Декларації-2018. Яке майно та кошти задекларували українські посадовці

Події

1 квітня 2019, 20:55

В Україні завершився термін подання електронних декларацій за 2018 рік.

Сума заделарованих коштів Петра Порошенка у порівнянні з минулим роком зросла майже у 100 разів. Окрім доходів від активів, які передані в управління фонду Ротшильд, Петро Порошенко заробив 400 мільйонів гривень дивідендів від Прайм Ессетс Кепітал.

Чинний президент задекларував 30 мільйонів гривень доходу від державних облігацій, 21 мільйон гривень відсотків від інвестбанку, майже мільярд доларів від відчуження майна і 400 тисяч гривень зарплати.

Доходи Юлії Тимошенко у минулому році зросли у порівнянні з попереднім роком і склали майже 900 тисяч гривень. У чоловіка кандидатки – новий бізнес. Усі компанії Олександра Тимошенка зареєстровані в Естонії, повідмив Громадський рух Чесно. Юлія Тимошенко, згідно з декларацією, не має власної нерухомості, а орендує її у родичів. У звітності політика відображені коштовності – годинник, сережки, кільця, підвіска.

Своє майно також задекларували керівники силових структур, спікер парламенту, міністри

Свої декларації показали також керівники силових струтур, спікер парламенту, міністри. Детальніше про те, як звітували політики, – у сюжеті Радіо НВ.

12 мільонів гривень доходу зазначив у декларації міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Більш ніж третина суми – це дивіденди, а от офіційна зарплата – майже мільйон гривень. Аваков володіє двома квартирами у Харкові і однією в області. Нерухомості у столиці міністр внутрішніх справ, згідно з декларацією, не має. Він орендує номер у готелі.

Більше 1,5 млн гривень доходів, квартира у Броварах і позашляховик задекларував директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник. Більше заробив його колега – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький. Його зарплата у минулому році склала більше 2 млн гривень. На банківському рахунку Холодницький має більш ніж півмільйона гривень. Валюту тримає у готівці.

Майже мільйон гривень заробив директор Державного бюро розслідувань Роман Труба. Квартиру орендує. Родина директора ДБР має п’ять зімельних ділянок у Львівській області, автомобілем володіє дружина. 

Менші статки показали міністри – Гриневич, Супрун і Жданов. Міністр освіти Лілія Гриневич задекларувала приблизно 800 тисяч гривень доходу. Міністр молоді та спорту Ігор Жданов – майже 700 тисяч. Виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун – приблизно 350 тисяч гривень.

Неподання декларації

Подавати електронні декларації мають особи, які виконують функції держави або місцевого самоврядування. Цього року звітували з 1 січня до 1 квітня. Усього подали більш ніж 800 тисяч декларацій, повідомив у коментарі Радіо НВ керівник прес-служби НАЗК Богдан Церковняк. Електронна система працювала без суттєвих проблем, зазначив він. 

Електронна система працювала без суттєвих проблем

"Наразі визначити, який відсоток декларантів подали вчасно, поки що неможливо, оскільки в кожному органі є відповідні структурні підрозділи, які повідомляють у національні агенства протягом десяти днів з дня завершення декларування про те, хто з їніх працівників не подав декларацію. Повідомлення приходить до національного агенства протягом трьох днів з моменту виявлення цього факту. Покарання, яке загрожує, – це адміністративне стаття 172.6 і кримінальна відповідальність відповідно до статті 366.1", – зазначив Церковняк.

Щодо топ-політиків вироків судів за результатами перевірки електронних декларацій не було, констатував керівник прес-служби НАЗК Богдан Церковняк. 

Відповідальність за корупцію

Інститут електронного декларування за кілька років показав свою ефективність, але недостатній. Таку думку у коментарі Радіо НВ висловив колишній представник Національного агентства із запобігання корупції Руслан Рябошапка.

Відповідальність за незаконне збагачення не була посилена

Завдяки електронному декларуванню суспільство побачило, що топ-політики і чиновники живуть не за законні доходи. Але відповідальність за це не була посилена. А рішення Конституційного суду про скасування статті "незаконне збагачення" навпаки скасувало кримінальну відповідальність за незаконно набуті статки. 

"Ключова необхідність у запровадженні електронного декларування була у тому, щоб була можливість притягнути до кримінальної вібповідальності тих осіб, чиї статки явно не відповідають, явно перевищують задекларовані або ті, що люди могли заробити чесним шляхом. І оцей інститут кримінальної відповідальності в сукупності із конфіскацією незаконно нажитих активів був визнаний неконституційним нашим Конституційним судом. Причому це було зроблено у такий спосіб, який фактично виключає будь-яке формулювання статті щодо кримінальної відповідальності за незаконне збагачення у майбутньому", – зауважив Рябошапка.

Руслан Рябошапка додав – залишилася відповідальність за неправдиві дані в декларації, але НАБУ не має права ініціювати провадження без висновку НАЗК. Таке роз’яснення надало Національне агентство із запобігання корупції.

Нагадаємо, особи, які виконують функції держави або місцевого самоврядування зобов’язані подавати електронні декларації. Перші декларації подали навесні 2016 року. Звітувати про доходи і майно чиновники, посадовці, депутати та державні діячі мають щорічно.

Інші новини

Всі новини