Попередню частину історії Пітера читайте тут
І кожну країну відрізняє від інших той інтервал, який настає між великими хвилями – конфліктами.
На американській землі великих хвиль нестабільності не траплялося з часів Громадянської війни (1861-1865). Її інтервал між хвилями – тривалий. Ще більш тривалий інтервал властивий Швейцарії – останнім конфліктом тут була громадянська війна в 1847-му. Її жертвами стали менше 100 людей.
У країнах на кшталт Колумбії або Сербії інтервали між хвилями набагато менше, загострення трапляються частіше, і короткі періоди стабільності затиснуті між наростаючими конфліктами.
Коли я їздив до Сирії в 2007-му, вона була маяком стабільності в регіоні. Люди в пошуках миру і безпеки емігрували туди з Іраку та Лівану.
Діти вільно грали на вулицях в футбол, а дрібні правопорушення вважалися рідкістю.
Пам'ятаю, як був у Дамаску і йшов додому з клубу о третій годині ночі. Сім'ї сміялися, групки завсідників вечірок повільно розходилися до домівок, десятки чоловіків, переодягнених у Санта Клаусів, бажали всім щасливого Різдва.
На американській землі великих хвиль нестабільності не траплялося з часів Громадянської війни
До початку в Сирії громадянської війни, кількість вбивств, які відбулися в Америці, була вдвічі вища, ніж у цій країні.
І погляньте на Сирію тепер...
Однак, можливо, через десять років Сирія знову стане безпечним і стабільним місцем.
Ми схильні бачити країни з короткими інтервалами між хвилями лише через призму конфліктів. Масштаб події захоплює нас, немов цунамі. Журналісти з усього світу поспішають, щоб висвітлювати події будь-якими доступними способами. Створюється шум. Пам'ять про великі хвилі згорає в нашій підсвідомості.
Однак, коли хвиля розбивається об берег і води заспокоюються, увага переноситься кудись ще. Інформацію про більшість країн ми отримуємо лише тоді, коли там трапляються проблеми. І не дізнаємося майже нічого іншого, що збалансувало би наше уявлення про ці місця.
Бомби вибухають також в Лондоні, Парижі і Мадриді, але ми отримуємо й іншу, позитивну інформацію про ці міста, яка доповнює наші знання. Але коли конфлікт трапляється в Грузії, Україні або Колумбії, то світ чує про них лише тоді.
13 років тому Грузія була нестабільним раєм для мафії, а тепер це фантастичне і безпечне місце для подорожей.
Велика частина Колумбії зараз прекрасно пристосована для поїздок, так само як і Боснія, Уганда або Україна. Однак часто ці країни викликають у людей думки про небезпеку і нестабільність. Такий погляд не відображає той інтервал між хвилями, який переживають зараз ці країни.
Іноді свідоцтва колишніх проблем залишаються – дірки від куль в стінах будинків Сараєво нагадують про минулу реальність. Але зараз рушниці мовчать, і це прекрасне місто, яке варто відвідати.
За останні десять років Колумбія досягла багато в сфері безпеки, подорожувати більшістю регіонів сьогодні дуже комфортно. Пабло Ескобар більше не контролює Медельїн, місто переживає ренесанс.
Коли гуляєш київськими вулицями, то відчуваєш, наскільки спокійною і натхненною є Україна навесні.
Іранська революція 1979-го й ірано-іракська війна 1980-1988 років виявилися для країни чимось схожі на потужне цунамі. Тепер Іран стабільний і безпечний – це доброзичливий та екзотичний напрямок для подорожей.
Стабільність країн і далі буде нагадувати припливи і відливи, така зміна неминуча. У моря завжди буде нова хвиля, яка змінить ритм місця. Все залежить лише від інтервалу, після якого вона знову вдарить об берег.
Більшої частини того, що було раніше, більше немає в реальності. А те, що є зараз, зникне в майбутньому.
Океан не припиняє змінюватися, так само як і рівень стабільності націй.
Тепер Пітер живе в Києві і продюсує відео про Україну. Один з найвідоміших роликів Fish out of water – про його життя в українській родині в селі Осипенко. Більше про життя Пітера можна читати в Facebook або на його сайті petersantenello.com і стежити за ним в Instagram.
Наступна частина історії Пітера буде опублікована в розділі Мнения. Слідкуйте за оновленнями.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени