20 лютого 2022 року в центрі Москви зібралися вісім російських протестувальників із плакатами «Росіє — руки геть від України!». Майже відразу після того, як вони розгорнули плакати, їх затримала поліція. За даними опозиційного активіста Михайла Крігера, усі вісім були затримані. НВ вдалося поговорити з ним під час того, як він очікував оголошення постанови московського суду.
Цей епізод — один з небагатьох висловів вуличного протесту проти нарощування військ РФ вздовж кордонів України, що іноді обмежуються одиночними пікетами, зазначається в матеріалі The New Voice of Ukraine, англійської редакції НВ.
«Під час того, як увесь світ сидить на голках, чекаючи того, чи піде Росія на повномасштабне вторгнення, яке, найімовірніше, призведе до тисяч смертей і поставить світ у вкрай небезпечне становище, росіяни мовчать», — пише Кошів.
Подібна громадянська тиша зберігається з 2014 року, а самі росіяни традиційно продовжують розглядати українців як своїх «молодших братів», зазначає журналістка.
«Наразі такої речі, як справжня організована російська опозиція, не існує. Її було знищено. Для мене та моїх соратників війна з Україною — це найбільший жах», — каже НВ Крігер.
На подібну пасивність російського суспільства проливають світло результати соцопитувань, згідно з якими більшість громадян РФ знають, що їхня країна замішана у війні на території України, проте вони розглядають це як «реакцію на агресію Заходу».
Слухайте подкаст на цю тему
Так, опитування Левада-Центру за грудень 2021 року показало, що 50% росіян вважають Сполучені Штати ініціатором конфлікту на Донбасі та лише 4% звинувачують у цьому Росію.
Україна протягом останніх восьми років була головною темою для російської пропаганди. Половина або навіть більше росіян отримують інформацію з телебачення, а половина з тих, хто читає новини онлайн, споживають інформацію, яку розповсюджує російська держава", — говорить у розмові з НВ Сергій Давидіс, член нині забороненого в РФ правозахисного центру Меморіал.
Найвідомішим росіянином, який протистоїть агресії Кремля на Донбасі та в Криму, був колишній депутат Держдуми та опозиційний лідер Борис Нємцов, убитий на початку 2015 року. Після його смерті тема України стала поступово виходити з порядку денного російської опозиції, пише журналістка Кошів. Відтоді протест набував форми петицій, заяв та активної дискусії в соцмережах, додає Давидіс.
За словами правозахисника, ескалація з боку російської влади, спрямована на придушення інакомислення, за якою послідували обмеження через COVID-19, дуже ускладнила проведення протестів у Росії.
«Ті хто проти, мало що можуть зробити. Репресії надто великі», — зазначив Давидіс.
Нинішній лідер російської опозиції Олексій Навальний, якого путінський режим минулого року відправив до колонії, 22 лютого опублікував заяву, в якій розкритикував визнання Кремлем незалежності «Л/ДНР» і повідомив, що «з вини Путіна вже зараз можуть загинути сотні, а надалі — десятки тисяч українців та громадян Росії». Водночас Навальний прямо не послався на злочинні дії РФ на Донбасі та в Криму.
Самі українці не впевнені, чи підтримує їх Навальний, і сумніваються в тому, наскільки російський опозиціонер розуміє конфлікт — до того ж він змінював позицію щодо Криму і вирішив не ставити припинення війни проти України на чолі своєї політичної платформи, вирішивши зосередитися на внутрішньоросійських проблемах, наголошує журналістка.
«Я б не сказав, що тема війни в Україні не важлива для російської опозиції, для 10−15% це тема, яка справді займає людей у соціальних мережах. Але це лише одна з безлічі репресивних політик, які зараз спостерігаються — Навальний, закон про іноагентів, адміністративне та кримінальне переслідування за опозиційну діяльність — звичайно ж, це все відводить увагу від України», — сказав у коментарі НВ Сергій Давидіс із Меморіалу.
Тим часом російська опозиційна партія Яблуко готується до проведення загальнонаціонального антивоєнного мітингу на згадку про вбитого Бориса Нємцова — він запланований на 15 березня. Також члени політсили організували петицію проти війни в Україні, яка наразі зібрала лише 20 тисяч підписів.