Рятуючи рейтинги своєї команди і намагаючись дати нове життя власним ідеям, президент Володимир Зеленський провів масову ротацію в урядовій команді
Крістіна Бердинських, Іван Верстюк
4 березня 2020 року, виступаючи у Верховній Раді з нагоди відставки Кабміну Олексія Гончарука, президент Володимир Зеленський сказав на адресу уряду, який він видаляв із Грушевського: "Це уряд нових облич. Але одних облич замало — потрібні нові мізки і серця". Після чого ВР більшістю голосів відправила команду Гончарука на відпочинок. Утім, її частина одразу "повернулася": деякі міністри опинилися в Кабміні нового прем'єра Дениса Шмигаля, схваленому депутатами того самого дня.
За дев’ять місяців до цього, 20 травня 2019-го, Зеленський, виголошуючи в Раді інавгураційну промову, заявив: "Моє обрання доводить: громадяни втомилися від досвідчених, системних, надутих політиків, які за 28 років створили країну можливостей. Можливостей відкатів, потоків, дерибану". І пообіцяв привести на Банкову і Грушевського саме "нові обличчя".
Зеленський дійсно зробив тоді ставку на новачків, віддавши їм перевагу перед "досвідченими і системними". Рівно пів року тому президентська монобільшість за підтримки групи інших депутатів дала дорогу наймолодшому уряду в історії України, очолюваному наймолодшим прем'єром — 35-річним Гончаруком.
Це плавання виявилося надзвичайно коротким — Гончаруку, незважаючи на наявний у нього річний імунітет, довелося написати заяву за власним бажанням.
"Головна причина відставки Гончарука — це падіння рейтингів влади", — впевнений Анатолій Октисюк, експерт центру Дім демократії.
Це уряд нових облич. Але одних облич замало
Володимир Зеленський,
Президент
Дійсно, за даними лютневого соцопитування Центру Разумкова, уряду повністю і швидше довіряли 28% респондентів, а президенту — 51,5%. Пів року тому показники у Кабміну були вдвічі вищі, та й у президента справи йшли помітно успішніше: Зеленському довіряли (повністю або частково) 79,4%, а команді Гончарука — майже 57%.
"Президент намагається перекласти весь негатив щодо державної політики та її сприйняття на когось іншого. Це вже стара українська традиція", — пояснює логіку дій Банкової Віктор Замятін, провідний експерт політико-правових програм Центру Разумкова.
Сам президент пояснив, що його перший Кабмін припустився низки комунікаційних провалів у справі з платіжками за газ для населення, дозволив у злиденній країні отримувати високі зарплати і премії членам наглядової ради держкомпаній, а також довів скарбницю до діри в розмірі 16 млрд грн — саме на стільки зараз недовиконано план зборів до держбюджету. Крім того, президент відзначив падіння промвиробництва: за минулий рік цей показник в Україні знизився на 1,8% після зростання в 1,1%, а в січні 2020-го і зовсім скоротився одразу на 5,1%.
Втім Гончарук на прощання заявив, що в його уряді не було корупції, країна отримала рекордно низьку інфляцію, вдало розмістила єврооблігації і виставила на приватизацію безліч держоб'єктів. "Я сподіваюся, що цей курс буде продовжено", — завершив він свою промову.
Дивно, але наступник Гончарука буквально через кілька годин заявив, що "курс буде продовжено". Правда, говорив Шмигаль про основні напрями і пріоритети, викладені у програмі президентської партії Слуга народу (СН).
Розмови про кадрові ротації в Кабміні тривали кілька місяців, а з 1 лютого в Офісі президента (ОП) проходили співбесіди з кандидатами в міністри. Цим, окрім президента, займався Андрій Єрмак, який нещодавно замінив на посту керівника ОП Андрія Богдана, а також помічник голови держави Сергій Шефір.
Але спочатку концепція перезавантаження Кабміну виглядала м’якшою: і в ОП, і в Кабміні шукали кандидатів лише на кілька міністерських портфелів. Наприклад, йшлося про епіцентр низки скандалів — МОЗ. Крім цього, частину відомств хотіли розукрупнити: зокрема, повернути Мінагро, раніше поглинуте Міністерством економіки. А в Міністерство тимчасово окупованих територій, відокремлене від Мінветеранів, підшукали нового керівника — Олексія Резнікова, представника України в робочій підгрупі з політичних питань Тристоронньої контактної групи в Мінську. Також у Кабмін шукали кількох віце-прем'єрів — з економічної частини і з питань соцполітики. "Я думаю, будуть посилення окремих напрямів", — тиждень тому заявив НВ перший віце-спікер Руслан Стефанчук, один із лідерів СН.
Він визнав, що у фракції СН є депутати, незадоволені окремими діями уряду і поганою з ними комунікацією. Мовляв, щопонеділка на Банковій проходять наради за участю президента, керівництва ВР і членів Кабміну, на яких обговорюють проблемні моменти. "У нас бувають дуже палкі суперечки", — резюмував Стефанчук.
Один із депутатів фракції СН зізнався НВ на умовах анонімності: "Ми [депутати президентської політсили] запитували у Гончарука: навіщо він робить ось те й ось те? І він не міг пояснити".
"Якщо Гончарук був нашим планом А, то потім виник план Б", — пояснило НВ джерело в ОП. Інакше кажучи, на Банковій вирішили вжити кардинальних заходів.
ПІШЛИ НЕ ВСІ: 4 березня прем'єр Олексій Гончарук (праворуч у першому ряді ложі) та його команда попрощалися з парламентом. А потім один з її членів — Денис Шмигаль (через одного від Гончарука) — повернувся, але вже у статусі голови уряду
Кабмін Гончарука формували під певний запит суспільства на нові обличчя, вважають експерти. І команда молодого прем'єра за пів року багато встигла зробити.
Володимир Дубровський, старший економіст експертного центру Case Ukraine, каже, що стараннями міністра фінансів Оксани Маркарової вдалося знизити вартість позик для потреб держбюджету. Слідом за цим знизилася ставка Нацбанку, що сприятиме зростанню економіки. Також Дубровський відзначає серйозну роботу уряду щодо земельної реформи та запуск ним процесу великої приватизації.
А докір Зеленського на адресу Гончарука, який стосується падіння промвиробництва, експерт вважає не цілком обґрунтованим. Цей показник знизився через зміцнення в 2019 році на 19% гривні, якому обиватель так сильно радів, каже Дубровський.
Головна причина відставки Гончарука — це падіння рейтингів влади
Анатолій Октисюк,
експерт центру Дім демократії
За його словами, багато індустріальних лобістів вважають, що розвиток економіки дорівнює розвитку промисловості. Але таке твердження було слушним у XIX столітті, зараз же в економіках розвинених країн частка промисловості становить лише 10−15%, тому варто розвивати інші галузі.
Водночас Дубровський упевнений, що Кабміну Гончарука вочевидь не вистачало сильного стратега. "Історія зі зміцненням гривні, яке прискорило провал промисловості, показує неузгодженість дій уряду", — каже він. До Кабміну, мовляв, потрібно залучати людей із сучасним розумінням економіки, які бачать її зв’язок зі світовими ринками.
А Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії, відзначає як позитив, що Гончарук і Ко не придумували і не реалізовували корупційних схем. "Із погляду порядності все з цим Кабміном було добре", — вважає він.
Уряду, за словами Вишлінського, вдалося вийти з кризових ситуацій: укласти з РФ контракт на транзит газу, успішно завершити бюджетний рік, попри нереалістичність макропрогнозу профінансувати практично всі бюджетні зобов’язання. Кабмін, на його думку, йшов шляхом створення умов для інвестицій через макроекономічну стабільність, зниження ставок, політику доступніших банківських кредитів для підприємств.
Недоліком команди, яка пішла, Вишлінський називає зовнішню причину — те, що у владі немає яскраво вираженого центру економічної політики. Мовляв, є кілька центрів — у Кабміні, в ОП, серед депутатів. І всі вони бачать стан речей по-різному. "Схоже на лебедя, рака і щуку з байки", — пояснює експерт.
Але причина відставки прем'єра лежить не у сфері економічних успіхів Гончарука, впевнені експерти. Зважитися на такий кардинальний струс в уряді, та ще й на тлі непідписаної програми співпраці з МВФ, загрози коронавірусу, що насувається, і незавершеності земельної реформи, Зеленський і його оточення могли лише через падіння рейтингів підтримки владної команди. Саме таку оцінку діям голови держави у бесіді з НВ висловив політексперт Октисюк: мовляв, у президента побачили, що щось йде не так і на це вказують результати соцопитувань.
Ось тому в ОП почали шукати можливість задати нову динаміку політичним і економічним процесам у країні.
Президент сподівався домогтися прориву в мирному процесі та переговорах з РФ, але поки що ситуація зайшла в глухий кут. Оскільки не вдалося досягти миру, у Зеленського вирішили звернути увагу на інші питання.
До того ж президент, як нагадує політолог Микола Давидюк, не забув Гончаруку аудіоскандалу — записів, зроблених невідомими в Кабміні, на яких прем'єр відгукувався про президента як про людину з примітивним розумінням економічних процесів.
Та й олігархи, на думку цілої низки експертів, не відчували симпатій до уряду Гончарука, чекали ротацій в уряді або його перезавантаження.
Показово, що незадовго до голосування щодо відставки Кабміну уряд змінив менеджмент в енергогенерувальній держкомпанії Центренерго. За інформацією видання Дзеркало тижня, мільярдер Ігор Коломойський залишився незадоволений таким рішенням уряду. І про це під час особистої зустрічі з Гончаруком нібито і заявив Зеленський.
Хай там як, але незабаром в ОП розпочали реалізацію плану Б. І тоді ж, за інформацією НВ, прем'єр вирішив піти у відставку.
Головним і єдиним кандидатом на місце Гончарука став Шмигаль — ексменеджер енергохолдингу ДТЕК мільярдера Ріната Ахметова, який нещодавно перебрався з крісла голови Івано-Франківської облдержадміністрації до Києва, на позицію віце-прем'єра.
Під крилом Шмигаля опинилася команда з повністю переформатованими економічним і соціальним блоками, присмачена деякими "старими" кадрами: наприклад, залишилися непотоплюваний голова МВС Арсен Аваков і головний "цифровізатор" України Михайло Федоров. І додався Ілля Ємець — очільник МОЗ, який працював ще в уряді Миколи Азарова.
Але хоч якою б новою була команда Шмигаля, йому варто звернути пильну увагу на історію попередника. Адже причини краху Гончарука залишаються надзвичайно актуальними — у них приховані системні проблеми команди Зеленського. А тому уряд Шмигаля може завершити свій шлях точно так само, як і перший Кабмін.
Прем'єр для президента — це передусім громовідвід, що збирає на себе весь негатив. А новий уряд так само перехідний, як і попередній, упевнений Октисюк. І тому чергова криза не за горами. Восени в країні пройдуть місцеві вибори: якщо президент побачить, що Шмигаль тягне його рейтинг вниз, він попрощається і з ним.