи це щонайменше 5 годин на тиждень, для школярів 5−9-х класів — 8 годин, а для старшокласників — не менше 12 годин щотижнево. При цьому вчителям, які готові працювати в такому форматі, нараховуватиметься навантаження за кожну закріплену на патронажі дитину.

Щоб подати заявку на навчання, необхідно обрати школу на цьому сайті у розділі Заклади загальної середньої освіти та сконтактувати з адміністрацією. Переведення на педагогічний патронаж можливе впродовж навчального року — без обмеження в часі. Якщо учень переїжджає на територію, підконтрольну Україні, то може продовжити навчання за цією Типовою освітньою програмою до кінця того навчального року, в якому виїхав з окупованої території. Серед іншого, ця програма включає і українознавчий компонент.

Новий предмет у школах

З 1 вересня 2025 року для 8-х класів з’явиться новий обов’язковий предмет — Підприємництво і фінансова грамотність. А ще через рік, у 2026/2027 навчальному році, він стане обов’язковим і для дев’ятих класів.

Досі цей проєкт впроваджували для восьмикласників лише у тестовому режимі, часом як вибірковий або факультативний.

Як нагадує Нова українська школа, програма цього предмету складається з двох частин та містить 8 окремих розділів. Перша частина призначена для 8-го класу. ЇЇ навчальний матеріал розрахований на 17 годин та передбачає опанування двох розділів:

• Формування фінансової культури — у його межах учнівству пропонують вивчати тему «Фінансовий добробут, фінансова стійкість та формування фінансової культури». Цей розділ має зацікавити дітей новим предметом та дати загальне розуміння про нього.
• Основи фінансової грамотності людини — йтиметься про базові знання і навички у сфері управління, як-от фінансове планування життя, правила заощаджень, банківський рахунок та платіжна картка, оплата товарів та послуг, фінансове шахрайство та безпека, вибір особистої форми зайнятості, податкова культура й культура благодійності.

Друга частина — для 9 класу. Навчальний матеріал розрахований на 35 годин і передбачає опанування шести розділів:

• Гроші та їх призначення (розділ про еволюцію грошових відносин: види, форми та функції грошей, історію сучасної гривні).
• Банківські та небанківські фінансові установи — про банківську систему в Україні, небанківські фінансові установи.
• Базові фінансові послуги — фінансові послуги, депозити, гарантування вкладів фізичних осіб, кредити, формування кредитної історії. страхування, пенсійне забезпечення, фінансові інвестиції та ризики;
• Захист прав споживачів фінансових послуг — школярі вивчатимуть законодавство України у сфері фінансових послуг та захист прав споживачів.
• Основи підприємництва — основна увага приділятиметься підприємницькій діяльності як одній із форм зайнятості населення та її ролі в розвитку держави.
• Проєкт Шкільне підприємництво — від ідеї до реалізації (практичний кейс) — учні будуть знайомитися зі шкільним підприємництвом, формуватимуть команди, складатимуть бізнес-плани, презентуватимуть та реалізовуватимуть свої проєкти.

Тож, як сподіваються ініціатори впровадження цього предмета в навчальну програму, завдяки курсу Підприємництво і фінансова грамотність учні зможуть:

• сформувати свідоме та відповідальне ставлення до особистих фінансів і до грошей як необхідного ресурсу;
• ставити фінансові цілі, розробляти планування, бюджетування;
• отримати практичний досвід у користуванні фінансовими послугами;
• сформувати культуру благодійності;
• розвинути вміння генерувати нові підприємницькі ідеї та реалізовувати їх.

Коли канікули в Україні у навчальному році 2025/2026

Українським школам дозволено самостійно планувати освітній процес, тому дати шкільних канікул можуть відрізнятися. Остаточно їх період визначає педагогічна рада кожного навчального закладу (як і графік занять та перерв, структуру та тривалість навчального року, розклад навчального тижня, тривалість навчального дня тощо).

Приблизні рекомендовані дати шкільних канікул у 2025−2026 навчальному році в Україні є такими:

• осінні канікули — з 27 жовтня до 2 листопада 2025 року;
• зимові канікули — з 27 грудня 2025 року до 11 січня 2026 року;
• весняні канікули — з 23 до 29 березня 2026 року;
• літні канікули — з 1 червня 2026 року.