Сьогодні можна оголошувати нове свято. Загальнонаціональне – День шахрая. Благо, парламент дає привід, адже йому пропонують виконати вимоги євробляхерів. Комітет згоден, та й депутати не проти. І місто знову стоїть в заторі, тому що євробляхери протестують, вимагаючи ще більше, і ще більше. А може просто готуються до вечірнього концерту Олега Винника, куди привезли своїх вовчиць з різних регіонів України.
В результаті той самий таксист, який працює в темну без ліцензії і два роки їздить на євроблясі, попутно лаючи владу за те, що у його мами маленька пенсія, отримає прощення. І тепер євробляхери зможуть легалізувати свої автомобілі за ставками, істотно нижчими за ті, за якими ввозили свої автомобілі чесні люди. Типовий тріумф дрібного шахрая. Якому вдалося знайти компанію таких же, як він. І тепер він може сміятися з чесних людей, які сплатили всі належні збори та податки. Держава знову виступила на його боціі, простимулювавши не законну поведінку, а схематоз.
Але шахраї ж не тільки дрібні. Нерозумно припускати, що тільки таксист Вася ганяє свої машини через кордони. Ні, були побудовані глобальні схеми і машини завозилися в промислових масштабах. Вбиваючи при цьому чесний бізнес, який все робив за законом і платив податки.
Як і будь-яка корупція, ці схеми били по чистій конкуренції, в черговий раз вбиваючи українську економіку. В результаті люди, які заробили на цих схемах мільйони, готові витратити трохи з цих грошей на організацію протестів. Адже їм тепер потрібна безкарність. Вона потрібна великому шахраєві на митниці, який не хоче, щоб по нього прийшли, і який відкривав віконце для машин. Вона потрібна великому шахраєві з прокуратури, який прикривав велике вікно на митниці, щоб ніхто не заважав машинам потрапляти в Україну. І вона потрібна організатору схеми, який постачав машини в Україну. Така приємна для українських шахраїв безкарність. І вона настала сьогодні, коли депутати вирішили «домовитися по-хорошому». І пробачити всім їх схеми, борги і податки.
Легко пробачити чужі борги, коли винні не тобі
Держава чинить так не в перший раз. Не в перший раз стимулює схеми замість розумної поведінки за законом. Держава виплатила всім вкладникам банку «Михайлівський», хоча не винна була ні копійки. Платники податків України виплатили. І сказали тим самим, що правильно, йдіть і вкладайте гроші в шарашкині контори під 25%, головне потім зібратися всім разом і вимагати грошей. І будуть знову вкладати. Адже прокотило. Адже повернули. І знову значить прийдуть вимагати грошей платників податків.
Так і з євробляхерами. Прокотила одна схема. Значить можна створювати іншу. В іншому місці. На іншому ринку. Головне залучити до неї якомога більше людей. І все прокотить.
Що було б, якби держава та її інституції працювали?
По-перше, ніколи б не було такої великої кількості машин на єврономерах. Схему б прикрили, як тільки вони вперше з'явилися на дорогах. По-друге, якби раптом держава спала, а потім прокинулася, і машин було б вже багато, то держава повинна була б змусити людей оплатити повну суму необхідних податків. Потім, після того, як всі євробляхери були б легалізовані, можна було б починати розмову про зниження мит. І не факт, що ця розмова б чимось закінчилася. Тому що завозити в країну розвалюхи, що димлять як маленький Чорнобиль, не надто входить в інтерес всіх платників податків. Але перед цією розмовою влада б дала євробляхерам кілька місяців на розмитнення, а потім би просто почала конфіскувати всі машини, які незаконно пересуваються по дорогах. І все. Так працюють інститути нормальної держави. На жаль, інститути держави не працюють в Україні.
І так, легко зрозуміти конкретного депутата чи кандидатів у президенти. У них попереду вибори. Євробляхери – це головний біль. Вони хочуть позбутися його. І їм плювати, як. Для них не важливо поняття справедливості. Або той факт, що сплативши всі законні збори, можна було б зменшити дефіцит бюджету. Адже це гроші платників податків, а не влади, не депутатів.
Легко пробачити чужі борги, коли винні не тобі. Головне позбутися головного болю у вигляді проблеми. Але це теж більше схоже на логіку шахраїв, ніж державних діячів. Адже великі шахраї завжди з розумінням ставляться до дрібних шахраїв. Тому депутати так добре розуміють євробляхерів. І бояться, і розуміють одночасно. І як євробляхери чинили б на місці друга президента точно так само, так і друг президента розуміє євробляхерів. Вони однакові. Просто Вася на євроблясі служив у армії з Ванею, який має кінці на митниці і знайомого в Перемишлі, а другу президента пощастило більше.
Тому день шахрая – це загальнонаціональне свято. Якраз 7-го листопада можна святкувати. Символічно.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени