28 червня я приймаю саміт «Великої двадцятки» в Осаці. Наш порядок денний буде сфокусовано на трьох ключових питаннях, і кожне з них особливо важливе для країн Азії.
Перший пункт порядку денного стосується найважливішого, на мою думку, виклику нашого часу: роботи над збереженням і, в кінцевому підсумку, зміцненням міжнародного режиму вільної та справедливої торгівлі. Для лідерів країн Азії це означає формування Всестороннього регіонального економічного партнерства (ВРЕП) — передової угоди про вільну торгівлю між десятьма членами Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) і шістьма країнами Індо-Тихоокеанського регіону (Австралія, Китай, Індія, Японія, Південна Корея і Нова Зеландія).
Ці дискусії ведуться вже деякий час. Тепер ми маємо зробити ривок до фінішу.
Другий пункт порядку денного стосується цифрової економіки. Цифровізація економіки уможливила появу унікальних і безпрецедентних бізнес-моделей, але одночасно вона створила нові проблеми, такі як, наприклад, подвійне неоподаткування транснаціональних компаній. Ми можемо вирішити подібні проблеми лише за допомогою міжнародного співробітництва.
Дані, які миттєво переміщуються по світу, індиферентні до національних кордонів. Я впевнений, що ефект цих даних — економічний і соціальний — посперечається з тією роллю, яку відіграли в XX столітті нафта і двигун внутрішнього згоряння, і навіть перевершить її.
Сама природа даних дозволяє їм легко долати фізичні перешкоди. Завдяки мережам, їхній ефект і вигоди багаторазово примножуються. І навпаки, якщо де б то не було з’являється якийсь аналог хоча б однієї закритої кімнати, втрати, що виникають від цього, поширюються на всю мережу.
Японія виступає за систему «Вільний потік даних з довірою» (DFFT). Це підхід, націлений на дозвіл вільного потоку даних у рамках правил, на які всі можуть покладатися. Потрібно підготувати правила, які дозволять вигодам цифрової економіки досягти кожної людини в Азії і в усьому світі. Цей робочий процес ми назвали «Шлях Осаки», і сподіваємося дати йому старт на майбутньому саміті.
Чи треба говорити, що торгівля і дані невіддільні від реформи Світової організації торгівлі. Минуло чверть століття з моменту заснування СОТ. За цей час світова економіка змінилася, до того ж із неймовірною швидкістю. Але СОТ не встигала за змінами, і негативні наслідки цього відставання стають дедалі очевиднішими.
Що ми повинні зробити, щоб зробити СОТ знову актуальною у ролі стража вільної і справедливої міжнародної торгівлі?
Найбільші виробничі ланцюжки, які протягом багатьох років були двигунами світової економіки, зараз закріпилися в регіоні АСЕАН. Економіці країн регіону виявилося вигідним середовище, в якому можливо вільне переміщення людей і товарів. Саме цією свободою пояснюється динамізм і зростання процвітання країн АСЕАН.
Третє питання саміту в Осаці — значення інновацій у боротьбі з глобальними екологічними проблемами. Цілі, окреслені в «Доповіді 1,5˚C» Міжурядової групи експертів зі зміни клімату, не можуть бути досягнуті за допомогою одних лише заходів регулювання. Революційні інновації, які здатні перетворити щось негативне в позитивне, стануть ключем для досягнення кліматичних цілей світу.
Взяти, наприклад, вуглекислий газ, до якого в останні роки почали ставитися виключно як до зла. Але як би було чудово, якби CO2 перетворився на «ресурс», доступний за найнижчими цінами і наявний у величезному достатку! Інноваційні технології, наприклад, штучний фотосинтез, безсумнівно, дозволять одного разу перетворити ці мрії в реальність. В Осаці я хочу, щоб «Велика двадцятка» підтвердила важливість подібних інновацій. А в жовтні Японія прийматиме Саміт зелених інновацій, який збере разом під одним дахом провідних вчених і представників промислових і фінансових кіл з усього світу. Ми сподіваємося скористатися світовою мудрістю і сповістити про настання майбутнього, яке ми зможемо підтримувати і захищати, за допомогою одного потужного зусилля.
6 березня я отримав шість рекомендацій від членів групи Science20, створеної національними академіями наук країн «Великої двадцятки». Для зниження загрози морським екосистемам і збереження морського середовища, дві останні з цих рекомендацій закликають до «створення поліпшеної системи зберігання та управління даними, яка забезпечує відкритий доступ вченим на глобальному рівні», а також до «обміну інформацією, отриманою завдяки дослідницькій діяльності, яка проводиться в межах широкого міжнародного співробітництва, задля сприяння всебічному розумінню світового океану і його динаміки». Саме з цієї причини ми зобов’язані гарантувати вільний потік даних DFFT і перетворити дані на суспільне благо для вчених в усьому світі.
Саміт «Великої двадцятки» в Осаці проводиться на зорі нової ери «Рейву» ( «Прекрасна гармонія») в Японії. 30 квітня світ став свідком зречення Його Величності Почесного Імператора Акіхіто — це було перше зречення правлячого імператора за останні 202 роки. Нааступного дня зійшов на трон Його Величність Імператор Нарухіто. Почуття захоплення переповнювало японців, а я не міг і уявити, які добрі побажання буду отримувати з-за кордону.
Говорили, наприклад, про те, як «Прекрасно звучить 'рей' у назві 'Рейву'». І вказували, що вимова цих звуків така ж, як у [англійського] слова «ray» («промінь») у виразах «a ray of hope» («промінь надії») або «a ray of sunshine» («промінь сонячного світла»).
«Тепер і я це бачу», — казав я собі, розмірковуючи над цими словами, і подумав, що позитивне звучання цих звуків було ніби вишенькою на торті. Всі ці побажання нагадали мені про побачене під час відвідин міста Окума в префектурі Фукусіма — це місто, де розташована ядерна електростанція «Фукусіма Даїті», де в 2011 році сталася екологічна катастрофа.
Наказ про евакуацію, який діяв усі ці роки для жителів Окуми, було частково скасовано 10 квітня, а вже через чотири дні — 14 квітня — відбулася церемонія відкриття новозбудованого будинку мерії. Я брав участь у ній, і там я познайомився з молодою жінкою — Акі Сато. Вона приїхала з Токіо після катастрофи, бажаючи побачити ситуацію на власні очі і допомогти.
Незабаром вона вийшла заміж за місцевого жителя, і тепер живе в Окумі. Вона попросила мене поглянути на червону куртку, яка була на ній надіта. На спині виднівся білий напис, майстерно написаний по-японськи: «Якщо час є у тебе, щоб озирнутися назад, тоді рухайся краще вперед».
Всі японці продовжують рухатися вперед, обмінюючись один з одним цими підбадьорливими словами.
Позитивний настрій був способом життя повоєнних поколінь японців, які забезпечили наш швидке економічне зростання. У 1980-і роки цей настрій поширився у всьому регіону АСЕАН. А зараз це спосіб життя для набагато більшої кількості країн Азії, тобто для всього Індо-Тихоокеанського регіону. І я твердо вірю в те, що впевнена в собі Японія — це саме та Японія, яка готова до того, щоб зробити свій внесок у створення майбутнього Азії.
Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок ProjectSyndicate. Републікацію повної версії тексту заборонено.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени
Copyright: Project Syndicate, 2019