Європейці схильні переоцінювати одну якусь подію і робити з неї тренд. Так сталося з виборами Еммануеля Макрона в травні 2017. У своїй передвиборчій кампанії майбутній президент робив акцент на відносинах з Європою і необхідності проведення внутрішніх реформ. І його перемога над лідером ультраправого «Національного фронту» Марін Ле Пен була переконливою. Для більшості європейських лідерів ця перемога означала, що з популізмом покінчено, а Європа знову повернулася на свій істинний шлях. Проте, радикальна політика Макрона, спрямована на подальшу інтеграцію єврозони і заснування європейських політичних партій, все ще не отримала широкої підтримки.
Ангела Меркель, найважливіший союзник Франції, надто зволікала з відповіддю на пропозицію Макрона. Канцлер була зайнята федеральними виборами, які серйозно послабили її консервативний блок. Зараз Меркель намагається створити коаліцію з такими ж слабкими соціал-демократами. Якщо Європі пощастить, то новий уряд Німеччини буде сформовано до травня 2018 року.
У 2017 році популізм, завдяки соцмережам, повернувся в усіх його проявах.
Так у британських соцмережах і таблоїдах розгорілася в'їдлива й небезпечна форма «антиєвропейства». Дискурс, колись заснований на порядності й терпимості, давно відкинуто.
Зараз цифрова революція кидає виклик традиційній політиці
Урядові ЗМІ Угорщини також стали вести політику страху і ксенофобії. Прем'єр-міністр Віктор Орбан і його партія «Фідес» вибрали своєю ціллю одну людину: Джорджа Сороса. Починаючи ще з комуністичних часів, мільярдер-філантроп угорського та єврейського походження завжди підтримував громадських активістів. Зараз Сороса виставляють як втілення самого диявола. Уряд переконує угорців в тому, що ця людина хоче зруйнувати християнство і наповнити Європу мусульманами. Зараз на підлозі станції метро зображено обличчя Сороса. Страшно бачити, як люди наступають на це зображення. Але ЄС мовчить, і це просто ганьба.
В Австрії новий консервативний канцлер Себастьян Курц сформував коаліцію з крайньою правою, антиіммігрантською «Партією свободи». Зараз партія контролює всі питання внутрішньої політики, оборони, а також іноземних портфелів.
У Польщі керівна націоналістична партія «Право і Справедливість» взяла під контроль засоби масової інформації і судові органи. 20 грудня Європейська комісія порушила справу проти Польщі за порушення європейських цінностей та верховенства права,. Це може призвести до санкцій і позбавлення права голосу Польщі в ЄС. І що б не трапилося далі, ці події вже розділили суспільство.
Питання про майбутній статус Каталонії розділив іспанців. Значна частина ЗМІ, схоже, зовсім втратила об'єктивність.
Ці європейські тренди мають значення не тільки тому, що вони триватимуть у 2018 році. Вони демонструють, що головними в дискурсі дедалі частіше стають соціальні медіа і популісти.
Звісно, можна звинувачувати в цьому таких технологічних гігантів, як Facebook, Google, Twitter або YouTube. Особливо після того, як усі їх розхвалювали за мобілізацію цивільного населення під час Арабської весни 2011-го.
Зараз цифрова революція кидає виклик традиційній політиці, адже виходить за рамки звичної політичної арени. Яскраві приклади – використання соцмереж для контролю або впливу на своїх громадян владою Росії, Туреччини, Китаю та М'янми.
Проте, західні уряди не поспішають реагувати на цей тренд. Хоча тенденцію вже відзначили в Стратегії національної безпеки США.
У розділі про дипломатію та державне управління сказано: «Конкуренти Америки перетворили інформацію на зброю, яка посягає на цінності й інститути, що лежать в основі вільних суспільств [...]. Вони використовують маркетингові методи, щоб впливати на конкретних людей, ґрунтуючись на їхній діяльності, інтересах, думках і цінностях. Вони поширюють дезінформацію і пропаганду».
У стратегії була і пряма згадка про Росію: «Росія використовує інформаційні кампанії в рамках своїх наступальних кібератак, щоб вплинути на громадську думку в усьому світі». І це меседж від президента, який ще недавно заперечував втручання Росії в американську внутрішню політику.
Деякі європейські країни тільки починають розуміти силу соцмереж у поширенні дезінформації, страху і ненависті. Команда передвиборного штабу Макрона досить швидко виявила втручання Росії. Німецькі ж компанії, які не видаляють контент зі своїх сайтів, тепер змушені платити штрафи до 50 мільйонів євро.
В цілому, інституції та уряди ЄС роблять надто мало для того, щоб протистояти політичним, соціальним і економічним аспектам цифрової революції, яка може як зміцнити, так і підірвати ліберальні цінності Заходу. Адже на карту поставлено дуже багато.
Переклад НВ
Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Джуді Демпсі на Carnegie Europe. Републікація повної версії тексту заборонена
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени