Насправді тих, хто рівно чотири роки тому збив малазійський літак над Донбасом, сьогодні знає весь світ. І ті ж Нідерланди, і США, і Україна, і Росія. Точно відомий маршрут пускової установки, прізвища виконавців і командирів. Невипадково всі люди, названі міжнародними розслідувачами як причетні до пуску ракети, зникли. Для мене цей факт є ще одним свідченням їх провини.
Я не вірю у випадковий збіг обставин, у таку собі технологічну «сліпоту» виконавців. Як людина, яка проходила строкову службу у військах ПВО, знаю, що неважко відрізнити цивільний літак від бойового. З цього роблю висновок, що саме цивільний літак з самого початку було обрано мішенню. Цю пекельну операцію ретельно продумали, спланували, заздалегідь визначили місце запуску, готували команду, систему її прикриття та відходу. Очевидно, що вчинити такий злочин можна було лише зі згоди вищого керівництва держави-агресора. Воно несе всю відповідальність за цю трагедію.
Вчинити такий злочин можна було лише зі згоди вищого керівництва держави-агресораСьогодні нам всім варто чітко усвідомлювати, з ким ми маємо справу. Ці люди не гребують жодними інструментами для досягнення своєї мети. Вважаю, що всі причетні до цього злочину рано чи пізно мають опинитися на лаві підсудних. Такий злочин не підпадає під жодні амністії.
Маємо також розуміти, що з моменту збиття Боїнга перестала існувати міжнародна система безпеки, яка була сформована після Другої світової. Якщо міжнародна спільнота не почне працювати над створенням нової системи колективної безпеки, катастрофа неминуча.
У четверту річницю цієї трагедії висловлюю свої співчуття родичам та близьким загиблих.
Особисто для мене було великою неприємністю те, що про цих безневинних жертв неоголошеної війни на вчорашній зустрічі із Путіним не згадав президент США. Не можна цього забувати і робити вигляд, наче після цієї трагедії у світі нічого не змінилося.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени