Що я думаю про економічну програму Зеленського

Погляди

19 квітня 2019, 18:44

Анатолій Амелін

Співзасновник та директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future

Які заяви можна розцінювати позитивно, а що – ще належить серйозно доопрацювати

Я не сприймаю команду, представлену Володимиром Зеленським, як команду кадрів майбутніх призначенців. Це, скоріше, консультанти, які мають власну позицію. З двадцяти заявлених експертів, я знаю особисто людей вісім. Є ті, до кого ставлюся з величезною повагою, є сумнівні персонажі. Але якогось жаху після того, як стали відомі прізвища, не зазнав. Якщо говорити про економічний блок, що для мене є найважливішим, то програма Зеленського включає в себе фіскальну трансформацію, податок на прибуток і перехід на податок на виведений капітал. Сподіваюся, команда буде послідовна в своїх заявах. Хоча не варто забувати, що фіскальна політика – відповідальність не президента, а Кабінету міністрів.

Також я читав про нульову декларацію з 5% сплатою податку і чув цю ідею від різних спільнот і груп. Це, скоріше, добре, ніж погано. Адже в суспільстві є недовіра, яка, зокрема ґрунтується на тому, що багато бізнесменів працювали неправильно і нечесно. Практично у кожного бізнесу є грішки щодо оптимізації податків з виплатою зарплати в конвертах і на кожного бізнесмена правоохоронні органи можуть знайти компромат. Тому, якщо уявити собі проведену межу, пройшовши яку підприємці зможуть задекларувати незадекларовані раніше доходи і до них більше ніколи не буде питань, то це знизить, як мінімум, напруження в бізнесі і підвищить довіру.

Практично у кожного бізнесу є грішки

Однак таку систему амністії капіталу я не став би застосовувати до чиновників безпосередньо, тому що чиновники – корупціонери, які живуть у нас в палацах. Якщо вони підуть на легалізацію капіталу, то я заборонив би їм наступні 10 років обіймати будь-яку державну посаду від парламенту до виконавчої гілки влади та інших. Це стосується і багатьох суддів, які обійшли люстрацію і зберегли свої місця, але при цьому не здатних пояснити, звідки у них дорогі машини, будинки і яхти. Або у їхніх літніх батьків. Я не бачив уточнень цих речей у програмі Зеленського.

Що стосується розвитку кредитування – це відповідальність Нацбанку. Але великою проблемою для економіки на сьогодні дійсно є дорогі ресурси і складність отримання кредиту. Це стосується бізнесу в першу чергу, наприклад, якщо український бізнес хоче взяти кредит – ставка становитиме 20-25% річних. Його польський конкурент візьме такий же кредит під 2-3%. Відповідно, поляк на початку перебуває у вигідніших умовах. Тому потрібно мати спільну політику і узгоджену позицію різних фінансових регуляторів – Нацбанку, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства фінансів, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку і Нацкомфінпослуг, поки вона ще існує.

У НБУ сьогодні головне завдання – таргетування інфляції. Тільки-но зростає інфляція, він підвищує розрахункову ставку і це впливає на вартість грошей. А інфляція зростає, тому що Кабмін постійно підвищує соціальні стандарти без прив'язки до темпу розвитку економіки. Таким чином, якщо у нас буде рада фінансових регуляторів, ми зможемо створювати умови як для розвитку економіки і зниження інфляції, так і для зниження вартості грошей. Дешеві кредитні ресурси дуже потрібні для розвитку української економіки, а розвиток української економіки – це єдиний фактор, що впливає на добробут громадян України.

І ще один важливий момент стосується цифровізації. Без неї ми не зможемо підвищити продуктивність праці. А підвищення продуктивності праці – один з основних чинників прискорення української економіки. Тому заяви щодо цифровізації української економіки, що звучали від команди Зеленського, розцінюю позитивно. Хоча, не бачачи концепції, дорожньої карти складно судити детальніше.

Тези, почуті вчора – досить грамотні і правильні. Якщо з їх урахуванням буде формуватися концепція і система цифровізації, починаючи з держапарату і до всіх елементів взаємодії людини і економіки, то там не залишиться місця людського фактору, який є базою для корупції. Будь-який нормативний документ – ні що інше як алгоритм. Раз це алгоритм, його можна оцифрувати і запустити в автоматичному режимі. Якщо це станеться, то прийняття будь-яких рішень – дозвільних, робота з отриманням ліцензії, відкриття-закриття підприємств, рахунків, буде відбуватися не в протягом 30 днів, а за лічені хвилини. І тут я вже більше міркую про концепцію Інституту майбутнього.

Почати цифровізацію можливо лише з цифровізації держапарату. Якщо, наприклад, новий президент почне з цифровізації адміністрації президента, це буде по-справжньому цікавим кроком. Досвід Вірменії показав, що у них, коли національний банк сам перейшов повністю на внутрішній електронний документообіг, – це стимулювало перехід на електронний документообіг усіх банків і клієнтської системи, зокрема, будь-який заявник у будь-який момент часу знав, де є його документи, отримавши можливість стежити за ними через персональний кабінет. В принципі, я хотів би побачити таку концепцію, і хочеться вірити в те, що вона може зламати корупційну пострадянську модель, в якій ми живемо останні 28 років.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени 

Інші новини

Всі новини