На цьому тижні вона яскраво – а вона все робить яскраво – офіційно висунула свою кандидатуру на пост президента. Багато знайомих – бізнесмени, журналісти і т.д. – в приватних бесідах висловлюють крайнє занепокоєння з приводу її можливої перемоги на виборах і деякі навіть говорять, що поїдуть з країни. Думаю, нікуди не поїдуть, звичайно. Януковича пережили, гірше навряд чи буде.
Однак, мене турбує той факт, що я не можу зрозуміти, які цінності і зміст у Юлії Тимошенко. Хоча тричі брав у неї інтерв'ю.
Прекрасний оратор – так. Чарівна жінка – знову так. Прекрасно відчуває суспільні настрої – ще раз так. Може сказати будь-якому співрозмовнику те, що він хоче почути – ще раз так.
Але які у неї цінності і що вона робитиме на посту президента, спрогнозувати не можу. Талановитий кон'юнктурник – можливо.
Коли намагаєшся зрозуміти, як буде діяти людина в майбутньому, просто аналізуєш, як вона діяла в минулому і робиш проекцію.
З досягнень Юлії Тимошенко мені пригадуються два: руйнування бартерних схем в ПЕК, коли вона була віце-прем'єром, і повторний продаж Криворіжсталі.
У першому випадку вона зробила майже неможливе. Бартер в кінці 90-х становив близько 90% розрахунків у ПЕКу і всі говорили, що змінити нічого не можна. Вона змінила – зламала всі схеми (напевно, знала їх) і досить швидко довела грошові розрахунки до 90%.
Я не є прихильником талантів Юлії Володимирівни У другому випадку вона перепродала Криворіжсталь, яку Пінчук і Ахметов купили з величезним дисконтом за $800 млн, іноземним інвесторам за $5 млрд.
На цьому досягнення закінчуються. Принаймні, я більше згадати не можу.
Тепер починаються, якщо і не провали, але не дуже хороші досягнення. З того, що мені в ній не подобається: часте втручання в економіку і бізнес. Вона намагалася ввести обмеження на маржу рентабельності АЗС, в результаті паливо стало дефіцитом, вона намагалася обмежити прибутковість супермаркетів, в результаті дефіцитом стали базові продукти. Такі собі методи а-ля Мадуро. В принципі потрібно сказати, що Юлія Володимирівна, судячи з усього, такий собі войовничий лівак.
Вона практично не займається творенням і розвитком, їй весь час потрібно щось розподілити, з кимось боротися і щось руйнувати. Також мене завжди бентежила її всеїдність у виборі партнерів, вона хотіла укласти так званий «широкий договір» з Віктором Януковичем, наприклад, який дозволив би їм по черзі правити років 20.
Зараз вона виступає проти приватизації землі, хоча всі розумні люди вважають, що приватизація землі залучить мільярди доларів у агросектор і допоможе фермерам, як мінімум, використовувати землю як заставу. Вона хоче знизити ціну на гази вдвічі, і припускаю, завдати серйозного удару українському газовидобутку – адже ніхто в збиток собі добувати газ не буде. Вона нещадно атакувала НБУ і Гонтареву, хоча всі світові експерти вважають швидку банківську реформу в Україні зразковою, а саму Гонтареву у всьому світі тепер просять ділитися досвідом.
Часом виникає відчуття, що вона не розуміє базових законів економіки. Або розуміє, але настільки хоче виграти вибори, що говорить все, щоб сподобатися зубожілому електорату.
З хорошого хочу відзначити, що Юлія Тимошенко чує критику і не тримає образ. Так мені здається. Вчора брав інтерв'ю у політтехнолога Сергія Гайдая. З ним вона працює, хоча він її до цього критикував нещадно. Вона йому сказала, що бачила його критику, але там є чимало хороших ідей. Якось і наш журнал вона ганьбила в ефірі телеканалу, а потім вибачилася публічно і сказала, що визнає свободу слова і право на іншу думку. Все-таки це ознака політичної зрілості.
Як ви зрозуміли, я не є прихильником талантів Юлії Володимирівни.
Але.
Якщо Юлія Тимошенко стане президентом і направить свою руйнівну енергію на корупцію в Україні, це буде найкраще застосування її талантів. Корупції у нас хоч відбавляй, і Петро Олексійович всю цю справу прекрасно законсервував і зацементував. СБУ і ГПУ толком не займаються правоохоронною діяльністю, а вирішують якісь комерційні завдання. Чиновники сидять на величезних потоках в держкомпаніях. Цілі регіони віддані в концесію напівкримінальним феодалам. Ось тут у Юлії Володимирівни величезний потенціал розвернутися.
Якщо вона зведе корупцію в Україні до мінімуму, це буде чималим досягненням. Інших проривів я від неї не чекаю.