Дембель по-українськи. Щоденник мобілізованого

Погляди

31 березня 2016, 13:17

Максим Колесніков

Колишній ресторатор, солдат ЗСУ

Витративши декілька годин на збір 26-ти підписів, ти отримуєш на руки папери

(попередні публікації читайте тут)

Процедура демобілізації - це беззастережна перемога Української паперової армії над здоровим глуздом.

Тобі дають обхідний лист, у моєму випадку це 26 підписів. Двадцять шість підписів! Більшу частину людей, які повинні підписати його, ти в очі не бачив, як і вони тебе. Автоматично беруть твій обхідний і підписують, не звіряючись з жодними документами, списками і так далі - явно усвідомлюють повну непотрібність цього процесу. Але слухняно підписують – так належить.

Єдина людина, яка реально зацікавлена в процесі, - замком з озброєння. Однак і він, перш ніж підписати обхідний, дивиться у твій воєнник, в якому вже є його підпис про те, що зброю ти здав. Тобто, він дублює те, що зробив сам.

Українська паперова армія не відпустить тебе так просто, синку

Витративши декілька годин на збір двадцяти шести підписів, ти отримуєш на руки свої папери у кількості п'ять штук плюс воєнник, в якому зазначено те єдине, що тобі потрібно - відмітка про демобілізацію. Розписуєшся у шести різних журналах - мовляв, отримав все. Великі такі гарні гросбухи для підписів, зразка 196забутого року, стандарт НАТО напевно.

І останнє - вишенька на цьому тортику - бійці пишуть розписку про те, що у них немає претензій до військової частини. Остаточний папірець, залізобетонний папірець, броня!

Приїхавши у військкомат наступного дня, ти дізнаєшся, що необхідний для постановки на облік папірець - виписку з наказу - тобі дати забули, а того, що дали, недостатньо. Українська паперова армія не відпустить тебе так просто, синку.

Текст публікується з дозволу автора

Оригінал

Більше точок зору тут

Інші новини

Всі новини