Через терени до музики

Йон Ола Санд, виконавчий продюсер Євробачення, з властивим йому гумором розкриває особливості підготовки конкурсу в Києві, хвилюється про терміни, проте стосовно кінцевого результату демонструє оптимізм

 

Ольга Духніч

 

 

Понад п'ять років головною людиною наймасштабнішого і найпопулярнішого пісенного конкурсу Європи — Євробачення — є Йон Ола Санд, норвезький актор, журналіст і продюсер. Саме він винесе остаточний вердикт, яким буде Євробачення-2017 в Києві. Право приймати цю подію українській столиці рік тому принесла перемога співачки Джамали на "Євробаченні" в Стокгольмі.

Масштабні постановки, серед яких гала-концерт на честь лауреатів Нобелівської премії, Норвезький кінофестиваль і дитяче Євробачення — лише невелика частина подій, продюсером яких виступив Йон Ола Санд. За 15 років професійної кар'єри він встиг попрацювати організатором шоу практично у всіх державах Європи і тепер жартує, що його головна професійна навичка — уміння адаптуватися до культурних особливостей різних країн.

Віднедавна ще однією навичкою став досвід роботи в Україні, де проведення європейського пісенного конкурсу зіштовхується із рядом труднощів, серед яких — складнощі в прийнятті управлінських рішень українськими чиновниками.

Втім, оптимізму Санд не втрачає. Він зустрічається з НВ в готелі Premier Palace відразу після церемонії передачі символічних ключів від Євробачення. Їх з рук президента міської ради Стокгольма (Швеція) Єви-Луїзи Ерландссон Слорак прийняв мер Києва Віталій Кличко. А значить, на підготовку до конкурсу залишилося зовсім мало часу: його перший півфінал відбудеться в українській столиці вже 9 травня.

Замовляючи каву, Санд багато посміхається, жартує і запевняє, що "Євробачення" в Україні обов'язково відбудеться і стане святом для країни, яка вже давно живе духом військового часу.

— "Євробачення" — це завжди великі інвестиції в імідж країни. Як, судячи з досвіду інших країн, Україна може їх вигідно використовувати?

— Євробачення створює центр уваги, а центр уваги створює можливості. Ними, наприклад, вдало скористалися Стокгольм і Осло. Я уродженець Осло і можу сказати, що в моєму місті відразу після Євробачення з'явилася величезна кількість туристів.

Кожне місто інвестує в інфраструктуру напередодні конкурсу, і часто це речі, до яких раніше не доходили руки. Наприклад, з'явиться нарешті новий парк, на який довго чекали, чи хороші дороги. І таких речей може бути багато, якщо місто дійсно готується. Ефект від Євробачення тривалий. Після конкурсу люди продовжують приїжджати в місто, яке приймало шоу. Вони бачать багато статей і фото з місця проведення Євробачення і думають: чудово, а чом би не поїхати до Києва? Я ж там ніколи не був.

— На сході України йдуть військові дії, це може серйозно стримувати туристів. Адже ви часто чуєте в Європі, що їхати в Україну небезпечно?

— Мені задають багато питань, особливо наші європейські мовники: чи безпечно їхати в Київ? Чи є де жити і чим харчуватися? І я їм відповідав, що Київ — мирне місто, не більш небезпечне, ніж будь-яке інше велике місто в Європі. Ми тісно співпрацюємо з місцевою владою, знаємо кримінальну статистику по місту, і вона не викликає питань. Київ добре організований, тут відмінне транспортне сполучення, багато прекрасних ресторанів і смачна кухня. Я завжди почуваюсь у Києві безпечно.

— Росія також бере участь в Євробаченні-2017. Як ви оцінюєте ризик можливих провокацій під час заходу?

— У кожній країні — це, Австрія або Німеччина — розмова про безпеку — перше, з чого ми починаємо. Від прем'єр-міністра України ми отримали докладні запевнення в безпеці, кожна делегація зможе абсолютно комфортно перебувати в Україні. Ми також попросили про свободу преси, свободу пересувань і свободи безпечного доступу до об'єктів Євробачення. Ми добре розуміємо ситуацію, ми в курсі того, що відбувається на східному кордоні України, і, звичайно, дуже цим стурбовані.

Але ми все ж сподіваємося, що українці розуміють, як важливо, щоб конкурс відбувся. Незважаючи на сильне напруження між вашими країнами, Росія — одна з учасниць. Мирний досвід Євробачення в Києві буде доказом того, що конкурс залишається безпечним майданчиком, яка об'єднує всі країни-учасниці. Завжди є якісь війни, конфлікти, непорозуміння, але сенс Євробачення в тому, щоб показати: ми все ще здатні гуртуватися заради спільної неполітичної мети, ми це робимо вже 60 років в різні для Європи роки.

— Чи розмовляли ви з російською стороною про гарантії безпеки на шоу в Києві?

— Так, ми говорили, і у мене немає причин думати, що вони використовують конкурс для небажаних акцій і провокацій. Російські музиканти і ТБ-професіонали стривожені ситуацією не менше, аніж ми. Вони знають: якщо щось піде не так, це в першу чергу вдарить по іміджу країни. Точно так само і українська влада розуміє, що неприємні історії з російською делегацією в Києві будуть коштувати Україні величезних іміджевих втрат. Найкращий вихід — покластися на службу безпеки приймаючої країни, що я і роблю.

— Чи є ще якісь особливості підготовки шоу в Україні?

— Процес прийняття рішень тут відрізняється від звичного мені. Наприклад, ти вважаєш, що рішення вже прийнято, а виявляється, що ні. І це не тому, що від тебе щось намагаються приховати або не виконати. Просто як тільки рішення близьке до прийняття, обов'язково хтось скаже: “Стоп! Зачекайте! Ось інше рішення, воно набагато краще".

Якщо це частина української культури управління, ми намагаємося адаптуватися. Головне, на чому ми наполягаємо,— робити все за графіком.

— Європа дуже різна, країни відрізняються культурними особливостями. Напевно, при підготовці шоу не обходиться без курйозів?

— Моя улюблена історія — про роботу з організаторами Євробачення в Баку. Мені знадобилося десь три тижні, поки я зрозумів, що питання "Може, вип'ємо чаю?" означає, що людина хоче зі мною зустрітися і поговорити у справі. Люди зустрічали мене в коридорах і кабінетах цією фразою, а я категорично говорив: “Ні, ні, ні! Вистачить з мене чаю! Я вже його напився з ранку".

І тільки потім я зрозумів, що це умова ефективних переговорів. Ти сідаєш в зручне крісло, тобі заварюють чай, пригощають сухофруктами і горіхами, ти розслабляєшся і тільки після цього починається розмова.

— Як ви думаєте, чому Джамала стала переможцем минулого Євробачення? Багато хто досі вважає, що це конкурс поп-пісні і українська виконавиця для нього була неформатом.

— Джамала зробила головне в шоу — момент єднання в Європі, і в її пісні були справжні емоції. Разом з красивою презентацією цей виступ був одним з найсильніших. Створення ось таких хвилин єдності і збіги емоцій — головний секрет успіху на Євробаченні. Це ж сталося з Кончітою Вурст [переможець пісенного конкурсу Євробачення-2014]. Багато хто тоді говорив, що її пісня — не найкраща в конкурсі. Але Кончіта створила атмосферу і настрій, який об'єднав людей, що вибрали її. Це був момент, коли Європа сказала: "Вау!"

Свою роль в успіху Джамали зіграло і те, що в 2010 році ми ввели в конкурс журі. Воно дає свої оцінки виконавцям нарівні з телеглядачами і балансує ефект країн, де великі діаспори голосують за рідні країни. Його члени — музичні професіонали. Вони дуже високо оцінили пісню Джамали.

Джамала зробила головне в шоу — момент єднання в Європі, і в її пісні були справжні емоції

— Євробачення завжди позиціонувало себе як неполітичне шоу, але зараз політичні проблеми Європи досить серйозні. З якими викликами стикається конкурс?

— Ми постійно нагадуємо про наші і принципи і правила національним мовникам. Ми чітко говоримо: все, що ви робите, не має носити рекламного характеру — це не має бути пісня про кока-колу, наприклад. У піснях не повинно бути політичного змісту, а виконавці не повинні бути рупором громадських організацій і політичних сил.

Три роки тому у Швеції виконавці хотіли виступити у формі Армії порятунку, але ми сказали: ні, ви — співаки. Я дуже доброї думки про Армію порятунку, але конкурс не агітує і не рекламує якісь організації. Це правила, яких ми суворо дотримуємося.

— Саме з піснею Джамали це питання обговорювалося.

— Я не вважаю, що пісня Джамали була політичною. Вона звертається до минулого своєї родини, до індивідуальної історії. Події депортації в світі не піддаються сумніву, і навіть Росія визнає цей факт. І текст пісні не політичний, вона ж не співає: мовляв, поверніть назад Крим.

У контексті нинішньої ситуації російсько-українських відносин пісня 1944 може бути сприйнята як політична, але ми — організація, яка відстоює свободу висловлювання і не судить за домисли і сприйняття.

— Чого чекати Києву від тижня Євробачення в місті?

— Про участь в Євробаченні-2017 у Києві оголосили 43 національні команди, в кожній — від 25 до 60 осіб, і це не рахуючи безлічі глядачів, туристів і тисяч волонтерів. Київ чекає багато гостей — галасливих, веселих, життєрадісних.

Ми закриємо для проїзду кілька центральних вулиць міста, де створимо село Євробачення-2017. Там відбуватимуться основні заходи між шоу, туди прийдуть виконавці представляти свої пісні — не тільки конкурсний, але і поза конкурсний репертуар. Звичайно ж, будуть ярмарки, продаж сувенірів, місця дитячого дозвілля. У спеціальних фан-зонах ми встановимо величезні екрани, де в нічний час можна буде дивитися виступи виконавців. Ми красиво підсвітимо будинку в місті — так, щоб кожен розумів: тут проходить "Євробачення". А тематичний дизайн з намистом буде вписаний в міське середовище.

Ми також створимо Євроклуб, де всі акредитовані медіа, фани та інші зацікавлені гості зможуть проводити час, в тому числі на тематичних вечірках країн-учасниць. Коли все перелічене з'єднається разом, ви відчуєте атмосферу Євробачення. Повірте, вам сподобається.