Вірогідність створення широкої антиігіловської коаліції у форматі, якого хочуть у Москві, практично дорівнює нулю. Важко уявити собі обставини, при яких Сполучені Штати відмовилися б від своєї головної тези про те, що джерело проблем та джерело громадянської війни в Сирії – це режим Асада, у той час як у Москві вважають його легітимним.
Думаю, може статися інше: якусь технічну координацію, яка неминуча при тому, що збройні сили Росії та Заходу будуть діяти в одному просторі, Росія може спробувати видати за створення такої широкої коаліції.
Оскільки Росія швидше за все (мені хочеться в це вірити) обмежиться демонстративними діями в повітрі, які покажуть її волю до боротьби з ІДІЛ, я не думаю, що вона буде розширювати військову присутність в Сирії.
Хоча ніхто не знає напевно: ступаючи на цю дорогу, не можна вгадати, куди вона приведе. Сумніваюся, що Джон Кеннеді, посилаючи американських військових радників у В'єтнам, здогадувався, що це призведе до такої м'ясорубки.
Росія може видати технічну координацію за створення нової коаліції проти ІДІЛУ випадку ж Росії та Сирії мета всієї цієї історії, безумовно, полягає в тому, щоб вийти з міжнародної ізоляції та повернутися у світове співтовариство у якості шанованого члена, організатора боротьби з міжнародним тероризмом.
Питання в тому, чи це можливо. Але покищо, і потрібно віддавати собі в цьому звіт, Путін виграє. Захід вже пішов на поступки Росії та технічну координацію.
Два тижні американці говорили, що розширення російської військової присутності в Сирії загрожує інцидентами, попереджали, що цього робити не потрібно, а Росія шкірилась та продовжувала робити. Врешті-решт нерви американців не витримали, і почалися переговори між Шойгу та Картером.
Так що де-факто переговори вже йдуть, Керрі заявляє, що США будуть розмовляти з Росією. Ще недавно могло здатися, що це план ілюзорний, але, схоже, він працює.