Діти-супергерої

Голлівудський вигадник Тім Бьортон завойовує глядачів новим фентезі Дім дивних дітей міс Сапсан — небанальною історією про аутсайдерів із суперможливостями, посиленою приголомшливим візуальним рядом

Оксана Мамченкова

На екрані худорлява дівчинка-підліток зі світлим волоссям. На перший погляд, вона нічим не примітна, хоча варто їй зняти важкі металеві черевики, як тендітне тіло відривається від поверхні землі. Неподалік прогулюється хлопець одних з нею років цілком ординарної зовнішності. Та ледве він відкриває рот, як звідти вилітає рій бджіл.

Наділені дивовижними здібностями діти мешкають у власному маєтку на острові поблизу Уельсу. Разом з десятком своїх не менш ексцентричних друзів вони живуть в петлі часу, де нескінченно повторюється один день — 3 вересня 1943 року.

Такий світ Дому дивних дітей міс Сапсан — нового фантастичного фільму голлівудського вигадника Тіма Бьортона. Протягом двох годин екранного часу його героям доведеться познайомитися з реальним світом і набути ворогів.

Американський майстер жанру фентезі, любитель готики і володар Золотого глобуса Бьортон переніс на великий екран однойменний бестселер свого співвітчизника Ренсома Ріггза. Цей роман, випущений п'ять років тому, вже перекладений на 40 мов, у всьому світі продано мільйони його копій. А сам Ріггз відтоді випустив ще два томи історій про пригоди дивних дітей. 30 вересня глядачі в усьому світі попрямували дивитися екранну версію першого з них.

Публіці припала до душі ця стрічка з бюджетом в $110 млн: за перший вікенд картина вже зібрала $66 млн. Тепер її потрібно оцінити українцям.

Тим часом критики розділилися в думках щодо фільму. На одному боці барикад зібралися ті, хто називає стрічку однією з найкращих у фільмографії режисера. Серед сильних сторін Дому дивних дітей вони називають мальовничий вигаданий світ, вишукану операторську роботу та яскраві образи на кшталт доглядачки будинку міс Сапсан. Її зіграла француженка Єва Грін, яка прославилася завдяки участі в драмі Мрійники Бернардо Бертолуччі.

Представники іншого табору критиків лають фільм за відсутність оригінальних ідей і невдалий вибір актора на роль головного персонажа Джейкоба Портмана. Образ цього підлітка, який став сполучною ланкою між двома реальностями, втілив на екрані англієць Ейса Баттерфілд. Він прославився роллю в пригодницькій стрічці Мартіна Скорсезе Зберігач часу.

Втім, у битві думок перевага на боці шанувальників новинки від Бьортона. За даними американського сайту Rotten Tomatoes, що збирає рецензії на фільми, 65% фахівців позитивно відгукнулися про картину.

Історія Дому дивних дітей почалася зі старих фотографій. Письменник-початківець Ріггз захоплювався колекціонуванням старовинних знімків, які розшукував на блошиних ринках.

Коли зібрання розрослося до декількох сотень, він прийшов до свого видавця з пропозицією випустити каталог фотографій, супроводивши їх невеликими текстами. А у відповідь отримав ідею написати за цими зображеннями книгу.

Ріггзу знадобилося менше року на те, щоб відібрати 44 знімки та скласти про них історію, яку незабаром авторитетне видання The New York Times визнало бестселером. У рейтингу найпродаваніших книг для дітей і підлітків книга протрималася досить довго — 45 тижнів.

Режисер Бьортон уподобав Дім дивних дітей, ледь поглянувши на обкладинку. Відомого кінематографіста, який зняв культові стрічки на кшталт Едварда Руки-ножиці та Сонної лощини, привернула таємнича атмосфера старих знімків. Йому завжди була близька така естетика. А прочитавши книгу, він вишів, що сюжет про людей, чиї особливості зробили їх вигнанцями суспільства, захопливий, і взявся його екранізувати.

Роль виховательки дивакуватих дітей міс Сапсан режисер без роздумів віддав Єві Грін. "У ній є щось загадкове, а це дуже рідкісно за наших часів,— характеризує Бьортон актрису.— Люди вважають її похмурою, але мені здається, що вона набагато цікавіша за це визначення".

Француженка, яка виросла на фільмах Бьортона, без вагань погодилася перевтілитися в химерну і фатальну версію Мері Поппінс. Жартома вона зізналася, що в стрічці улюбленого режисера зіграла б навіть швабру.

Зйомки стрічки тривали лише п'ять місяців. За цей час команда кінематографістів побувала на двох континентах. Почали роботу в американській Флориді, яку Ріггз описав у перших розділах роману. Він сам виріс в одному з містечок штату.

Потім знімальна група перемістилася в Європу: частину сцен Бьортон знімав у павільйоні лондонської кіностудії, а будинок,схожий на той, що малював у своїй уяві Ріггз, знайшли в Бельгії.

Актори, які брали участь у створенні картини, як і сам письменник, що спостерігав за роботою на знімальному майданчику, характеризують її як веселу гру. Причому іменитий Бьортон уважно дослухався до думок учасників команди. Він сам нагадував велику дитину, яка опинилася на гігантських розмірів ігровому майданчику, розповідає Грін.

Коли книга Ріггза вийшла у світ, чимало критиків називали її гідним суперником циклу Джоан Роулінг про Гаррі Поттера. Вигадана історія про особливих дітей здавалася не менш захопливою, ніж казка про хлопчика-чарівника та його друзів з Гоґвортсу.

Тепер, коли мешканці пансіонату міс Сапсан переселилися зі сторінок книги на екран, кінокритики почали порівнювати їх з супергероями з франшизи Люди Ікс. Вони впевнені, що Бьортон, який у 1989‑му випустив успішний бойовик за коміксом Бетмен, ніби завжди чекав свого шансу знову зняти незвичайне кіно про людей з надздібностями.

Бьортонівський Бетмен був неймовірно успішним у прокаті. За бюджету в $48 млн він зібрав значну касу в $411 млн. Відтоді голлівудському вигаднику лише двічі вдалося перевершити той результат. Його Чарлі та Шоколадна фабрика заробила $470 млн. Шість років тому він випустив видовищну кіноверсію пригод Аліси Льюїса Керролла. Ця картина принесла творцям понад $1 млрд.

Новий фільм має всі атрибути, без яких не обходиться жодна картина майстра кіноготики Бьортона, зазначають критики. Його екранний світ вражає продуманістю деталей, візуальною досконалістю і незмінною похмурою естетикою.

Серед вдалих рішень творців картини фахівці називають вибір сценариста. Книгу адаптувала для екрану американка Джейн Голдмен, у резюме якої робота над касовими хітами на кшталт шпигунської комедії Kingsman: Секретна служба. Її відмітними рисами фахівці називають гумор і вміння знайти нестандартні ходи.

Хоча не обійшлося без проколів — заключна частина картини багатьом критикам здалася сумбурною, а гра виконавця головної чоловічої ролі Баттерфілда надто одноманітною.

Утім, більшість фахівців одностайні, коли говорять про ті сенси, що їх вклали в Дім дивних дітей творці. Критики впевнені, що Бьортону вдалося створити небанальну історію про аутсайдерів, з якими може співвіднести себе чи не кожен глядач.

"Хоч у сюжеті місцями і зяють дірки, це зворушливий фільм про травму, самоту, дорослішання та сім'ю",— вважає Марк Мідлі з авторитетного канадського видання The Globe and Mail.