Здавалося, похвально, коли красива молода дівчина напружено працює, щоб оплатити собі подорож, і досить смілива, щоб відправитися в іншу країну поодинці. Але це не так. Багато починають вас засуджувати й обговорювати.
«Я подорожую сама, тому що можу собі це дозволити. І мені не подобається чекати, поки в когось зі знайомих з'явиться можливість скласти компанію, – пояснює автор. – І купити квиток на літак мені точно допомогло не обличчя. Хоча часто випадкові чоловіки роблять мені щедрі пропозиції, я завжди відмовляюся, оскільки краще відправитися в одиночну подорож, ніж із кимось як декорація».
Тому, пише Рамос, хочеться роз'яснити таке:
1. Ні, я не повія
Симпатичні дівчата, які подорожують поодинці, автоматично зараховуються до повій. І це не жарт. «Якщо я була нафарбована, якщо одяг покривав не все тіло, якщо я одягала легінси або бікіні, на мене витріщалися як на повію», – зізнається дівчина.
Я нічого не кажу про ваший пошарпаний, непотрібний похідний набір, поки ви не починаєте обговорювати мій обтягуючий костюмКілька місяців тому я зустріла на одному кубинському пляжі хлопця з Німеччини, який підтвердив ці припущення. Він розповів, що місцеві жителі попереджали його про «симпатичних кубинок, які прогулюються пляжем у пошуках туристів, з якими можна заговорити». Такі попередження роблять майже у всіх країнах. Не дивно, що люди починають дивитися на тебе так, ніби ти намагаєшся забрати чийогось чоловіка.
2. Ні, я не відходжу після розриву стосунків
«Звичайно, відправитися в подорож, щоб оговтатися після хворобливого розриву – хороша ідея. Але я подорожую не через цю причину, – наголошує Рамос. – Безумовно, перша зустрічна людина не може знати, що в мене відбувається в особистому житті, і наскільки я люблю подорожувати. Але це не означає, що я одна лише тому, що мої стосунки зазнали краху, тому бідоласі терміново потрібно якось втішити мене».
«Так, напевно, 27-річна дівчина повинна мати серйозні стосунки. Але на вулиці чортів 2016 рік, і єдине, що я повинна наразі – подорожувати світом. І, по-моєму, я дуже непогано справляюся із цим сама!», – пише автор.
3. Так, я сама оплатила собі подорож
На всі здивовані погляди, розповідає Рамос, так і хочеться сказати: «Привіт, мене звати Алісса. У мене, як і у вас, є робота. І всі зароблені гроші я витрачаю на подорожі». Немає ніякого таємного шанувальника з грошима, батьківських мільйонів або виграної лотереї. «Я сама за себе заплатила. У мене є правило: краще купити квиток на літак, ніж сумочку. Завжди дотримуюсь його», – пояснює Рамос.
4. Так, я суджу вас, як і ви мене
«Для мене всі рівні, – говорить автор. – Доти, поки ви не починаєте посилати в мою сторону негативні вібрації. Я нічого не кажу про ваший пошарпаний, непотрібний похідний набір, поки ви не починаєте обговорювати мій обтягуючий костюм».
5. І ви не розумієте, чого я розкудкудакалась
«Знаю, знаю, я здаюсь стервом, яке скаржиться на те, що люди витріщаються на неї, замість того, щоб радіти тому, як вона виглядає». Але я скаржуся тільки тому, що важко працюю, щоб мати можливість подорожувати, і мені прикро, коли люди судять мене за зовнішністю. (...) Втім, це краще, ніж на рівному місці уславитися повією», – завершує Рамос.
Переклад НВ
Повну версію колонки Алісси Рамос читайте на The Huffington Post