Люди, які в дні Майдану підтримували нас, трохи втомилися. А може не втомилися, а їм стало нудно, бо не вистачає динаміки. Страшно сказати – військові дії проти агресора тривають вже більш ніж чотири роки! І кінця-краю не видно.
Ядерна зброя у агресора, якому бракує здорового глузду, робить військове втручання країн НАТО у наші справи неможливим. Риторика на агресора не діє – перевірено. Санкції їм, вибачаюся, до дупи. Вони роблять народ ще більш одностайним. Чим гірше народу – тим більше він любить диктатора.
Масивна пропаганда зробила російськомовних емігрантів по всьому світу (за виключенням інтелектуалів) п'ятою колоною РФ. Те, що Україна втратила свій шанс, не зорганізувавши інтернаціональний ресурс російською мовою, але з українським контентом, – помилка, за яку ми сплачуємо занадто високу ціну.
Чим гірше народу – тим більше він любить диктатораДіють так звані психологічні захисні механізми. Проекція, раціоналізація, реактивне утворення. Наша ситуація викликає в людях певний дискомфорт, тривогу. Треба якось пояснити собі, що ми самі винні у своїх проблемах. Інформація, яку сприймають люди – селективна, кожний обирає собі "надійний ресурс". Вербальна агресія виявляється ефективною зброєю.
Наші внутрішні проблеми видно всім.
Текст друкується з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени