Захист європейських громадян, інтересів та цінностей вимагатиме нового осмислення обов’язків ЄС у сфері безпеки, оборони та можливостей, необхідних для їх виконання.
Компас допомагає шукати шлях, і я сподіваюся, що документ «Стратегічний компас», проект якого я підготував за дорученням Європейської ради, стане операційно інструцією для прийняття рішень та розвитку Євросоюзу у сфері безпеки та оборони. Наразі він скерований міністрам закордонних справ та оборони країн ЄС для обговорення наступного тижня.
Компас покликаний дати відповідь на три питання. З якими викликами та погрозами ми маємо справу? Як ми можемо поліпшити об'єднання наших активів та ефективно керувати ними? Як Європа може найкраще впливати як регіональний і глобальний гравець?
Наш загальний аналіз загроз чітко показує, що Європа перебуває у небезпеці. ЄС загрожує те, що я називаю стратегічним зменшенням. На нього можна поглянути з трьох точок зору. По-перше, наша економічна роль стає дедалі більш обмеженою. Тридцять років тому на частку ЄС припадала чверть світового багатства, а через 20 років ця частка ледь перевищуватиме 10%. Так само відбувається наше демографічне «стиснення»: до кінця нинішнього століття на частку Європи припадатиме менше 5% світового населення.
Стратегічний театр ЄС стає дедалі напруженішим
У фундаментальнішому сенсі деякі з наших економічних конкурентів дотримуються цінностей, які надто відрізняються від наших, а отже, створюють загрозу нашій нормативній владі. ЄС зобов’язаний враховувати цей факт у своїх політичних рішеннях, усвідомлюючи, що конкуренція за світові стандарти в межах перегонів за панування у сфері штучного інтелекту, хмарних обчислень, напівпровідників та біотехнологій уже розпочалася.
По-друге, стратегічний театр ЄС стає дедалі більш напруженим через виклики з боку нових амбітних гравців, демонстрацію військової сили, стратегії дестабілізації з використанням кіберзброї та дезінформації. Минули ті дні, коли мир і війна являли собою два чітко помітні стани. Вже зараз ми частіше маємо справу з гібридними ситуаціями, які вимагають широкого спектру оборонних активів, і те саме відбуватиметься і в майбутньому.
Нарешті, політична сфера в ЄС зазнає стиснення, а наші ліберальні цінності частіше заперечуються. В цій «битві думок» набирає популярності ідея, ніби універсальні цінності в реальності є лише західною вигадкою. Колишнє припущення, що економічне процвітання завжди спричинить демократичний розвиток, спростовується.
Прокладаючи шлях у цьому стратегічному оточенні конкуренції, що посилюється, Євросоюз зобов’язаний стати гарантом безпеки для своїх громадян, захисником наших цінностей та інтересів. Однак для цього йому треба діяти швидше і рішучіше, коли з’являється необхідність вопратися з кризами. Це означає, що потрібно передбачати загрози, що швидко змінюються, і захищати від них громадян; інвестувати у необхідний потенціал та технології; співпрацювати з партнерами задля досягнення спільних цілей.
Подібні заходи підвищать наш потенціал для стримування атак та відповіді на ці атаки, якщо вони стануться. Головна цінність військової сили не в тому, що вона дозволяє нам вирішувати проблеми, а в тому, що вона дає можливість запобігти вирішенню проблем на шкоду нам. Саме тому «Стратегічний компас» пропонує створити швидкі сили реагування ЄС для всього спектру дій, передбачених договорами Євросоюзу.
Попередні спроби швидко застосувати сили ЄС виявилися лише обмеженими. «Стратегічний компас» покликаний підвищити оперативну готовність та ефективність використання цих сил трьома способами. По-перше, замість позиціонування як постійної сили ми пропонуємо застосовувати модульний підхід, при цьому набір модулів визначатиметься конкретними сценаріями та підкріплюватиметься спільними навчаннями.
По-друге, буде чіткий керівний принцип, який стверджує, що місія визначає вид і розмір застосовуваної сили, а не навпаки. І, по-третє, ми могли б активізувати наші зусилля щодо усунення різних недоліків, які давно стримують наш операційний потенціал, чітко визначивши пріоритетні дії.
Все це вимагатиме і легітимності, і гнучкості. Хто приймає рішення і хто має їх здійснювати?
Не ставлячи під сумнів принцип одностайного прийняття рішень, можна діяти креативно, активуючи певні норми, наприклад, конструктивне утримання від голосування або статтю 44, яка дозволяє створювати коаліції, схвалені Європейською радою. Насамперед нам потрібна політична воля (без якої нічого неможливо) та операційна ефективність (без якої все безглуздо).
Проте Євросоюз, звісно, не повинен обмежувати свої дії лише застосуванням військової сили. «Стратегічний компас» фокусує увагу також на кібербезпеці, а також морській та космічній безпеці. Для попередження загроз пропонується посилити потенціал розвідки та розширити набір інструментів для протидії гібридним та кібератакам, іноземній дезінформації та втручанню. Крім того, встановлюються цільові показники інвестицій в оснащення наших збройних сил необхідними засобами та інноваційними технологіями з метою усунення стратегічних прогалин, а також зменшити технологічну та промислову залежність.
Нарешті, дозвольте мені наголосити, що всі ці зусилля жодним чином не суперечать прихильності Європи до альянсу НАТО, який залишається в центрі нашої територіальної оборони. Ця прихильність не має заважати нам розвивати власний потенціал і проводити незалежні операції в сусідніх регіонах та за їх межами, особливо в період, коли увага американської влади може бути відвернена на інші регіони світу (не в останню чергу Індо-Тихоокеанський). Стратегічна відповідальність Європи — це найкращий спосіб зміцнити трансатлантичну солідарність. Ця концепція є основою нового діалогу про безпеку та оборону між США та ЄС.
Усі європейці мають розуміти, що «Стратегічний компас» — це не чарівна паличка. Це завдання країн ЄС — вирішити, чи стануть нинішні геополітичні зрушення ще одним пропущеним дзвінком, а дебати про європейську оборону, що відновилися, черговим фальстартом. «Стратегічний компас» дає шанс виконати зобов’язання Європи у сфері безпеки безпосередньо перед нашими громадянами та рештою світу.
НВ має ексклюзивне право на переклад та публікацію колонок Project Syndicate. Републікацію повної версії тексту заборонено.
Copyright: Project Syndicate, 2021
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ