«У Бундесвері менше танків, ніж у ЗСУ». Чи може Берлін постачати Києву більше зброї — Defense Express

Чи насправді Берлін все менше підтримує Київ, в ефірі Радіо НВ розповів головний редактор Defense Express Олег Катков.

Треба бути дуже обережним [з заявами про воєнну допомогу Німеччини], бо є декілька моментів.

На першому етапі війни, у лютому-березні, Німеччина передавала доволі велику кількість озброєння, яке знаходилося на базах зберігання часів Варшавського договору, тобто з Східною Німеччиною. Там дійсно йшов великий потік радянського озброєння, яке вони доволі оперативно нам передали. Але все воно було легким озброєнням.

Як тільки мова дійшла до важкого озброєння, то вперлися у два моменти. Перший: у Німеччині, попри те, що здавалося б велика країна, у неї потужніший Бундесвер (Збройні сили — ред.), але насправді у нього менше танків, наприклад, ніж в Україні у декілька разів. У Бундесвера менше самохідних артилерійських установок у три-чотири рази.

Європа, а особливо — Німеччина, протягом 30 років, з розпаду Радянського Союзу, активно економила кошти на озброєнні і на утриманні своєї армії.

Що відбувається зараз? У самій Німеччині є величезне лоббі оборонних компаній, насамперед це Реінметал (нім. Rheinmetall — ред.), які намагаються вибити постачання зброї до України: і тієї, яку [концерн] може виробити нову, і тієї, що знаходиться на складах зберігання — застарілі БМП Мардер та зовсім застарілі танки Леопард 1А5, які давно зняті з озброєння Бундесверу, але в достатній кількості знаходяться на складах оборонної компанії.

Почалася величезна «заруба» між урядом і оборонними компаніями. Наприклад, [видання] Der Spiegel постійно висвітлює, що Німеччина нічого не передає, тормозить, а Реінметал готовий видавати раз в тиждень по декілька десятків БМП Україні. Тим не менш, жодних поставок зброї не відбувається і Шольц окреслив можливу передачу озброєння у вигляді артилерійських систем, але не сказав нічого ні про можливість передачі бронетехніки (тобто ні про БМП Мардер, ні про Леопард), ні про [іншу зброю].

Наприклад, у Німеччині знаходиться штаб-квартира Airbus Helicopters. У них є вертоліт EC135, який нам вже знайомий, бо він використовується прикордонною службою і Службою з надзвичайних ситуацій. Він є у військовій версії. Але навіть про експорт цього вертольоту не йдеться.

Треба враховувати, що старого озброєння у Бундесвера немає, тобто є тільки у компаній; що у Бундесвера обмежена кількість озброєння, яке він реально може передати, тому що є певний брак систем, боєздатності.

Якщо нам навіть пообіцяють виготовити щось нове, наприклад, Леопард 2, необхідно розуміти, що технологічний строк виготовлення танка — це 6−12 місяців. Тобто ми їх не отримаємо завтра, ми їх зможемо отримати через декілька років, коли вже буде зовсім інша ситуація.