Фінансуймо майбутнє

У XXI столітті Україна не виживе тільки за рахунок металургії, енергетики або агропрому. Драйвером зростання мають стати креативні індустрії та високотехнологічний бізнес

Дмитро Шимків,
заступник глави Адміністрації
президента України,
секретар Національної ради реформ

На 13‑й зустрічі Ялтинської європейської стратегії мені довелося брати участь у панелі, присвяченій майбутньому економіки. Розмова неминуче торкнулася питань розвитку бізнесу в Україні та пріоритетних галузей. Жодна економіка не буде ефективною без бізнесу, що працює і заробляє. Підприємництву для процвітання потрібні дві важливі умови: комфортний бізнес-клімат і доступність капіталу для підприємств.

Ми працюємо над бізнес-кліматом з моменту оголошення курсу на проведення реформ. Кількість справ, ініційованих НАБУ, запуск судової реформи, боротьба з корупцією в галузі публічних закупівель за допомогою електронної системи ProZorro — все це обов'язкові цеглинки, завдяки яким вже два роки будується фундамент під назвою умови ведення бізнесу.

Повільно просувається процес спрощення податкового адміністрування, митна реформа, є проблеми із ставленням правоохоронних органів до бізнесу. Все це теж важливі складові бізнес-клімату. Аналіз досвіду Грузії, Польщі, Сінгапуру, Словаччини показує: їм знадобилося від трьох до шести років, щоб досягти перших помітних результатів. Ми зробили більше, ніж здається, але менше, ніж хотілося б. Як казав Пітер Друкер: "Культура їсть стратегію на сніданок". А зміна культури відносин бізнесу і держави — тривалий процес.

У питанні доступності капіталу доводиться бути більш скептичним. Гроші — ключовий елемент ведення будь-якого бізнесу, але особливо малого і середнього. У рамках реформи фінансового сектора досягнута майже стерильна його чистота, і зараз банки обережні, коли мова йде про надання фінансових ресурсів бізнесу. Нашим підприємствам практично недоступні кредити за адекватними ставками, фондовий ринок — напівмертвий. Іншими словами, у бізнесу немає джерел для фінансування зростання та розвитку, а на оборотному капіталі далеко не заїдеш.

Чи є шанси в українського стартапу отримати фінансування в рідній країні? Шанс є, але мізерний. Набагато швидше він знайде кошти у США або сусідній Польщі. А оскільки за кількістю та якістю талановитих розробників Україна значно випереджає Польщу, ми отримуємо і відтік мізків, і підприємців. Тому зараз я сміливо порівняв би Україну з безводною пустелею.

Як не дивно, але на запитання "куди краще інвестувати" українські політики і лідери думок неодностайні. Мені здається, примирити їх можна з допомогою оцінки показника маржинального прибутку індустрій. Наприклад, згідно з останнім звітом O'Reilly (Software Development Salary Survey Report), середня зарплата програміста в Україні перевищує аналогічні показники в Росії, Польщі, Румунії та Греції. При цьому наші фахівці затребувані у всьому світі. Так чому б не зробити пріоритетною тему залучення інвестицій в IT та інші високотехнологічні галузі — медицину і фармацевтику, аерокосмічну індустрію, військово-промисловий комплекс і робототехніку? Чому б не надати стартапам у цих галузях всі можливості для розвитку?

Я чітко розділяю класичні галузі, що не здатні генерувати двозначне зростання, і нові перспективні індустрії, які зможуть забезпечити зростання більше 20-40% за рік. Так, вони не замінять металургію або енергетику, але технологічні бізнеси вже стали локомотивом розвитку цілої низки країн. У перспективі п'яти-шести років швидкими темпами будуть розвиватися сегменти штучного інтелекту, робототехніки, big data, інтернету речей, 3D-принтинга, доповненої і віртуальної реальностей. Якщо ми хочемо стрімкого зростання, нам доведеться мислити стратегічно, рухаючись в бік цих нових індустрій.

Український експорт металу, вугілля і зернових нестабільний, сильно залежить від активності інших країн. Подивіться, як світова динаміка цін на зерно та метал впливала на показники українського експорту. З іншого боку, за п'ять років (з 2011 по 2015 рік) обсяг інвестицій в український IT-сектор перевищив $340 млн. Це більше, ніж в інших країнах Центральної та Східної Європи. Враховуючи кількість українських талантів, здатних підняти інноваційні індустрії, країна зможе поборотися за лідерські позиції. Це реально.

XXI століття багато в чому залежить від креативних індустрій, адже саме у них найвища рентабельність. Можна згадати приклад Каліфорнії (порівнянної з Україною за населенням і площею), яка зі звичайного аграрного штату перетворилася в Мекку високих технологій, сучасної енергетики та біоінженерії.

Ми повинні вже зараз інвестувати в освіту, стимулювати розвиток інноваційних індустрій, а головне — створювати комфортний бізнес-клімат в країні. Майбутнє України визначать таланти, інновації та підприємництво.