Американська мрія – це символ соціальної мобільності, можливість важкою працею досягти успіху незалежно від приналежності до соціального класу, статі, віку чи інших ознак. Чи існує українська мрія?
У своєму Facebook Макс Нефьодов написав про колишнього керівника Служби автомобільних доріг пана Юлика, який замість догани за порушення умов проведення тендеру пішов на підвищення до центрального апарату Автодору. На жаль, такий випадок радше правило, ніж виняток. Схоже, це один з варіантів «української мрії».
Американська мрія ж стимулює до конкуренції та інновацій. Бо в умовах чесної конкуренції можливо перемогти лише запропонувавши щось унікальне, чого немає в інших. Інновації підвищують продуктивність. Вища продуктивність – ключ до зростання доходів та економіки в цілому.
Українська версія «соціальної мобільності» стимулює до кумівства та корупції. Наявність зв’язків та готовність платити хабарі для кар’єри в державному, а іноді й в приватному секторі часто стає важливішим за якісну освіту та досвід. Конкурентна перевага в бізнесі створюється не завдяки інноваціям, а замовленню конкурента у силових та перевіряючих структур, штучним бар’єрам для нових гравців.
Як результат, в Україні нівелюються стимули до розвитку нового та зростання вже існуючого бізнесу. Успіх приходить не завдяки інноваціям, а обмеженню конкуренції. Кумівство та корупція при просуванні кар’єрною драбиною знищують бажання інвестувати в освіту та людський капітал. Ті, хто інвестують у себе чи свій бізнес, часто їдуть реалізовувати потенціал за кордон. Відсутність стимулів до інновацій та зростання бізнесу гальмує зростання продуктивності та, як наслідок, доходів і економіки в цілому.
Низька соціальна мобільність живить почуття несправедливості та нерівності, роблячи українців легкою здобиччю для популістів. Популісти пропонують прості рецепти, які можуть давати короткостроковий позитивний ефект для добробуту окремих груп громадян, але шкодять економічному розвитку в довгостроковій перспективі.
В результаті значна частина українців ностальгує за контролем над цінами, гарантованою зайнятістю та ілюзією соціальної рівності радянських часів замість інвестувати у власний розвиток або розвиток бізнесу.
Як розірвати це порочне коло – сформувати критичне мислення, розповідаючи про те, чому кумівство та корупція породжує бідність, а також будувати інститути, які забезпечуватимуть соціальну мобільність?
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени