«Досі не став діячем минулого». Реакція соцмереж на річницю з дня народження ідеолога українського націоналізму Степана Бандери
Події1 січня 2022, 21:30
Український режисер Олег Сенцов вважає, що «якби Андрійович дожив до наших часів, то сильно б здивувався та зрадів, бо багато з того, про що він мріяв, вже здійснилось».
Журналіст Олександр Михельсон написав допис російською, у якому звернувся до росіян.
«Степан Андрійович Бандера, син священника, взагалі ніколи нічого не мав проти „мацкалів“. От від слова „зовсім“. Він мав іншу думку: що українці — нація нічим не гірша за інших, і має право на свою державу», — написав він.
Голова правління Фонду підтримки української мови та культури Олексій Кляшторний вважає, що є «історичний» та «мітичний» Бандера, між якими «та ж дистанція, як між його реальними світлинами та ідеалізованим портретом».
«Мітичний „народній Бандера“ — це символ незламности українськогодуху в сприйнятті широких народніх українських мас. Він — так само на порядок більший від „себе реального“, як і Іван Мазепа та Симон Петлюра, що є символами українського самостійництва попередніх епох[…] Бандерівські марші — це деклярація того, що ми — Українська Нація, а не безликий „русскій мір“», — пише Кляшторний.
Журналіст, головний редактор видання Цензор.Нет Юрій Бутусов навів уривок з зібрання статей Бандери Перспективи української революції та нагадав історію родини лідера ОУН.
«Чи все вірно він робив? Напевно, ні. Але чи багато він зробив на користь української свободи? Безумовно, так. Можна знайти багато приводів для критики Степана Бандери, але людину треба вимірювати її вчинками та її здатністю віддати життя за ті ідеали, які відповідають інтересам його народу», — написав Бутусов.
Колишній глава Українського інституту нацпам’яті, депутат від Євросолідарності Володимир В’ятрович написав, що зараз «ми живемо в зовсім іншому світі, ніж той, де формувався і який намагався формувати Степан Бандера», проте він «досі не став одним із діячів минулого, яких знаємо лиш за портретами в підручниках історії».
«Він досі важливий для сьогодення. Ним захоплюються та ненавидять так сильно, ніби він досі живий і впливає на життя інших. Ніби досі триває його боротьба», — зауважив В’ятрович.
Головний редактор Історичної правди Вахтанг Кіпіані розповів, що в 1994 році у Донецьку почав виходити часопис Бандерівець. Його неповна підшивка зберігається в музеї-архіві преси.
Журналістка Яніна Соколова процитувала Бандеру, написавши: «Ти все робив правильно. Ми продовжимо».
У Києві в суботу, 1 січня, відбулася традиційна щорічна смолоскипна хода на честь 113-ї річниці з дня народження Степана Бандери. У ній взяли участь близько 600 людей.
1 січня відзначається 112-та річниця з дня народження лідера Організації українських націоналістів, одного з чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття — Степана Бандери.
Степан Бандера та Ярослав Стецько були авторами Акту відновлення Української держави, який проголосили 30 червня 1941 року. 5 липня 1941-го Бандеру помістили під домашній арешт, а з 15 вересня 1941 року — в центральну Берлінську тюрму. З початку 1942-го до серпня 1944-го він перебував у концтаборі Заксенгаузен. У вересні 1944 року Бандеру звільнили й запропонували взяти участь у керівництві антирадянським збройним рухом у тилу Червоної армії, однак він відхилив пропозицію і на співпрацю не погодився. Степана Бандеру убив агент КДБ Богдан Сташинський у Мюнхені 15 жовтня 1959 року.