Американський ринок знову торгується поблизу історичних максимумів, додавши за тиждень на тлі хороших новин, які майже сталися і дурниць, які поки що не вплинули на настрої інвесторів. Ну, погодьтеся, яка різниця для нью-йоркського спекулянта зараз, образився Ердоган на шалений лист Трампа чи ні, чи той факт, що, на думку американського президента, США та Італія співпрацюють з часів античності. Зате інвестору і спекулянту дуже важливо, щоб США і Китай не сварилися і не влаштовували торгові війни і навіть міні-операція, яка фактично означає, що сторони не домовилися, але домовилися спробувати ще раз домовитися, його вже порадувала. Не кажучи вже про те, що всіх порадувала домовленість між прем'єр-міністром Британії та ЄС щодо угоди з Brexit.
Хоча більше всіх цим новинам, звичайно ж, радіє британський фунт. Він ріс весь тиждень на очікуваннях домовленостей і в п’ятницю злетів на максимальний рівень, починаючи з травня. Звичайно, вся ця краса може спіткнутися об давній британський парламентаризм, адже угоду ще мають схвалити депутати. А там, як то кажуть, не все так однозначно, тим більше, замаячила перспектива таки вимучити другий референдум і скасувати цю дурість як клас (якби це сталося, то фунт зробив би ралі на швидкості українського футболіста, що радіє голу, забитому Португалії). Але поки що всі сповнені оптимізму і індекс S&P500 почне п’ятницю на позначці в 2997 пунктів.
Український ринок єврооблігацій дещо виріс за останній тиждень. Але найголовніші і найприємніші для українського сегмента речі, як не дивно, відбувалися недалеко від британського парламенту. Високий суд Лондона став місцем беззастережної перемоги України над олігархами Коломойським і Боголюбовим, де трійка суддів вирішила, що у британського правосуддя є право розбиратися у виведенні грошей з ПриватБанку, благо частина цих грошей непродумано виводилася з використанням британських компаній. У своєму резюме (офіційному документі суду) ці судді, до речі, не соромилися у виразах щодо епічних схем, які їм показали, і висловлювали подив, що обвинувачені в цих схемах олігархи навіть не сперечаються з тим, що такі гріхи мали місце бути. Тепер справа буде розглядатися вже по суті судом першої інстанції і процес загрожує затягнутися на 2−3 роки з урахуванням майбутньої апеляції олігархів (жорсткість формулювань британських суддів, в тому, що Україна виграє цю справу сумніватися не доводиться), а сума, яку за результатом процесу повинна буде отримати Україна загрожує вирости до $3,5 млрд (кожен день борг олігархів росте на $500 тис).
Це рішення породило непомітні тектонічні зміни. По-перше, тепер у колишніх власників банку точно не спрацює їх човникова дипломатія, за допомогою якої намагалися домовитися про компроміс (всім кому винен — я прощаю). А по-друге, навіть українським судам стало б соромно тепер за свої рішення і в четвер, коли господарський суд готувався прийняти рішення про те, що можна було б і повернути акції ПриватБанку назад Коломойському і Ко, раптово виявилося, що нічого і не планували, а сам суд від гріха подалі взагалі призупинили до рішення іншого світоча правосуддя, адміністративного окружного суду, в якому колишні власники намагаються довести, що націоналізація, про яку вони самі просили в своєму листі, була незаконною. Що ж, тепер у нас є точка прикладання сили, за якою уважно спостерігатимуть і МВФ і всі інші наші західні партнери. А саме — рішення за апеляцією адміністративного суду. І від цього рішення тепер залежить не тільки наша думка про суддів окружного адміністративного суду, а й доля програми МВФ.
У цей момент у Вашингтоні проходять традиційні щорічні IMF meetings, на яких, здається, українська делегація веде продуктивні переговори (адже з виконанням програми як не дивно майже немає проблем) і повинна почути консолідовану позицію від МВФ, умовного держдепу і дуже не умовних інвесторів про те, що всім хотілося б побачити серйозність намірів. І якщо ви хочете транш і обіцяєте, що все буде добре, то «які ваші докази». І щось дозволяє сказати, що тільки рішення адміністративного суду тепер може відкрити дорогу до траншу. І якщо у футболі британські судді постійно нам шкодять, то в реальному житті немає кращого помічника для українського платника податків, ніж судді Високого суду Лондона. На цьому тлі на внутрішньому ринку не відбувалося нічого примітного. Гривня торгується стабільно трохи нижче 25,0, а аукціони Мінфіну стають нудними, принаймні, у порівнянні з подіями місячної давності. На цьому тижні на аукціон знову майже ніхто не прийшов.
William Hazlitt
Читайте інші тематичні колонки на НВ:
Сьогодні в світі з Іваном Яковиною — щодня
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим — щодня
Сьогодні в кіно з Фоззі — щочетверга
Діловий тиждень з Сергієм Фурсою — щоп’ятниці
Відкриття з Олексієм Бондарєвим — щонеділі