В українців високі показники успішності в STEM-дисциплінах (наука, технології, інженерія, математика), звідки й велика кількість випускників у цих галузях. Це привертає іноземні компанії, адже в українських стартапів є величезний потенціал, тут можна побудувати бізнес за невеликі гроші, зібравши команду компетентних людей з меншими витратами, ніж за кордоном.
Мені пощастило брати участь у розробці Угоди про асоціацію з Україною в цифровій сфері. Зараз ми працюємо над питанням інтеграції України у внутрішній цифровий ринок ЄС. Це стане чимось на зразок офіційної печатки Євросоюзу, що відкриває доступ до єдиного цифрового ринку, якщо Україна виконає необхідні умови угоди. Одна з дуже важливих умов — це незалежний регулятивний орган. Якщо він у вас з’явиться, компанії знатимуть, що до них будуть ставитися справедливо. А доступ до внутрішнього ринку ЄС спонукає європейські компанії інвестувати в Україну. Це переконає французькі або німецькі компанії в тому, що до них ставитимуться так само, як і до українських. І навпаки, коли українські компанії будуть виходити на французький або німецький ринок, до них поставляться так само, як і до місцевих бізнесів. Для України вкрай важливо повноцінно виконати умови Угоди про асоціацію, але Євросоюз надає допомогу в цьому — виділяються фінансові ресурси на те, щоб допомогти побудувати прозору правову систему в телекомунікаціях і цифровій сфері.
Зараз утримати таланти в країні нелегко. А робота емігрантів, наприклад, над розробкою штучного інтелекту прямо залежить від країни — у США це означатиме одне, а в Китаї — зовсім інше. Наприклад, багато хто хоче виїхати з України через політичну нестабільність, слабку правову систему, недостатню справедливість і рівність. Але ці проблеми в мільйон разів серйозніші в Китаї! Йдеться про систему автоматичного розпізнавання облич і систему соціального кредиту через яку, наприклад, якщо ви неправильно перейшли дорогу, ваша «оцінка» буде знижена, і ви не зможете купити квиток. Чи захочуть українці жити в Китаї років через 5?
Безумовно, США привабливіші для трудових мігрантів, але питання в тому, як довго це триватиме. Америка — непросте місце для життя. У деяких регіонах США жити складно і дуже недешево, якщо у вас не високий заробіток, як у успішних програмістів Кремнієвої долини. Географічне розташування теж є перешкодою — не дивно, що багато українців обирають Європу.
Водночас питання витоку кваліфікованих працівників турбує і країни Євросоюзу. Ось що збирається зробити для цього Європа. Перша мета — підтримка малого і середнього бізнесу та сприяння співробітництву з великими компаніями. Друга — освіта, створення суперуніверситетів. Уже існують технічні центри цифрових інновацій, що фінансуються з європейського бюджету. Зараз ми намагаємося збільшити їх кількість і якість. Європа збирається придбати два високопродуктивні комп’ютери, найкращі у своєму роді. Ми сподіваємося, що ці супершвидкі комп’ютери залучать таланти.
ЄС будує свій підхід до нових технологій на європейських етичних стандартах і цінностях, тому якщо мова заходить про використання штучного інтелекту, який був розроблений у Китаї — потрібно переконатися, що він їм відповідає. Від цієї відповідності залежить і те, як буде використовуватися технологія розпізнавання облич тощо.
Китай — великий гравець у галузі технологій штучного інтелекту. Але у Європи є дані, які допоможуть у власних розробках. Візьмімо, наприклад, застосунки, якими користуються у сфері охорони здоров’я, енергетичному і транспортному секторах. Найбільшим чином вони розвинені в Європі. Саме тут міститься найбільша розвинена транспортна, система охорони й енергетична система. Бізнеси, яким вони належать, мають море даних про те, як електроенергією користується населення і промисловість — а це унікальні і дуже цінні дані. Європі потрібно знайти можливість ними скористатися. Якщо їй це вдасться — у Європи буде промислова перевага. Ми зможемо використовувати ці технології, щоб підвищити енергоефективність і надавати успішніші послуги у сфері охорони здоров’я. Звісно, Європі є в чому наздоганяти в сфері ШІ, але ми крокуємо в правильному напрямку.
Зараз Європа зацікавлена в тому, щоб не стати ворогом Китаю. Останній дуже могутній і багатий, серйозно інвестує в технології, а університети країни щорічно випускають більше мільйона інженерів. І з огляду на всі ті виклики, які з’являються в енергетичному секторі та секторі охорони здоров’я, можливо, Євросоюзу варто задуматися про партнерство з цією країною.
Обмін даними в галузі охорони здоров’я міг би допомогти не тільки ЄС і Китаю. Наприклад, для створення ШІ, здатного розробити ліки від раку, європейських даних може бути недостатньо. Для цього можуть знадобитися китайські й американські дані, їхні кращі аналітики даних, вчені та комп’ютери. Цілком ймовірно, що ЄС або США самі по собі ніколи не досягнуть такого результату.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ