Крокодил Гена

Найяскравіша автопрем'єра 2015 року в Україні — Citroen C4 Cactus — машина звичайна за споживчими та драйверськими якостями, але має вигляд прибульця із кольорового дитячого сну

Андрій Смирнов

.

.

Заїхав у двір під поглядами всіх матусь, що там були. Зупинився. Набіглі діти кричали "кактус", шкрябали нігтями захисні накладки на дверцятах (які називаються airbump), заглядали до салону, дивувалися, що там два планшети.

Стримані дорослі дивилися здалеку. Нестримані підійшли після дітей — в особах сусідки та її подруги за собаками. Собаки теж були. Тієї загадкової породи, представників якої завжди і скрізь носять на руках.

Сусідка просочилася в салон, чіпала там все і голосно захоплювалася: "Тільки Citroen міг таке вигадати!" Подруга за собаками, що залишилася надворі, зітхала у відповідь. Собаки, відірвані від грудей і поставлені на асфальт, мовчки тремтіли на тонких ніжках.

Сутеніло. Діти, собаки та жіночий захват подалися по домівках. З'явилися двоє дядьків — з животами, пивом і ще радянськими татуюваннями. Один задумливо глянув на пластикові накладки і запитав кудись угору, напевно, в автомобільного бога: "А на Газелях таке ставитимуть?"

Бог не відповів.

Так закінчився перший день знайомства НВ із Citroen C4 Cactus — головною новинкою від Citroen на українському ринку 2015 року.

Подальший тиждень тестів минув під знаком загального замилування. Його об'єктом став автомобіль гірчичного кольору в "молодшій" (з двох можливих) комплектації Feel — від "старшої" вона відрізняється наявністю клімат-контролю, камери заднього виду та парктроніка, навігації, литих дисків і тонування заднього скла. Машина мала 3‑циліндровий бензиновий двигун 1,2 л (є ще дизельний 1,6) і безальтернативну для України роботизовану коробку. Але 5-ступінчасту (у дизелів — 6 ступенів).

Загалом Cactus — передньопривідний хетчбек С-класу. Але французи з Peugeot-Citroen, як це часто з ними трапляється, називають усе те, в чого є захисні елементи на корпусі та рейлінги на даху, кросовером.

Машина кидається в очі. Своїми захисними накладками (оберігають від подряпин і ударів дверцятами сусідніх машин), подвійною передньою оптикою, грайливими рейлінгами на даху, дизайном дисків і ще багато чим.

Усередині, в салоні, перша зачіпка для очей — два планшети (малий і великий), які замінюють панель приладів і все те, що у звичайних машин розташоване в центрі торпеда. Також одразу помітна "скриня" на місці шухлядки для рукавичок, з великою кришкою, яка відкидається вгору, — заради такого рішення французи перенесли на стелю передню пасажирську подушку безпеки.

Одразу оцінюєш внутрішні ручки дверцят, зроблені на манер валізних. І розумієш, що передні сидіння не знічев'я зроблено широкими, з прямими спинками та зручним трикутним підлокітником у центрі. Їхні подушки з'єднані в одну м'яку поверхню, а якщо відкинути підлокітник, то на місці двох крісел з'явиться широченний диван. Сидіти на ньому посередині, щоправда, не вийде, але з боків двом буде м'яко і зручно. Навіть занадто м'яко.

Регулювань у водійського місця (слово "крісло" тут дещо недоречне) достатньо, але високій людині горішній зріз лобового скла буде сильно "зарізати" огляд — тому на світлофорі доведеться лежати на кермі, щоб бачити його сигнали. Ось розплата за вбудовану над вітровим склом Airbag — власне стеля тут висока.

Зовнішні дзеркала не кращої форми та дрібнуваті.

Віртуальна панель приладів (малий планшет, що перед водієм) має непоганий вигляд. Дещо псує її оригінальний шрифт, який не надто добре читається, — на цифровому спідометрі це напружує.

Чи не всі інструменти управління сервісами "зашиті" до 7‑дюймового сенсорного дисплея в центрі (великий планшет). Актуально та сучасно, але потрібно відволікатися від дороги, щоб, наприклад, поміняти температуру — на дотик цього не зробиш.

Скриня перед переднім пасажиром, із кришкою, що відкидається догори, виявляється не такою великою, як очікуєш. У ній є aux-роз'єм під зовнішні пристрої. Ще один — usb — розташований унизу центральної консолі, поруч зі зручною полицею для смартфона. Розчищаючи місце під "скриню", інженери не тільки прибрали в стелю Airbag, але й позбавили весь правий бік окремого дефлектора обдування — за нього працює гіпертрофовано витягнутий правий центральний дефлектор: з обдуванням і прохолодою праворуч є невеликі проблеми. Та й кондиціонер слабенький.

А ось ще одна фішка Cactus — форсунки омивача, вбудовані в щітки склоочисників, а не в кришку капота, досить зручні: економні та не заливають вітрове скло, покращуючи огляд дороги.

У другому ряду рослому пасажиру буде "упритул". Задні дверцята заради економії позбавили опускання скла — замість цього там дві кватирки. Зате кишені в дверях просто величезні.

Спинка дивана цілісна. В такому вигляді вона і відкидається вперед, і водій має вибрати — другий пасажир або багато поклажі.

Багажник глибокий, із високим заднім бортом (незручно, коли навантажуєш важке та габаритне). Подекуди метал тут не прикритий пластиком — буде затиратися і дряпатися. У підпіллі заховано повноцінну запаску з набором інструментів.

Кермо зі зрізаним згори і знизу ободом робить три оберти від упору до упору, крутиться дуже легко на малих швидкостях. Зусилля на ньому зі зростанням швидкості збільшується, але зворотній зв'язок із колесами не кращий. Щодо керованості Cactus — нехай і міцна, але посередність.

Керування роботом (тут Citroen був оригінальним, замінивши важіль на три кнопки — N, D, R) швидше незвичне, ніж незручне. Справді незручне інше — коробка занадто береже зчеплення, що за умови благенького моторчика призводить до загальної млявості реакцій. Особливо під час рушання з місця, розгону та підйому вгору.

Підвіска (спереду — МакФерсон, ззаду — балка) — не найжорсткіша, але реагує на нерівності надто старанно, щоб назвати її комфортною. Втім, це фірмова риса — майже так само поводиться підвіска і на інших легкових моделях Citroen. Наявне і постукування балки на вибоїнах, і спроби "корми" зістрибнути з траєкторії в поворотах.

В українському представництві роблять ставку на автомобілі з потужнішим дизельним двигуном, що не дивно — тестовий Cactus переконливо довів, що динаміки йому бракує. Частину покупців відлякають від двигуна 1,2 л ще й побоювання, що його ресурсу буде недостатньо. До того ж дизель все одно економічніший — 4-5 л у місті проти 6,8–8 л у бензинового. У бензинового моторчика тест-кара лише одна незаперечна перевага — з ним автомобіль дешевший, ніж із дизельним, приблизно на 50 тис. грн, а з урахуванням поточної акції — взагалі на 110 тис. грн.

Загальне враження від Cactus — це автомобіль, який має ефектний вигляд і налаштовує на щось космічне, але везе цілком звично.

.